Справа № 234/17280/21
Провадження № 2/202/623/2024
(заочне)
03 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Назаревич І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Донецької області.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську померла її мати, ОСОБА_2 . Після смерті матері залишився жилий будинок з господарчими та побутовими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . При житті мати заповіт не склала, вона є єдиною спадкоємицею першої черги. З метою оформлення спадщини 18.11.2021 вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Другої Краматорської державної нотаріальної контори від 18.11.2021 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через те, що нею був пропущений шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Вказаний строк сплив 12.11.2021 та був пропущений через хворобу сина, який є інвалідом третьої групи, страждає на цукровий діабет 1 тип, середньої важкості, медсубкомпенсацію. 08.09.2021 її сина було госпіталізовано до КНП «Міська лікарня № 2» КМР з ускладненням хвороби Діабетична ангіополінейропатія кінцівок, діабетична ретинопатія. В стаціонарі син перебував до 18.09.2021, а вона надавала йому фізичну допомогу, у зв'язку з чим не змогла вчасно звернутись до нотаріуса для подання відповідної заяви. Звертала увагу суду, що строк було нею пропущено на 6 днів.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гур'єва Л.М. позов підтримала та просила задовольнити.
Представник Краматорської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.08.1965, актовий запис № 665.
12.05.2021 помела ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 13.05.2021.
Постановою державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори від 18.11.2021 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_2 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , який є сином позивача ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 08.09.2021 по 18.09.2021 з діагнозом цукровий діабет 1 тип, середньої важкості, медсубкомпенсацію.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях;1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи вбачається, що визначений законом шестимісячний строк звернення з заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений на 6 днів у зв'язку з хворобою сина.
Установивши, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , пропустила з поважних об'єктивних причин, пропуск строку є незначним та позивач невідкладно вчиняла дії, направлені на захист свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 229, 264, 265, 268, 354ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 03.05.2024.
Суддя Г.В. Бєсєда