Справа №: 343/1338/23
Провадження №: 2/343/169/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2024 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд-
Позивач, звернувшись в Долинський районний суд Івано-Франківської області, просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.09.2020 у розмірі 34726,95 грн, станом на 14.02.2023, та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 10.09.2020.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме: «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно з яких обслуговується відповідач.
Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5., 2.1.1.2.6. договору, на підставі якого відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.02.2023 має заборгованість 34726,95 грн, з яких:
-28486,95 грн - заборгованість за тілом кредита;
- 6240,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.1-5).
Заочним рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2023 позов Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.09.2020 в розмірі 34726 (тридцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) гривень 95 копійок, яка складається з наступного: 28486,95 грн - заборгованість за тілом кредита; 6240,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп сплаченого судового збору, згідно з квитанції (а.с.58-60).
Ухвалою Долинського районного суду від 17.01.2024, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задоволено.
Скасовано заочне рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 29 вересня 2023 року по справі №343/1338/23 за позовом Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості . Розгляд справи призначено здійснити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання (а.с.95-97).
Ухвалою Долинського районного суду від 26.02.2024, закрито підготовче провадження у справі за позовом Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.117).
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Пицків А.В. (довіреність №8447-К-О а.с.102) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_1 звертався в лютому місяці 2022 року в Долинське відділення АТ КБ "ПриватБанку" щодо вчинення шахрайських дій невідомими особами та безпідставного списання коштів з його рахунку. Банком було проведено службове розслідування , відповідно до якого встановлено, що згідно виписки по карті 4149439045798729 (договір SAMDNWFC00062297114, відкрита 10.09.2020) заявника кошти в сумі 29800 грн переведені через термінал Е0112011 (процесинг Банк Конкорд) за оплату на сайті GLOBAL GAMES ONLINE:
02/02/2022 13:07:35 03/02/2022 Р10 F DВ -29,800.00 UАН -29,800.00 775038 7994 Е0112011 UKR GLOBALGAMESONLINE, DNIPRO, UА Р 10 Розваги globalgamesjnline, DNIPRO.
Аналізом проведеної транзакції через адмінку "Раnlіке" встановлено, що списання по карті відбулося з ручним вводом номеру карти (posentrey mode-12), введеням сvv-коду (геsр соdе-1) з використання "ЗD-Sесиге" (роs соndіtіоn-82).
Зафіксовано генерування СVV-коду для проведення транзакції, транзакція проведена з ручним введенням картки без пін-коду.
Оскільки термінал належать сторонньому банку, встановити деталі подальшого виведення списаних коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим.
Аналізом логів входів за 02.02.22 в "Приват24" під акаунтом НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 відбувалися входи з не типового для клієнта девайса, логін та пароль не змінювалися.
За інформацією вибірки "FINNUM" встановлено, що фінансовий номер НОМЕР_1 заявника в період оспорюваних транзакцій не мінявся.
Подана заявка 2159039 на повернення коштів, відмова - не Fraud (було введено ЗD-sесurе), тобто, платіж на переказ коштів був підтверджений паролем з SМS- повідомлення, яке надійшло на «фінансовий» телефон клієнта.
Зареєстровано звернення клієнта ОСОБА_1 vк.ргіvаtbank.ua щодо припинення нарахування відсотків по кредиту у зв'язку з шахрайством, надано мотивовану відповідь.
03.02.2022 сектором дізнання Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області відкрито кримінальне провадження №12022096170000245 за ст.190 ч.3 КК України.
Згідно заяви клієнта він перейшов за посиланням у "Фейсбуці" для отримання допомоги у зв'язку з карантином, де вносив інформацію. Після цього перейшов у Приват24 і виявив, що з його карти списано кошти в сумі 29800 грн за оплату розваг.
В ході кримінального провадження, відповідно до ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області, банком надана слідчим органам вся затребувана ними інформація vк.ргіvаtbank.ua.
Таким чином, під час перевірки встановлено, що компрометація входу під акаунтом Приват24 клієнта ОСОБА_1 та подальше викрадення коштів, сталася з вини самого клієнта. Клієнт самостійно з власної волі, перейшов за посиланням на фітинговий сайт отримання допомоги, де під час верифікації вніс власну персональну інформацію, зокрема фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , пароль доступу у Приват24, а також під час дзвінка банку підтвердив вхід у Приват24 під власним аккаунтом. Тобто, повідомив стороннім особам-шахраям інформацію за допомогою якої шахраї змогли зайти в його Приват24, отримали інформацію по його карті НОМЕР_2 та здійснили переказ коштів в сумі 29800 грн за оплату на сайті GLOBAL GAMES ONLINE через термінал Е0112011 (процесинг Банк Конкорд), шляхом ручного вводу номеру карти, введеням сvv-коду з використання "ЗD-Sесиге" (підтвердження паролем з SМS-повідомлення, яке надійшло на «фінансовий» телефон клієнта).
Враховуючи наведене факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг", а саме: п.п. 2.1.4.48.1, відповідно до якого клієнт зобов'язується:
не передавати Карти, ПІН-коди, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або такі, що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти;
нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІН, постійного пароля, одноразових паролів; операціям по зміні ПІНу.
Згідно п.1.5.5 "Умов і Правил надання банківських послуг" : "Банк не несе відповідальності у разі, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, Ідентифікатор користувача, паролі системи "Приват24", пароль (ніку) Моbі1еBnкіng або проведених Клієнтом операціях стане відомою іншим особам в результаті несумлінного виконання Клієнтом умов їх зберігання і використання і/або прослуховування або перехоплення інформації в каналах зв'язку під час використання цих каналів".
Також згідно п. 1.5.13 "Клієнт несе відповідальність за усі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через облаштування самообслуговування, систему Моbі1еBnкіng, систему "Приват24" з використанням передбачених справжніми Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації".
У зв'язку з вищенаведеним вбачається, що з боку Банку порушення умов договору та норм закону відсутні.
Просила позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 , в судові засідання на виклики не з'явився, причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кобилинець Т.В. (ордер серії АТ №1058510 а.с.83), в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що 10.09.2020 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого він отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації. На підставі вказаної анкети-заяви він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та отримав кредитні картки: № НОМЕР_2 (дата відкриття 10.09.2020 термін дії 04/24); № НОМЕР_3 (дата відкриття 02.02.2022 термін дії 01/26); № НОМЕР_4 (дата відкриття 17.02.2022 термін дії 02/26); № НОМЕР_5 (дата відкриття 16.02.2022 термін дії 03/26). Як доказ до позову позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 10.09.2020, укладеного між АТ КБ «ПриватБанком»та відповідачем , станом на 14.02.2023, відповідно до якого у нього наявна заборгованість в сумі 34726,95 грн, в тому числі: 28486,95 грн заборгованість за тілом кредита; 6240,00 грн заборгованість за простроченими відсотками. В даний розрахунок заборгованості позивачем включено до витрат клієнтом кредитних коштів суму 29800,00 грн 02.04.2022 року, які він не знімав, не витрачав, та якими не користувався. Ці кошти шахрайським способом зняла з його банківської картки № НОМЕР_2 невідома особа. Він жодним чином не порушував Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями не сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не втрачав та/або сприяв незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Він не надавав іншим особам жодної інформації, яка б дозволила здійснювати платіжні операції з його банківської картки № НОМЕР_2 .
03.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до позивача та повідомив про незаконне списання з його карткового рахунку № НОМЕР_2 коштів в сумі 29800,00 грн. Просив вжити заходів щодо їх повернення. Однак, позивач ніяких заходів для повернення коштів не вжив.
22.02.2022 ОСОБА_1 , було подано заяву до позивача, про призупинення нарахування відсотків за кредитом, оскільки кошти були зняті невідомою особою, особами. Проте, у її задоволені йому відмовлено.
ОСОБА_1 , було подано запит до Національного банку України, в якому він просив надати інформацію щодо здійснення списання коштів з його карткового рахунку НОМЕР_2 з 10.01.2022 року по 02.02.2022 року, куди, на який рахунок, яким чином було здійснено списання, перевід коштів. Просив також зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк»звернутись з вимогою про повернення коштів. 19.07.2023 року такий запит було подано повторно. Однак, до ніяких результатів це не призвело.
В своїй позовній заяві позивач зазначає, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.02.2023 року має заборгованість - 34726,95 грн, яка складається з наступного : 28486,95 грн заборгованість за тілом кредита; 6240,00 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Однак, він не розпоряджався коштами з картки № НОМЕР_2 в сумі 29800,00 грн, ніяким чином не підтверджував жодної трансакції про їх перерахування, а тому і не зобов'язаний повертати витрачену частину кредитного ліміту. Кошти в сумі 29800,00 грн були зняти шахрайським способом невідомою особою. А саме: з моментом зняття даних коштів позивач і пов'язує виникнення у нього заборгованості та почав нараховувати відсотки та заборгованість по ним.
Під час зняття коштів до ОСОБА_1 , надходили телефонні дзвінки від позивача, проте, він жодного разу не погоджувався з указаними банком пропозиціями. Тобто з'єднання та особистої розмови з оператором не було, виклики були виключно з автовідповідача. Самостійно зайти у мобільний додаток «Приват24» він не зміг.
Тобто грошові кошти з карткового рахунку були списані без його відома і погодження.
Після цього ОСОБА_1 ,звернувся безпосередньо до відповідача та до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій з відповідними заявами. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у нього дійсно була відсутня воля на вчинення такого перерахування.
Так, 02.02.2022 він звернувся з заявою до Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області. 03.02.2022 року матеріали досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096160000008. Проте, 10 квітня 2022 року дізнавачем сектору дізнання Відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції В. Паращій винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ст.284 КПК України, так як в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру. В постанові також зазначено, що встановити куди і яким способом був здійснений переказ грошових коштів не можливо, у зв'язку з цим неможливо встановити особу, яка могла бути причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
ОСОБА_1 , не вчинено жодних дій чи бездіяльності, які б сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Він не розголошувала третім особам інформацію про номери карткових рахунків, пін-коди та іншу конфіденційну інформацію. Картки не губилися, доступу до них треті особи не мали. Його вини у передачі вказаних даних третім особам немає.
Виявивши безпідставне списання (переказ, зняття) коштів, він повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Оскільки списання грошових коштів з його карткового рахунку відбулося не за його розпорядженням, то він і не повинен нести відповідальність за такі операції. Просила в позові відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу , які з'явилися в судове засідання, вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,
спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Згідно зі ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до положень ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2020 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації (а.с.13-28).
На підставі вказаної анкети-заяви відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок та отримав кредитні картки: № НОМЕР_2 (дата відкриття 10.09.2020 термін дії 04/24); № НОМЕР_3 (дата відкриття 02.02.2022 термін дії 01/26); № НОМЕР_4 (дата відкриття 17.02.2022 термін дії 02/26); № НОМЕР_5 (дата відкриття 16.02.2022 термін дії 03/26) (а.с.12).
На підтвердження умов надання кредиту відповідачу та порушення зобов'язання останнім позивач надав суду копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.13-23), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна": «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна Contract", "Універсальна Gold" (а.с.28), розрахунок заборгованості (а.с.24).
Згідно з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10.09.2020, укладеного між АТ КБ "ПриватБанком" та ОСОБА_1 , станом на 14.02.2023, за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 34726,95 грн, в тому числі: 28486,95 грн - заборгованість за тілом кредита; 6240,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Вказаний розрахунок зроблений за період з 10.09.2020 до 14.02.2023 (а.с.7-8).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
З виписки за договором № б/н від 10.09.2020 за період з 10.09.2021 до 17.02.2023, слідує, що з рахунку ОСОБА_1 , з кредитної картки № НОМЕР_2 з 02.02.2023 до 03.02.2022 було здійснено перекази коштів на суму 29800,00 грн, однією платіжною операцією . Деталі операції -
Розваги: globalgamesonline,DNIPRO (а.с.9-10).
03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до банку із повідомленням про незаконне списання з його карткового рахунку № НОМЕР_2 коштів в сумі 29800,00 грн, просив вжити заходів щодо їх повернення. Однак отримав відмову на повернення коштів з тих підстав, що переказ коштів був підтверджений паролем з SMS-повідомленням, яке надійшло на «фінансовий» телефон клієнта.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 22.02.2022 подав заяву до позивача про призупинення нарахування відсотків за кредитом, оскільки кошти були зняті невідомою особою, особами.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-220222/6689» від 24.02.2022, АТ КБ "ПриватБанк" відмовило ОСОБА_1 в задоволенні даної вимоги .
Відмова мотивована тим, що повернення кредиту є основним принципом кредитування. В зв'язку з тим, що механізм кредитування в Банку тісно пов?язаний з іншими банківськими програмами, то не повернення наданого кредиту, відсотків та винагороди, може негативно відбитися на функціонуванні банка в цілому.
Додатково повідомили, що норми банківського законодавства, зокрема Закону України «Про банки і банківську діяльність», забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами (а.с.77).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», де на його ім'я відкрито кредитний рахунок для користуванням яким відповідач отримав кредитні картки в т.ч. кредитну картку № НОМЕР_5 .
02.02.2022, відповідачу стало відомо , що з його кредитної картки № НОМЕР_5 невідомі особи перевели на невідомий рахунок грошові кошти в розмірі 29800,00 грн.
03.02.2022 ОСОБА_1 , повідомив працівників банку про незаконне списання з його карткового рахунку коштів в сумі 29800,00 грн та просив вжити заходів щодо їх повернення
Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що вказана платіжна операції ним не виконувалися, а саме: він став жертвою шахраїв, які умисно викрали з його банківської картки кредитні кошти.
Як встановлено в судовому засіданні , відповідач ОСОБА_1 03.02.2022 звернувся із заявою до ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що 02.02.2022 з його банківської картки № НОМЕР_5 невідома особа шахрайським способом зняла грошові кошти в сумі 29800 гривень.
03.02.2022 ВП №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано на підставі заяви ОСОБА_1 від 03.02.2022 кримінальне провадження №12022096160000008 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України .
Згідно зі ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Відповідно до ч.ч. 7-9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі № 686/30030/21 та інших.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що: «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), зроблено висновок, що: «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Постановою про закриття кримінального провадження від 10.04.2022 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022096160000008 від 03.02.2022, на підставі п.2ч.1 ст.284 КПК України закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
В даній постанові зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.02.2022 з банківської картки № НОМЕР_2 належної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідома особа шахрайським способом зняла грошові кошти в сумі 29800 гривень.
В ході досудового розслідування було надано тимчасовий доступ до вищевказаної банківської картки належної ОСОБА_1 та здійснено виїмку до наданої інформації, щодо вказаної банківської карти та проведено всі необхідні слідчі дії, однак встановити куди і яким способом був здійснений переказ грошових коштів не можливо, у зв'язку з цим, не можливо встановити особу, яка могла бути причетна до вчинення вказаного кримінального правопорушення .
Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2,4,9,10 частини першої статті 284 КПК України, якщо у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру (а.с.80).
Представник позивача зазначає, що "шахрайські дії третіх осіб по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , в результаті яких 02.02.2023 з його картки № НОМЕР_5 були списані грошові кошти в сумі 29800,00 грн, відбулися з вини самого клієнта.
Факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 , став можливим через порушення клієнтом "Умов і правил надання банківських послуг", а саме: п.п. 2.1.4.48.1, відповідно до якого клієнт зобов'язується:
не передавати Карти, ПІН-коди, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або такі, що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти;
нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІН, постійного пароля, одноразових паролів; операціям по зміні ПІНу."
Разом з тим позивачем АТ КБ "ПриватБанком" не було доведено, що відповідач ОСОБА_1 , своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема, знімати кредитні кошти.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , одразу ж після встановлення незаконного списання коштів з його рахунку , 03.02.2022 звернувся до відділення АТ КБ "ПриватБанку" і повідомив про шахрайські дії з його кредитною карткою , а також звернувся з заявою в правоохоронні органи, які внесли відповідні відомості в ЄРДР та розпочали досудове слідство.
Окрім того, матеріали справи не містять Умов і правил надання банківських послуг, підписаних позивачем, тому їх не можна розцінювати як частину договору банківського обслуговування.
Згідно висновку викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року (справа № 686/30030/21 провадження № 61-5111св23), "саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними".
Таким чином суд дійшов висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до відомостей за кредитною карткою, його особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 02.02.2022 щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів на загальну суму 29800.00 грн.
Оскільки не доведено волевиявлення ОСОБА_1 , на перерахування коштів 02.02.2023 у розмірі 29800,00 грн, то і проценти як плата за користування цими коштами у розмірі 6240,00 грн не повинні стягуватися, з огляду на те, що ОСОБА_1 , кредитними коштами не користувався.
Відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім'я відповідача не є підставою для задоволення позову.
Таким чином, суд встановив, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів відповідача та його представника, не довів, що відповідач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяв у доступі до його карткового рахунку чи надав інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, ОСОБА_1 , як користувача карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 , відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач невідкладно повідомив про цей факт АТ КБ "ПриватБанк" та звернувся до правоохоронних органів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку , що в задоволенні позову Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.
У зв'язку з тим, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 207, 526, 530, 629, 633, 634, 1049, 1050, 1054, 1068, 1071, 1073 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 141, 258, 259,264, 265, 268, 352,354,355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Акціонерного товариства КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач : АТ КБ «ПриватБанк» 01001 м.Київ вул.Грушевського,1Д , код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 02.05.2024
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш