01 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1286/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (суддя Луніна О.С.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області №574 від 28.03.2022 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області №131 о/с від 29.03.2022 року, яким ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 (у зв 'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закона України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді капітана поліції, інспектора сектору запобігання корупції Головного управління Національної поліції в Луганській області з 29.03.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2022 року по дату ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що до відома позивача інформація про встановлення місця тимчасової дислокації підрозділів ГУНП в луганській області не доводилась, а наказ ГУНП в луганській області від 29.03.2022 №131о/с не містить відомостей про ознайомлення позивачки з ним. Також зазначено, що позивачку не було ознайомлено із проведеним службовим розслідуванням щодо неї.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ч.2 ст.312 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач перебувала на посаді інспектора сектору запобігання корупції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України «Про ведення воєнного стану» №64/2022 введено воєнний стан на території України.
24.02.2022 позивачем було складено рапорт щодо перетину державного кордону України, який було передано до відділу кадрів ГУНП в Луганській області.
24.02.2022 позивач разом з родиною спочатку виїхала до міста Дніпро. По приїзду до м. Дніпро позивач прийняла рішення їхати на Захід України.
У подальшому, позивач виїхала спочатку до Польщі, а надалі до країни Німеччини.
30.06.2023 позивач повернулася до України.
13.11.2023 позивачем було скеровано заяву-повідомлення роботодавця про можливість продовження виконання трудових обов'язків та надання інформації на адресу місця знаходження ГУНП в Луганській області.
27.11.2023 року ГУНП в Луганській області було надано відповідь на звернення позивача, у якому зазначено, що наказом ГУНП в Луганській області №505 від 25.02.2022 року було введено у дію план евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Луганській області в безпечний район, до міста Дніпро Дніпропетровської області. Даний наказ Вам було доведено начальником сектору запобігання корупції ГУНП в Луганській області підполковником поліції ОСОБА_2 . До теперішнього часу до тимчасового місця дислокації ГУНП в Луганській області Ви не прибули. Наказом ГУНП в Луганській області від 29.03.2022 №131 о/с Вас було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 29.03.2022 (підстава: наказ ГУНП в Луганській області від 28.03.2022 №574). Додатково інформуємо, що за допомогою додатка WhatsАрр начальник сектору запобігання корупції ГУНП в Луганській області підполковник поліції ОСОБА_3 повідомила Вам номер та дату наказу про Ваше звільнення.
01.12.2023 представником позивача було скеровано на адресу ГУНП в Луганській області адвокатський запит з метою отримання документів, що стосуються службового розслідування відносно позивача, зокрема отримання відомостей щодо нарахованих та виплачених сум при звільненні (29.03.2022).
14.12.2023 у відповідь на адвокатський запит, ГУНП в Луганській області було надано копії матеріалів службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Луганській області від 10.03.2022 №524, а також довідку про нараховані та виплачені суми ОСОБА_1 при звільненні у період з 01.03.2022 по 29.03.2022.
15.01.2024 позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також доказів на підтвердження такої інформації, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.
07.02.2024 року позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду.
Повертаючи позов, суд першої інстанції зазначив, що підстави, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не є поважними.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за характером спірних правовідносин і суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим і пов'язаний з проходженням позивачкою публічної служби, а відтак, для звернення до суду повинен застосовуватися строк, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання в позовній заяві, на військову агресією російської федерації проти України, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду, враховуючи в першу чергу специфіку цієї служби.
Також суд першої інстанції вірно врахував, що після повернення в Україну вперше, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з відповідними запитами більше ніж через чотири місяці, а саме 13.11.2023, та не обґрунтувала належним чином поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду і за цей період.
Позивачем не вчинялося будь-яких дій, направлених на отримання інформації щодо проходження служби.
Матеріали справи не містять доказів, що позивач знаходилась на лікарняному не чи посилання інші обставини, які б обмежували її в діях щодо можливості скористатись юридичними послугами та своєчасного направлення позовної заяви.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останню можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд повертає позовну заяву у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 травня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова