02 травня 2024 року справа №200/349/21-а
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Компанієць І.Д., Сіваченко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 200/349/21-а (суддя в І інстанції Троянова О.В.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 77561,46 грн., а саме: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200) в сумі 77 561,46 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 200/349/21-а позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200)в розмірі 77561,46 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив.
Позивач, Головне управління ДПС Донецької області, у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст.43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.
Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідач, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 17.12.2007 року, припинений як фізична особа-підприємець 02.11.2015 року, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, (Костянтинівська ДПІ, м. Костянтинівка.(а.с. 11)
Згідно розрахунку суми боргу за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 77 561,46 грн., який складається з наступного: нараховано податок на нерухомість за податковим повідомленням-рішенням (форми «Ф» №0069314-5133-0536 від 17.04.2020 року. (а.с. 6)
Позивачу на праві приватної власності належить нерухоме майно загальною площею 2478,2 кв.м, житлова площа 509,2 кв.м. за договором купівлі-продажу ВМТ/058259 від 01.06.2010 року, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 27)
У зв'язку із наявністю у позивача права власності на вказану вище будівлю, відповідачем, відповідно до вимог пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0069314-5133-0536 від 17.04.2020 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2019 рік в сумі 77 561,46 грн. (а.с. 13).
Станом на час розгляду справи, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 77 561,46 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
На підставі п. 157 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що за позивачем обліковується податковий борг в розмірі 77561,46 грн., що підтверджується, в тому числі, інтегрованою карткою відповідача. (а.с. 16)
Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до вимог пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Донецькій області на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ф» №3871-13 від 29.09.2020 року, який повернуто за закінченням встановленого строку зберігання. (а.с. 7-9).
Прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.
Як визначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п.87.1,87.2ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків,податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі ч. 11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Доказів погашення податкової заборгованості станом на день винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, матеріали справи не містили.
Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №200/7826/21, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0069314-5133-0536 від 17.04.2020, яким нараховано ОСОБА_1 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200), податковий період - 2019 рік, частково у сумі 29517,92 грн.
Отже, на час розгляду справи апеляційним судом, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200) становить 48043,54 грн. ( 77561,46 - 29517,92).
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду за те, що вимоги позивача частково задоволені (38,6%), тому витрати позивача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3153,00 грн. підлягають стягненню частково за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в загальному розмірі 1217,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 200/349/21-а - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 200/349/21-а - змінити.
В абзаці другому резолютивної частини рішення слова і цифри «77561,46 грн.» замінити словами і цифрами «48043,54 грн.».
В інший частині рішення залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 4314286) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1217 грн. 00 коп. (тисячу двісті сімнадцять гривень 00 копійок).
Повне судове рішення - 02 травня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.Д. Компанієць
І.В. Сіваченко