Справа №361/7906/23 Суддя І інстанції -Дутчак І.М.
Провадження № 33/824/2372/2024 Суддя суду апел. інст.-В.Глиняний
30 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Глиняний В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Конопліцького І.В. на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2024 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживає в АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Судом встановлено, що 31 серпня 2023 року о 13 год. 35хв. на автодорозі Київ - Чернігів в с. Семиполки Б/П 2/7 Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HyndaiSonata», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації рухів; тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Адвокат Конопліцький І.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованістьпостанови судді просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суддею першої інстанції при прийнятті рішення не враховано відсутність у матеріалах провадження достовірних доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, доказів, які б підтверджували законність зупинки поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а долучений до протоколу копія відеозапису з місця події, який підпадає під поняття електронного доказу, не містить даних щодо оригіналу електронного доказу та, відповідно, не засвідчена електронним цифровим підписом., що вказує на недопустимість такого доказу. Вимоги апеляційної адвокат обґрунтовує посиланням на практику ЄСПЛ,на висновок Верховного Суду, викладений у справі № 338/855/17, та роз'яснення Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14. Адвокат просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки раніше подана ним у передбачений законом строк апеляційна скарга була повернута із-за ненадання ним документа, що підтверджує його повноваження.
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції,зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю за можливе поновити адвокату Конопліцькому І.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки апеляційна скарга, повторна, подана адвокатом в межах 10 днів з часу ухвалення суддею Київського апеляційного суду постанови про повернення апеляційної скарги, що була подана без підтверджень повноважень адвоката, тоді як підстав для задоволення вимог апеляційної скарга щодо оскаржуваного рішення не вбачаю.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками наркотичного сп'яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану наркотичного сп'яніння, зокрема, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість..
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за передачу керування транспортним засобом особі,яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Проте за матеріалами адміністративно справи ОСОБА_1 вимоги вказаного пункту ПДР не виконав.
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 446829 від 31.08.2024 року, з якого вбачається, що цього дня о 13год 05хв на автодорозі Київ-Чернігів в с. Семиполки Б/П 2/7 Броварського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення координації пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови. Від проходження на вимогу поліцейського огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол складено уповноваженою на те особою за встановленою формою, з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються відеозаписом нагрудної камери працівника поліції, долученим до протоколу, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження на вимогу працівника поліції огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння. При цьому, працівники поліції вбачали у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, роз'ясняли йому наслідки відмови від проходження огляду на встановлення такого стану, запросили до складання протоколу двох свідків.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність письмових доказів у справі приходжу до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , які полягають у відмові пройти на вимогу поліцейського огляд на стан сп'яніння, як особою, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, є порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги адвоката про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з посиланням на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на відсутність доказів законної зупинки працівниками поліції автомобіля ОСОБА_1 слід визнати непереконливими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №446829 від 31 08.2023 року, за яким ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу у якого поліцейські вбачали ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився на їх вимогу пройти огляд на встановлення такого сп'яніння. Подія мала місце на автодорозі Київ-Чернігів в с Семиполки Броварського району Київської області в денний час; долученим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд у встановленому порядку для визначення стану наркотичного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції наявну в його автомобілі заборонену речовину. Дані обставини спростовують твердження апелянта про відсутність у матеріалах справи даних про керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки ОСОБА_1 є мешканцем м. Києва, огляд автомобіля та складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалось в с. Семиполки Броварського району Київської області.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис з камери поліцейського є недопустимим доказом вини ОСОБА_1 так як не є безперервним та не підписаний електронним ключем, оскільки вказаний відеозапис події відповідає Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, має чітку і логічну послідовність подій, що мали місце, розвиток спілкування працівників поліції із водієм ОСОБА_1 та понятими, містить чітку пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Тобто, у відеозаписі зафіксовані події, що стосуються безпосередньо складу адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП, що повністю узгоджується з обставинами, викладеними у протоколі серії ААД № 446829 від 31.08.2023 року.
Таким чином, висновок судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом з дотриманням загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Броварського міськрайонного районного суду Київської області від 12 січня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу адвоката Конопліцького І.В. залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області 12 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Глиняний