Справа №759/1501/21 Головуючий у 1 інстанції: П'ятничук І.В.
Провадження №22-ц/824/10193/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
29 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 352-356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбного договору, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбного договору.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі № 759/1501/21 - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 2 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. У вказаному переліку відсутня ухвала суду про відмову у задоволені заяви про відвід судді.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року №3-рп/2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).
Право на суд, складовою якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ до правосуддя.
Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі №522/14750/16-ц, від 13 червня 2018 року у справі №761/6099/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі №623/3792/15-ц, у постанові від 13 березня 2019 року у справі №522/18296/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №752/1016/17 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати в порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи своїми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №668/8268/15-ц.
Виходячи зі змісту статті 353 ЦПК України, ухвала суду про відмову у задоволені заяви про відвід судді не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , за вх. № 43336 від 2 квітня 2024 року, на ухвалу Святошинського районного м. Києва від 7 вересня 2023 року, слід відмовити.
Керуючись ст. 353, 358, 359, 389, 390 ЦПК України, -
Відмовити в відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , за вх. № 43336 від 2 квітня 2024 року, на ухвалу Святошинського районного м. Києва від 7 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним шлюбного договору.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий суддя Д.Р. Гаращенко
СуддіЛ.П. Сушко В.І. Олійник