24 квітня 2024 року м. Київ
Справа № 367/10299/23
Провадження: № 22-ц/824/9202/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Сакалош Б. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця Ніколаєнка Ігоря Романовича
на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Мерзлого Л. В.,
за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича,
у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - боржник) звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І. Р., яку мотивує тим, що за заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - стягувач) про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Київської області 31.07.2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 на підставі виконавчого листа №367/4210/19, виданого 21.02.2020 року Ірпінським міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерціи?ного банку «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 15.04.2010 року у сумі 55375,05 грн, судових витрат у сумі 1921 грн. До канцелярії відділу надійшла заява від представника АТ "КБ Приватбанк" від 09.06.2023 року щодо повернення виконавчого документу стягувачу без подальшого виконання на підставі п. 1 ст 37 Закону Украі?ни "Про виконавче провадження". Витрати виконавчого провадження з боржника стягнуто в повному обсязі. Залишок виконавчого збору становить 2675,70 грн. Постановою від 22.06.2023 року виконавчий лист №367/4210/19 від 21.02.2020 року повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Вказує, що протягом періоду дії виконавчого провадження № НОМЕР_3 ним, боржником, сплачено на рахунок Ірпінського МВ ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) 17 000 грн та виконавчий збір за виконавчим документом у сумі 2 744,70 грн. Станом на 20.07.2023 року загальнии? розмір заборгованості становить: 20117,73 грн. Стверджує, що в порушення ст.ст. 4, 12 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем виконавчого округу Киі?вськоі? області Ніколаєнко І. Р. прийнято рішення щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 31.07.2023 року, яка є протиправною та порушує його майнові права, оскільки йому не було нічого відомо про наявність виконавчого провадження НОМЕР_4. Постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт майна боржника та будь-яких інших документів виконавчого провадження боржник не отримував. Просив суд визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І. Р. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 31.07.2023 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №367/4210/19, виданого Ірпінським міським судом Київської області 21.02.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 31.07.2023 року.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 31.07.2023 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №367/4210/19, виданого Ірпінським міським судом Київської області 21.02.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 31.07.2023.
Не погодившись із таким судовим рішенням, приватний виконавець Ніколаєнко І. Р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні скарги.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції є безпідставним та необґрунтованим, оскільки строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання, тобто, виконавчий лист від 21.02.2020 року,№ 367/4210/19 був пред'явлений до виконання до приватного виконавця Ніколаєнко І.Р. в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, вказує, що протягом дії воєнного стану та з моменту набрання Законом України № 2129-ІХ законної сили, а саме із 26.03.2022 року, строки, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», перериваються. Також зазначив, щов суді апеляційної інстанції планує понести судові витрати (попередній розрахунок) в таких розмірах: витрати на відправку пошти в розмірі 500 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 000 грн.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Сафронова О.В. в інтересах ОСОБА_1 доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважала безпідставними, оскільки поновлення пропущеного строку можливе лише щодо виконавчого документа, виданого судом, щодо інших виконавчих документів, виданих іншими юрисдикційними органами, пропущені строки поновленню не підлягають. Зазначила, що відповідно до п.7 Розділу ХІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIIIвиконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом. Після набрання чинності Законом, виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
У відзиві на апеляційну скаргу Абібулаєва Т.Г. , яка діє в інтересах АТ КБ «Приватбанк», зазначила, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок щодо підстав переривання строків, оскільки після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання, перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
В судовому засіданні адвокат Сафронова О. В. в інтересах ОСОБА_1 заперечувала проти апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Вислухавши пояснення адвоката Сафронової О. В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14.01.2020 року у справі №367/4210/19 позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.04.2010 року у сумі 55375,05 грн. та судові витрати у сумі 1921,00 грн. Рішення набрало законної сили 14.02.2020 року.
Представник стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання вказаного рішення.
Згідно виконавчого листа у справі №367/4210/19, виданого судом 21.02.2020 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 14.02.2023 року.
За заявою стягувача АТ «ПриватБанк» від 18.03.2020 та на підставі виконавчого листа по справі №367/4210/19 головним державним виконавцем Бучанського міського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м.Київ) 07.05.2020 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 57296,05 грн.
ОСОБА_1 за ВП НОМЕР_5 сплачено заборгованість на загальну суму 17000 грн.
22.06.2023 року постановою головного державного виконавця Бучанського міського відділу державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м.Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 на підставі заяви представника АТ "КБ Приватбанк" від 07.06.2023 року, виконавчий документ повернено стягувачу без подальшого виконання згідно п. 1 ст 37 Закону Украі?ни "Про виконавче провадження".
Згідно інформації про виконавче провадження, на підставі постанови від 22.06.2023 року № НОМЕР_3 про стягнення виконавчого збору 27.06.2023 року Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ) відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_6. Сума, що підлягає до стягнення - 2675,70 грн. 17.07.2023 ВП НОМЕР_7 закінчено на підставі фактичного повного виконання рішення).
20.07.2023 року представник стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа від 21.02.2020 року.
В заяві представник стягувача зазначив, що станом на 20.07.2023 загальна заборгованість боржника складає 20117,73 грн, з яких 18196,73 грн - заборгованість за основним договором та 1921 грн судового збору.
31.07.2023 року приватним виконавцем Виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 на підставі виконавчого листа №367/4210/19 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 57296,05 грн. Крім того, приватним виконавцем в межах вказаного виконавчого провадження було винесено ряд постанов: 31.07.2023 - постанову про стягнення з боржника основної винагороди, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про арешт коштів боржника, 02.08.2023 - постанову про арешт майна боржника.
З вищенаведеного убачається, що стягувач повторно пред'явив виконавчий документ до виконання 20.07.2023 року.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив із того, що стягувач звернувся з повторною заявою про примусове виконання поза межами строку, що визначений нормами чинного законодавства України.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положеннями частини 1 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (надалі - закон) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначалось вище, виконавчий лист від 21.02.2020 року № 367/4210/19 був пред'явлений до виконання 07.05.2020 року.
З моменту пред'явлення до виконання (07.05.2020 року) виконавчого листа від 21.02.2020 року № 367/4210/19 строк пред'явлення даного виконавчого листа перервався.
Виходячи із матеріалів справи № 367/10299/23, примусове виконання виконавчого листа від 21.02.2020 року № 367/4210/19 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 було закінчено 22.06.2023 року, на підставі відповідної постанови.
Враховуючи викладені обставини та положення ст. 12 Закону, а саме п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону, строки пред'явлення виконавчого листа від 21.02.2020 року № 367/4210/19 до виконання перервались після пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Після переривання, перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Вищевикладені обставини справи, норми чинного законодавства, висновки Верховного Суду підтверджують, що виконавчий лист від 21.02.2020 року № 367/4210/19 був пред'явлений до виконання до приватного виконавця Ніколаєнко І.Р. в межах строку, встановленого статтею 12 Закону.
Окремо слід також звернути увагу на переривання строків, визначених в ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» під час дії воєнного стану.
24 лютого 2022 року Президентом України було підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно з указом воєнний стан запроваджується з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Після чого воєнний стан неоднократно продовжувався.
Указом Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було продовжено воєнний стан на 90 днів.
Законом № 2129-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, згідно з підпунктом 4 якого визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Вказаний закон набув чинності 26.03.2022 року.
Отже, протягом дії воєнного стану та із моменту набрання Законом України № 2129-ІХ законної сили, а саме із 26.03.2022 року, строки передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» перериваються.
З вищевикладеного убачається, що на момент закінчення строку пред'явлення виконавчого листа виданого у справі № 367/4210/19, а саме 14.02.2023 року, вже діяла норма Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» щодо переривання строків, встановлених даним законом на період дії воєнного стану, а тому строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого в цивільній справі № 367/4210/19 перервався і не закінчився 14.02.2023 року.
Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що на момент відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 приватним виконавцем Ніколаєко І.Р. строк пред'явлення виконавчого листа, виданого в цивільній справі № 367/4210/19, не сплинув і виконавчий лист було пред'явленно в строки, передбачені ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», у та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 .
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії приватного виконавця Ніколаєнка І. Р. щодовинесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 31.07.2023 року були вчинені ним в рамках відкритого виконавчого провадження у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відтак висновки суду першої інстанції про задоволення скарги та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені фактичні обставини у справі, висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому ухвала суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Київської області Ніколаєнка І.Р.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Якщо за подання скарги на дії державного виконавця до суду першої інстанції законом не встановлено для заявника обов'язок сплачувати судовий збір, то в разі оскарження заінтересованою особою/виконавця постановленого судом першої інстанції судового рішення за результатами розгляду зазначеної скарги судовий збір справляється на загальних підставах, встановлених у підпункті 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
За наведених підстав, з ОСОБА_1 на користь Ніколаєнка І. Р. підлягають стягненню витрати по сплаті судового у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу приватного виконавця Ніколаєнка Ігоря Романовича задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка Ігоря Романовича.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Ніколаєнка Ігоря Романовича (РНОКПП невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 02 травня 2024 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура