Апеляційне провадження
№33/824/2242/2024
24 квітня 2024 року місто Київ
справа № 760/7983/23
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Шевченка Олександра Борисовича ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Шевченка Олександра Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Шевченко О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, в яких просив скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року та провадження у справі закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування посилався на те, що складений відносно ОСОБА_3 протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД №372696 від 31 березня 2023 року не є належним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Зазначав, що внаслідок фізіологічних проблем із сечовипусканням, лікар-нарколог мав відібрати у ОСОБА_3 для дослідження слину, сечу та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя та рук. Натомість, лікар-нарколог Климчук Ю.В. цього не зробила.
Вказував, що якщо у лікаря-нарколога не було змоги відібрати зазначені вище біологічні зразки, то в цьому випадку остання мала б відібрати у ОСОБА_3 для лабораторного дослідження кров. Крім того, про це просив сам ОСОБА_3 , що підтверджується відеозаписом з бодікамер працівників поліції і про що є відповідне посилання навіть в оскаржуваному судовому рішенні.
Посилався на те, що з урахуванням того, що обов'язкове лабораторне дослідження на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини проведено не було, отже лікар-нарколог Климчук Ю.В. порушила Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Зазначав, що висновок лікаря-нарколога №002118 від 31 березня 2023 року є неналежним і недопустимим доказом, а отже суд першої інстанції не мав права посилатись на нього під час прийняття рішення.
Вказував, що відеозаписи, які були здійсненні на бодікамери працівників поліції, фактично є доказами невинуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, так як цими відеозаписами підтверджується те, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, внаслідок фізіологічних вад не міг здати аналіз сечі, пропонував здати кров для проведення лабораторного дослідження та зафіксована відмова лікаря-нарколога у відібрані біологічних зразків для проведення лабораторного дослідження.
Посилався на те, що факт неможливості здачі сечі ОСОБА_3 для проведення лабораторного дослідження, підтверджується належними доказами у вигляді медичної документації, яка міститься в матеріалах справи.
Зазначав, що внаслідок того, що лікар-нарколог Климчук Ю.В. не з'явилась в судове засідання в якості свідка, ОСОБА_5 та сторона захисту були позбавленні можливості реалізувати своє право на допит свідка щодо обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Вказував, що оскаржуване рішення було ухвалено за неповноти судового розгляду.
У судовому засіданні апеляційного суду, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та захисник-адвокат Шевченко О.Б., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити з вищевказаних підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 та захисника-адвоката Шевченко О.Б., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на положення ст.ст.251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення, виходив з наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України №1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Згідно з ч.ч.1-3, 5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п.2 Інструкції №1452/735 та п.2 Порядку №1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п.12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.п.3-4 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я з метою встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Відповідно до п.п.7-8 розділу ІІІ вказаної Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове, а метою такого лабораторного дослідження є виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів (п.10 розділу ІІІ Інструкції).
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.12-13 розділу ІІІ Інструкції).
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до положень п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №372696, 30 березня 2023 року о 23.30 год. в місті Києві по проспекту Повітрофлотському, 86, водій ОСОБА_5 керував автомобілем «AUDI S3», д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у кабінеті лікаря-нарколога за адресою: вул. Відпочинку, 18, м. Київ, КМНКЛ «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_5 порушив п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В обгрунтування підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №372696 від 31 березня 2023 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 березня 2023 року №002118, відео з камери.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, захисник-адвокат Шевченко О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_6 посилався на те, що огляд ОСОБА_6 на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відео з камери, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 було повідомлено працівникам поліції, що він має проблеми зі здоров'ям, зокрема проблеми з нирками, внаслідок чого йому робили операцію та нирки погано переробляють рідину (відео №1, 23:43:59).
В подальшому, працівниками поліції було запропоновано особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (відео №1, 23:48:34), на що останній погодився (відео №1, 23:51:38).
Прибувши до КМНКЛ «Соціотерапія», лікар нарколог повідомила ОСОБА_6 про те, що в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: підвищений тиск, прискорений пульс, розширені зіниці, почервоніння, сухий язик, а тому, щоб спростувати факт сп'яніння, він має здати сечу (відео №1, 00:44:33).
Відповідно до відео, на пропозицію лікаря здати аналіз сечі для виявлення стану сп'яніння, ОСОБА_5 повідомив лікаря-нарколога, що має проблеми з нирками (кіста), тому він може не ходити в туалет (відео №2, 02:26:00) і тому не зможе здати аналіз зараз, натомість повідомив, що може здати кров (відео №1, 01:44:03, 02:27:08, 02:27:40), на що лікар-нарколог відповів, що у них кров не набирають (відео №1, 02:26:48, відео №2, 02:26:48).
Як вбачається з акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002118 від 31 березня 2023 року, поведінка ОСОБА_6 напружена, збуджена, агресивна, ейфорична, метушлива, настрій нестійкий, мова змазана, наявна сухість в роті, шкірні покриви гіперемовані. Дихання незмінене, пульс 152 удари за хвилину, артеріальний тиск 155/105. Зіниці розширені, реакція на світло млява, міміка жвава. Тремтіння повік та пальців рук. Заключний діагноз - стан сп'яніння внаслідок вживання стимуляторів.
З відео з камери, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 березня 2023 року №002118 та акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №002118 від 31 березня 2023 року, вбачається, що висновок лікаря про перебування ОСОБА_6 в стані наркотичного сп'яніння (внаслідок вживання стимуляторів) складений за результатами зовнішнього огляду лікарем ОСОБА_6 , тобто на підставі клінічних ознак, про що зазначено в акті.
Вказане свідчить про те, що лікарем була встановлена наявність у організмі ОСОБА_3 наркотичних речовин без проведення лабораторних досліджень.
Таким чином, огляд ОСОБА_6 у медичному закладі - КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року №1452/735, зокрема з порушенням п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, а тому відповідно до приписів п.22 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
При цьому, слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п.2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде підтвердження.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_6 в стані наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_6 (ухилення від здачі сечі для проведення біологічного дослідження) могла свідчити про його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, що також є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Проте, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31 березня 2023 року, яким ОСОБА_7 фактично висунуте обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначено порушення водієм п.2.9 а) ПДР України.
Як зазначено вище, диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за три окремі правопорушення: керування транспортним засобом в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп'яніння, а також відмову від проходження на стан сп'яніння.
В той же час, у протоколі зазначено, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом «AUDI S3», д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога за адресою: вул. Відпочинку, 18, м. Київ, КМНКЛ «Соціотерапія», висновок №002118.
Разом з тим, суд, виходячи з принципу диспозитивності, не може самостійно визначати інші фактичні обставини та відповідний пункт ПДР України, аніж той, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення.
У разі ухвалення рішення про порушення особою іншого пункту ПДР України, не зазначеного в протоколі про адміністративне правопорушення, суд перебере на себе функції обвинувачення, що є неприпустимим, виходячи з положень ст.ст.124, 129 Конституції України.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Частина 1 ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки огляд ОСОБА_6 у медичному закладі - КМНКЛ «Соціотерапія» на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції №1452/735, а інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_6 в стані наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять, отже у діях ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника-адвоката Шевченка О.Б., який діє в інтересах ОСОБА_6 підлягає задоволенню, постанова судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Шевченка Олександра Борисовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2024 року - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.