справа № 753/2872/21
головуючий у суді І інстанції Колесник О.М.
провадження № 22-ц/824/2811/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
14 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.
при секретарі судового засідання Лазоренко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ? адвоката Мазія Віталія Сергійовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Онищенко Валентина Сергіївна про визнання іпотечного договору недійсним, визнання дій приватного нотаріуса незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, поновлення права власності, відновлення запису про реєстрацію права власності на квартиру, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Сенс-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (надалі по тексту - КМНО) Михайленка С.А., у якому просив:
визнати недійсним іпотечний договір №028/15-382 від 13 грудня 2005 року, укладений між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Онищенко В.С., зареєстрований у реєстрі за №9931;
визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А. номер свідоцтва 4266, щодо проведення 23 січня 2020 року державної реєстрації права власності на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «Альфа-Банк»;
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А., номер свідоцтва 4266, згідно з яким 23 січня 2020 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №35223374 про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2017344880000, за АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Онищенко В.С. та зареєстрованого у реєстрі за №9931;
поновити право власності ОСОБА_1 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
відновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 липня 2006 року на підставі наказу Головного управлінням житлового забезпечення від 13 липня 2006 року №1327-С/КІ;
скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А., номер свідоцтва 4266, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 50851846 від 28 січня 2020 року;
скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А., номер свідоцтва 4266, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 35224474 від 25 січня 2008 року, індексний номер: 50851846 від 28 січня 2020 року;
скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 35009830 (спеціальний розділ) від 11 грудня 2006 року, індексний номер: 50622981 від 13 січня 2020 року;
скасувати рішення приватного нотаріуса КМНО Іванової С.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 6716995 (спеціальний розділ) від 13 грудня 2005 року, індексний номер: 15224370 від 18 серпня 2014 року.
стягнути з АТ «Альфа-Банк» та приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А., номер свідоцтва 4266, на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 454 грн, сплаченого 26 січня 2021 року згідно з квитанції №0.0.1993481113.1 за подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, а також суму судового збору у розмірі 908 грн, сплаченого 04 лютого 2021 року згідно з квитанції №0.0.2003020131.1 за подання позову.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс-Банк», був укладений кредитний договір № 028/25-305 від 13 грудня 2005 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір від 13 грудня 2005 року, за яким в іпотеку передано майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Після завершення будівництва та оформлення права власності на квартиру змінилася адреса предмета іпотеки на: АДРЕСА_1 .
Таким чином змінився опис предмету іпотеки, в зв'язку з чим, істотні умови іпотечного договору також потребували відповідних змін, однак даних змін в іпотечному договорі не відбулося.
Банком у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку» звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Позивач також вказує, що у січні 2021 року він отримав довідку АТ «Альфа-Банк» від 22 грудня 2020 року №1306 про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, згідно з якої дізнався, що 23 січня 2020 року банк відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до рішення державного реєстратора, приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А., а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 53,50 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходилась в іпотеці банку згідно з умов іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року та договору кредиту №028/25-305 від 13 грудня 2005 року.
ОСОБА_1 вважає, що при здійсненні державної реєстрації переходу права власності на предмет іпотеки було порушено вимоги законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та «Про іпотеку».
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним іпотечного договору тим, що ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності, а обставини, які наводиться позивач в обґрунтування пропуску на звернення до суду не є обставинами, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру, що є предметом іпотеки, оскільки воно прийнято з наданням відповідачем всіх документів, передбачених порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та у відповідності до Закону України «Про іпотеку».
Суд першої інстанції встановив, що позивачем та його представником не додано до матеріалів справи та не надано в судовому засіданні належних та допустимих доказів, що на спірні правовідносини розповсюджується мораторій, а саме: доказів того, що спірна квартира є єдиним місцем проживання позивача, у спільній сумісній власності житло - відсутнє, з дня укладення іпотечного договору до звернення стягнення на предмет іпотеки не відбувалось відчуження житла.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Мазій В.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Укладення окремого договору між банком та іпотекодавцем про задоволення вимог іпотекодержателя не вимагає ні законодавство, в тому числі Закон України «Про іпотеку», ні умови іпотечного договору. Положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не можуть бути застосовані у цьому випадку, оскільки мова йде про звернення стягнення у добровільному порядку, в той час як положення закону розповсюджуються на примусовий спосіб звернення стягнення.
Спірна квартира є місцем проживання та реєстрації неповнолітньої доньки позивача, оскільки малолітня дитина була прописана у спірній квартирі після укладання договору іпотеки, а банк не надавав своєї згоди на реєстрацію в предметі застави неповнолітньої особи.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки обґрунтуванню позивача відносно того, що іпотечний договір має бути визнаний недійсним у зв'язку з недотриманням вимог, що були встановлені законодавством на момент його укладання. Приватний нотаріус КМНО Михайленко С.А. не мав права відчужувати квартиру на користь АТ «Сенс-Банк», оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно, передбаченого Законом України «Про іпотеку». Оскільки перереєстрація права власності на іпотечне майно здійснена без наявності отримання позивачем письмового повідомлення - вимоги про усунення порушення. В матеріалах реєстраційної справи міститься копія повідомлення АТ «Альфа-Банк» 101301-34-б/15 від 04 листопада 2019 року про порушення основного зобов'язання, адресоване позивачу, однак, відсутні докази отримання позивачем вказаного повідомлення. В матеріалах реєстраційної справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0318706391649, відповідно до якого поштове відправлення є листом з оголошеною цінністю, в якому відсутні відмітка про вручення поштового відправлення позивачу. Разом з тим, поштове відправлення № 0318706391649 направлено за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на іншу адресу ніж зазначена в іпотечному договорі, а саме: АДРЕСА_3 .
Від представника приватного нотаріуса КМНО Іванової С.М. - адвокатаОлексієнко З.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Відповідно до частини 2 Постанови пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.?
Згідно з абзацу 4 частини 2 Постанови пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Однак, колегія апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає та підлягає скасуванню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи.
Між позивачем та Комунальним комерційним унітарним підприємством «Фінансова компанія «Житло-Інвест» (надалі - ККУП «ФК «Житло-Інвест») укладений договір №КНТР-10134/кв про участь у фонді фінансування будівництва від 12 жовтня 2005 року, відповідно до умов якого позивач передає фінансовій компанії управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкт інвестування, квартиру №92 поверх 17 кількість кімнат 1, загальна площа 52,94 кв.м, житлова площа 24,19 кв.м, у житловому будинку АДРЕСА_4 , будинок без оздоблення (а.с. 36-41 т. 1).
13 грудня 2005 року між позивачем (позичальник) та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 028/25-305.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АКБ СР «Укрсоцбанк» (а.с. 198-203 т. 1).
За умовами п.1.1 договору кредиту, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 44 074 доларів США, зі сплатою 13,75% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щомісячному перегляду, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту до 12 грудня 2020 року.
Кредит надається позичальнику на фінансування будівництва (інвестування) житла відповідно до інвестиційного договору №КНТР-10134/кв від 12 жовтня 2005 року, що укладений між позивачем (позичаником) та ККУП «ФК «Житло-Інвест» (п. 1.2 договору кредиту) (а.с. 50-54 т. 1).
На забезпечення виконання умов договору кредиту позивачем (іпотекодавець) було укладено з АКБ СР «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) іпотечний договір №028/15-382 від 13 грудня 2005 року.
Згідно з умовами п.1.1 цього договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язання за договором кредиту 028/25-305 від 13 грудня 2005 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, надалі за текстом «Основне зобов'язання», майнові права на незакінчену будівництвом однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до п.1.2. цього договору майнові права на предмет іпотеки належать іпотекодавцю на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва №КНТР-10134/кв від 12 жовтня 2005 року, який укладений між іпотекодавцем та ККУП «ФК«Житло-Інвест» (а.с. 55-58 т. 1).
Відповідно до п. 1.10 іпотечного договору сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням додаткової угоди до цього договору, що буде укладено відповідно до п.1.9. цього договору з приводу змін опису предмету іпотеки, нотаріус накладає заборону відчуження предмета іпотеки.
На підставі листа іпотекодержателя АКБ СР «Укрсоцбанк», приватний нотаріус КМНО Іванова С.М. здійснила державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 6716995 (спеціальний розділ) від 13 грудня 2005 року(а.с. 31 т. 1).
В подальшому, до іпотечного договору було укладено додаткову угоду №1 від 11 грудня 2006 року, якою сторони виклали п. 1.10 іпотечного договору у новій редакції: «Сторони погоджуються, що одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору нотаріус накладає згідно з чинним законодавством України заборону на відчуження предмета іпотеки (а.с. 59 т. 1)
На підставі вказаної додаткової угоди, приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А. здійснив державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 35009830 (спеціальний розділ)від 11 грудня 2006 року (а.с. 31 т. 1).
Відповідно до акту №141 прийому-передачі об'єкта інвестування (квартири) від 03 липня 2006 року забудовник КК з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» організував спорудження об'єкту інвестування (квартири) та передає, а довіритель ОСОБА_1 у повному обсязі здійснив оплату та приймає квартиру АДРЕСА_5 ) (а.с. 25 т.1).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 20 липня 2006 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), квартира АДРЕСА_6 надежить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 24 т. 1).
Як вбачається з наданої на запит суду реєстраційної справи №2017344880000, кредитор АТ «Альфа-Банк», правонаступник АКБ СР «Укрсоцбанк», надіслало позичальнику ОСОБА_1 повідомлення про порушення основного зобов'язання відповідно до статей 33,35,36,37 Закону України «Про іпотеку» від 04 листопада 2019 року №101301-34-б/15 (а.с. 117 т. 2).
У вказаному повідомленні кредитор повідомив позичальника про те, що станом на 25 жовтня 2019 року вказані зобов'язання за договором кредиту не виконуються, внаслідок заборгованість за договором кредиту складає 73 164,17 дол. США та 206 770 грн 94 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 35 009 дол. США,заборгованість за відсотками - 25 621,10 дол. США, пеня - 12 534,07дол. США,пеня - 206 770 грн 94 коп.
А також, вказано, що керуючись статтями 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» надсилаємо Вам дану письмову вимогу про усунення порушення за кредитним договором № 028/25-305 від 13 грудня 2005 року, а саме: здійснити погашення кредитної заборгованості у загальній сумі 73 164,17 дол. США, та 206 770 грн 94 коп., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 35 009 дол. США, заборгованість за відсотками - 25 621,10 дол. США, пеня - 12 534,07 дол. США, пеня - 206 770 грн 94 коп., у тридцяти денний строк.
У випадку невиконання вказаної вимоги у зазначений строк, AT «Альфа- Банк» повідомляє про свій намір застосувати право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_6 (адреса змінена та присвоєна після будівництва та введення будинку в експлуатацію).
Також повідомляємо, що у випадку задоволення вимог іпотекодержателя в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», Вам буде прощенно (анульовано залишок непогашеної заборгованості за кредитом), у зв'язку з чим Ви будете зобов'язані сплатити 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору з доходу у вигляді основної суми боргу, анульованого кредитором (а.с. 117 т. 2).
Вказане рекомендоване повідомлення було надіслане позичальнику за адресою: АДРЕСА_7 та повернулося без вручення з відміткою поштового відділення «за закінчення строку зберігання» (а.с. 118 т.2).
АТ «Альфа-Банк» застосувало своє право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки.
Рішенням приватного нотаріуса КМНО Михайленко С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 від 28 січня 2020 року здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за суб'єктом: АТ «Альфа-Банк» (а.с. 127 т. 2).
Щодо позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .
Позивач 08 лютого 2021 року звернувся з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 13 грудня 2005 року, обґрунтовуючи позов тим, що на час укладення вказаного правочину майнові права не могли бути предметом іпотеки; в іпотечному договорі відсутній опис переданого майнового права; на час укладення оспорюваного іпотечного договору сторони не представили документального підтвердження того, що іпотекодавець набуде право власності на предмет іпотеки в майбутньому.
Також як на підставу для визнання іпотечного договору недійсним позивач посилається на те, що після оформлення права власності на збудований об'єкт в іпотечний договір не були внесенні відповідні зміни.
Згідно із п.1.9 іпотечного договору після завершення будівництва та прийняття експлуатацію нерухомого майна, зазначеного в п.1.1. цього договору, а також після оформлення та реєстрацію права власності на нього за іпотекодавцем, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. При цьому, нотаріус за повідомленням іпотекодержателя та за рахунок іпотекодавця реєструє обтяження іпотекою вже збудованою нерухомості, а сторона протягом трьох днів укладає додаткову угоду, в якій змінюється опис предмета іпотеки замість майнових прав - відповідне нерухоме майно, з зазначенням його реєстраційних даних, з посиланням на правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності.
Згідно із п. 2.1.9 іпотечного договору, іпотекодавець зобов'язаний протягом трьох робочих днів після оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно, зазначене у п. 1.1 цього договору, укласти додаткову угоду, зазначену в п. 1.9 цього договору (а.с. 55-58 т. 1).
З огляду на те, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення, колегія апеляційного суду не вважає посилання на невиконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, підставою для визнання його недійсним (відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 10 березня 2021 року у справі № 201/8412/18).
Відповідачем АТ «Сенс Банк» було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання іпотечного договору недійсним, в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, висновку щодо наявності підстав з якими закон пов'язує недійсність правочину, суд першої інстанції не зробив.
Колегія апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (12-143гс18)).
Колегія апеляційного суду дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
Майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право набуття у майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.
Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15 та від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19).
За змістом частин першої, третьої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтями 1, 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору іпотеки) передбачено, що застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Таким чином, на час укладення оспорюваного іпотечного договору стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки, а відповідні зміни до цієї статті були внесені Законом України від 25 грудня 2008 року «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який набрав чинності 14 січня 2009 року.
Отже, іпотечний договір №028/15-382 від 13 грудня 2005 року укладений з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку» та підлягає визнанню недійсним.
Разом з тим, як було встановлено вище, відповідачем АТ «Сенс Банк» було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Згідно з приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та банком іпотечний договір №028/15-382 року було укладено 13 грудня 2005 року, ОСОБА_1 було підтверджено факт особистого підписання ним оспорюваного іпотечного договору. Крім того, позивач пояснив, що на момент підписання іпотечного договору, його влаштовували його умови, при цьому позивач звернувся до суду 10 лютого 2021 року, тобто з пропуском встановленого статтею 257 ЦК України строку позовної давності, який не просить поновити, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання іпотечного договору недійсним у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Щодо позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. та рішення приватного нотаріуса КМНО Іванової С.М., то колегія апеляційного суду встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи,
приватний нотаріус КМНО Іванова С.М. здійснила державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 6716995 (спеціальний розділ) від 13 грудня 2005 року, - на підставі листа іпотекодержателя АКБ СР «Укрсоцбанк» за іпотечним договором №028/15-382 від 13 грудня 2005 року.
приватний нотаріус КМНО Чуловський В.А. здійснив державну реєстрацію обтяжень: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження 35009830 (спеціальний розділ)від 11 грудня 2006 року на додаткової угоди №1 від 11 грудня 2006 року до іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року.
Оскільки, колегія апеляційного суду відмовила у визнанні недійсним іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року у зв'язку з пропуском позовної давності, а додаткова угода до іпотечного договору не оспорювалася в судовому порядку та не визнана судом недійсною, а отже з огляду на положення статті 204 ЦК України є правомірною та підставою для вчинення нотаріальних дій. З огляду на встановлене, вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 від 28 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за суб'єктом: АТ «Альфа-Банк».
Згідно з частинами 1,3 статті 36 Закону «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони іпотечного договору зробили відповідне застереження у статті 4 «Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація» іпотечного договору (а.с. 57 т. 1).
Згідно із п. 4.1. іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із п. 4.2. іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 4.5. іпотечного договору іпотекодавець за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:
4.5.3. шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;
Іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк» звернувся до державного реєстратора (приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А.) про реєстрацію права власності на спірну квартиру та задовольнив свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку невиконанням боржником основного зобов'язання.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV(надалі по тексту - Закон №1952-ІV).
За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абз. 4 частини 5 статті 3 Закону №1952-ІV).
Тобто, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою.
Державним реєстратором, до якого подаються документи для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухомість, що є предметом іпотеки, відповідно до частини 1 статті 37 Закону «Про іпотеку», - є нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (пункт 2 частини 1 статті 10 Закону №1952-ІV).
Як вбачається з наданої на запит суду реєстраційної справи №2017344880000, державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Михайленко С.А. право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстровано на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 від 28 січня 2020 року право власності за суб'єктом АТ «Альфа-Банк»(а.с. 127 т. 2).
Дослідивши подані АТ «Альфа-Банк» державному реєстратору приватному нотаріусу КМНО Михайленко С.А. документи для реєстрації речового права (а.с. 63-131 т. 2), колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання вимог чинного законодавства під час здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, з огляду на таке.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 1 статті 33 Закону «Про іпотеку»).
Згідно з статтею 18 Закону України №1952-ІVдержавна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
На виконання вимог вказаної статті 18 Закону №1952-ІV, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі по тексту - Порядок №1127).
Порядком №1127 визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав.
Згідно з пунктом 61 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;
3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Таким чином, пунктом 61 Порядку №1127 визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і державний реєстратор у ході її проведення приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Щодо дотримання АТ «Альфа-Банк» пункту 61 Порядку №1127 та надання державному реєстратору копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, то колегія апеляційного суду встановила таке.
Як вбачається з наданої на запит суду реєстраційної справи №2017344880000, кредитор АТ «Альфа-Банк», правонаступник АКБ СР «Укрсоцбанк», надіслало позичальнику ОСОБА_1 повідомлення про порушення основного зобов'язання відповідно до статей 33,35,36,37 Закону України «Про іпотеку» від 04 листопада 2019 року №101301-34-б/15 (а.с. 117 т. 2).
Вказане рекомендоване повідомлення було надіслане позичальнику за адресою: АДРЕСА_7 та повернулося без вручення з відміткою поштового відділення «за закінчення строку зберігання» (а.с. 118 т.2).
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки у силу зазначених норм матеріального права зобов'язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 638/20000/16-ц, провадження № 14-2цс19).
Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв'язку чи кур'єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (пункт 54).
В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов'язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку (пункт 57).
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (пункт 58).
Визначена у частині 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц, провадження № 14-48цс19).
Підсумовуючи вище встановлене, колегія апеляційного суду встановила, що АТ «Альфа-Банк» не дотримано процедуру, передбачену частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку», а державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Михайленком С.А. не дотримано порядок, встановлений статтею 18 Закону №1952-ІV та пункт 61 Порядку №1127.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що недотримання іпотекодержателем вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 від 28 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за суб'єктом: акціонерним товариством «Альфа-Банк», - підлягають задоволенню.
У справі, що є предметом цього розгляду позивачем також заявлено крім позовної вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А. про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем, також і позовні вимоги про поновлення права власності ОСОБА_1 на спірну квартир та відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру.
Відмовляючи у задоволенні вказаних вимог, апеляційний суд враховує, що відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на день звернення з позовом виконанню підлягають виключно судові рішення:
1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Зі змісту абз. 2,3, частини 3 статті 26 цього Закону передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Як вбачається з наданої на запит суду реєстраційної справи №2017344880000, приватним нотаріусом КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А. будь-які рішення 23 січня 2020 року не ухвалювалися, тобто предмет спору відсутній, а з огляду на це - відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А. від 23 січня 2020 року, яким внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №35223374 про державну реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2017344880000, за АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечного договору №028/15-382 від 13 грудня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Онищенко В.С. та зареєстрованого у реєстрі за №9931;
Щодо позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса КМНО (державного реєстратора) Михайленка С.А. з відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то колегія апеляційного суду, враховуючи, що вказані дії нотаріуса є підготовчими (технічними) діями для здійснення державної реєстрації права власності, не тягнуть за собою зміну, виникнення, припинення будь-яких прав щодо спірного предмета іпотеки, дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Щодо позовних вимог до приватного нотаріуса КМНО Михайленко С.А., то колегія апеляційного суду враховує таке.
У постанові Верховного Суду у справі № 905/2122/18 від 15 серпня 2019 року наведено такий правовий висновок: спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору (пункт 43).
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16, від 04 серпня 2018 року у справі №915/127/18.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/13067/17 від 01 квітня 2020 року наведено такий правовий висновок: Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у подібних з цією справах за позовом іпотекодавця до державного реєстратора спірні правовідносини виникають здебільшого саме між позивачем та іпотекодержателем через невиконання договірних зобов'язань і реалізацію прав іпотекодержателя щодо предмета іпотеки - нерухомого майна позивача. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.
Отже позовна вимога про визнання скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (пункти 72-75).
Підсумовуючи, колегія апеляційного суду встановила, що у позовних вимогах до приватного нотаріуса КМНО Михайленка С.А. слід відмовити, оскільки вони пред'явлені до неналежного відповідача.
Щодо судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, то з урахуванням задоволених позовних вимог (одна позовна вимога з дев'яти), наявні підстави стягнення для пропорційно до задоволених позовних вимог з АТ «Сенс-Банк» на користь ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908 грн, судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн та витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 2 522 грн 20 коп.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мазія Віталія Сергійовича задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс-Банк» про визнання іпотечного договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, поновлення права власності, відновлення запису про реєстрацію права власності на квартиру, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, - задовольнити частково.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №50851846 від 28 січня 2020 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 за суб'єктом: акціонерним товариством «Альфа-Банк».
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс-Банк» - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича про визнання дій приватного нотаріуса незаконними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1362 грн та витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 2 522 грн 20 коп.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_8 ;
Інформація про боржника: Акціонерне товариство «Сенс-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата виготовлення повного судового рішення 02 травня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська