про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2024 року Київ № 320/18305/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві області щодо неврахування з дати призначення пенсії при обчисленні її розміру ОСОБА_1 заробітної плати згідно архівних довідок від 30.06.2023 року № 133/02-1, № 132/02-1, № 134/02-1 з додатками;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії із врахуванням заробітної плати згідно з архівними довідками від 30.06.2023 року № 133/02-1, № 132/02-1, № 134/02-1 з додатками.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи вищенаведене, сума судового збору, яка підлягає сплаті складає 1211,20 грн.
Представником позивача заявлено клопотання про відстрочення судового збору.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу доходів і зборів про наявність або відсутність доходів за попередній календарний рік, довідка з місця відбування покарання про розмір виплат отриманих засудженим, тощо.
Висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 30.09.2020 (справа №640/22585/19), від 07.12.2020 (справа №560/4280/20)
Представником позивача до клопотання не долучено жодного доказу в підтвердження неможливості сплатити судового збору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення позивачу від сплати судового збору відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Враховуючи викладене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або докази сплати судового збору в сумі 1073,60 грн на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає власні права порушеними внаслідок дій відповідача, а саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.09.2023 про повернення позивачці довідок, складених на тимчасово окупованих територіях.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення до суду з даною позовною заявою мало місце лише 22 квітня 2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Представником позивача зауважено в позовній заяві, що відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17 позивач не обмежений строком звернення до суду, якщо порушено законодавство про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, який в даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Проте, з вказаними доводами представника позивача суд не погоджується, та зазначає, що вказані висновки Верховним Судом було зроблено щодо інших правовідносин, пов'язаних з виплатою сум пенсії за минулий час. Водночас у даній справі, позивач не погоджується з розміром обрахованої суми пенсії у зв'язку із неврахуванням довідок про заробітну плату. Тому для таких обставин спору строк звернення до суду обчислюється саме відповідно до вимог ст.122 КАС України - з дня коли позивач дізнався про порушення своїх прав.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду, -
1. Відмовити в задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Діска А.Б.