02 травня 2024 року м. Житомир
справа № 240/5724/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо порядку примусового виконання судового рішення за виконавчим листом №240/8577/23 від 23.02.2024;
- зобов"язати головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) постанову від 29.02.2024 про відкриття виконавчого провадження № 74303514 скасувати;
- виконавчий лист №240/8577/23 від 23.02.2024 направити на виконання до уповноваженого органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем при винесенні постанови про відкриття ВП №74303514 від 29.02.2024 порушено порядок реалізації зазначеної постанови, внаслідок чого відбулосяь порушення прав військового інституту.
Зазначає, що невірно застосовано норми діючого законодавства, виконавець не мав відкривати виконавче провадження відповідно до постанови від 29.02.2024 ВП №74303514, оскільки виконання рішення суду у праві №240/8577/23 про зобов"язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів має здійснювати Державна казначейська служба України.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена та доставлена відповідачу в його електронний кабінету системі "Електронний суд" та доставлена 15.04.2024.
Відповідач у строк, зазначений в ухвалі про відкриття провадження не надіслав до суду відзив на позовну заяву, однак 26.04.2024 надіслав на електронну адресу суду матеріали виконавчого провадження №74303514.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження також була направлена третій особі за адресою місцезнаходження (місця проживання) та вручена 23.04.2024, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення №0600261379870.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, письмових пояснень до суду не надіслала.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 по справі №240/8577/23 позов ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова, задоволено:
- визнано протиправними дії Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова (проспект Миру,22, м.Житомир, 10004, ЄДРПОУ: 08183359) щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код: НОМЕР_1 ) з 05.03.2022 по 07.12.2022 грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язано Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 05.03.2022 по 07.12.2022 грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, починаючи з 07.12.2022 по день фактичної виплати.
Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року рішення Житомирського окружного адміністративного адміністративного суду у справі №240/8577/23, залишено без змін.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, вказане рішення набрало законної сили 21.12.2023, у зв"язку з чим Житомирський окружним адміністративним судом на виконання рішення суду у справі №240/8577/23, 23 лютого 2024 року видано виконавчі листи, зокрема щодо зобов'язання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, починаючи з 07.12.2022 по день фактичної виплати.
29 лютого 2024 року головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Янчинською О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74303514 з виконання виконавчого листа №240/8577/23, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 23.02.2023, про зобов'язання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, починаючи з 07.12.2022 по день фактичної виплати.
Вказана постанова була направленні сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома та отримана позивачем (боржником) 13.03.2023, що не оскаржується позивачем (боржником).
Цього ж дня головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в межах виконавчого провадження №74303514, винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 135,87 грн
Головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 29.02.2024 направлено запит щодо повідомлення державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі про стан виконання виконавчого листа №240/8577/23, виданого 23.02.2024.
Листом від 20.03.2024 за вих.№519/1512 Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова повідомив державного виконавця про нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у сумі 8106 грн. Вказаний лист надійшов до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 01.04.2024 за вх.№9318.
Позивач, вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2024 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 1404-VIII) та Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року №4901-VI (далі - Закон № 4901-VI), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів.
Абзацом 1 пункту 1 статті 2 Закону № 4901-VI визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно з ст.3 Закону №4901-VI слідує, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (абз. 1 ч. 2 ст. 3 Закону № 4901-VI).
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (ч. 4 ст. 3 Закону № 4901-VI).
Тобто, в разі наявності рішення суду яким стягнуто з державного органу кошти на користь особи, яка має відношення до даного державного органу, працює чи працювала в ньому, порядок такого виконання рішення суду відбувається органом казначейської служби, до якого стягувач подає заяву та виконавчий документ у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Також, суд зазначає, що ст.7 вказаного Закону №4901-VI визначає, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно, положення Закону №4901-VI, стаття 7 також передбачає та визначає порядок виконання рішення суду зобов'язального характеру, за яким державний орган, державне підприємство чи юридична особа мають вчинити певні дії щодо майна, боржником якого вони є, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 та пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
З огляду на системний аналіз вищевказаних норм права слідує висновок, що виконання рішення суду майнового характеру, де боржником виступає державний орган, державне підприємство чи юридична особа, стосується таке виконання саме майна, боржником якого вони є та відбувається виконання такого рішення відповідним органом казначейської служби, який є розпорядником коштів чи майна боржника відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» із дотримання Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Якщо пред'явлено до виконання рішення суду не майнового характеру, таке рішення виконується державним виконавцем із дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Статтею 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, серед переліченого: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки, а також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з урахуванням вказаного, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4 ст. 18 № 1404-VIII).
Згідно з абз. 1 ч.1 ст.19 Закону 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону 1404-VIII).
Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону 1404-VIII боржник, серед іншого, зобов'язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 Закону 1404-VIII).
Суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону - за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 вказаної статті визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно частин 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відтак, порядок виконання таких рішень за якими боржник має вчинити дії, регулюється розділом VIII Закону №1404-VIII.
Суд зазначає, що немайновий характер відповідно наявний коли боржнику необхідно вчинити певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, та в свою чергу майновий характер може бути лише в тому разі коли виконавчим документом визначено стягнення з боржника певної заборгованості, сум, наприклад, аліментів, заборгованість по заробітній платі.
Відповідно до змісту резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі №240/8577/23 у четвертому абзаці, вирішено:
- зобов'язати Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, починаючи з 07.12.2022 по день фактичної виплати.
Суд зазначає, що абзац 4 резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі №240/8577/23, має саме зобов'язальний характер, що передбачає до вчинення Житомирським військовим інститутом ім. С.П.Корольова дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, починаючи з 07.12.2022 по день фактичної виплати. Вказане рішення не містить зазначення конкретної суми компенсації втрати частини доходів, яка підлягає до стягнення, оскільки це є обов"язком боржника, а містить саме зобов'язання нарахувати та виплатити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виконання виконавчого листа у справі №240/8577/23 від 23.02.2024 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, пред'явлене вірно до виконання у Богунський відділ державної виконавчої служби у м.Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в порядку положень Закону №1404-VIII, та як наслідок державним виконавцем правомірно винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2024 №74303514.
Підсумовуючи наведене, у суду відсутні правові підстави вважати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2024 №74303514 протиправною, оскільки державний виконавець при винесення оскаржуваної постанови діяв відповідно до вимог, в порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а тому підстави для її скасування відсутні.
Суд зазначає, що в кожному випадку за наслідками виконання виконавчого документа за яким необхідно здійснити нарахування та виплати стягувачу коштів, стягувач відповідно має наслідки зміни його майнового стану. Однак вказані доводи позивача, щодо майнових інтересів стягувача, не визначають характер виконання рішення суду за предметом пред'явленого виконавчого документа до виконання. Суд вказує, що лише резолютивна частина вказаного вище рішення суду визначає та покладає на сторону по справі (боржника) відповідні дії, обов'язки чи утримання від вчинення певних дій.
Щодо позовних вимог про направлення на виконання до уповноваженого органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, виконавчого листа №240/8577/23 від 23.02.2024, суд зазначає наступне.
Зазначені позовні вимоги є похідними від вимоги позивача про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, з урахуванням вищевказаних висновків суду про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2024 №74303514, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, відсутні.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи наведене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова (проспект Миру, 22, м.Житомир, 10004, код ЄДРПОУ 08183359) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Корольова, 3/14, Житомир,10014, код ЄДРПОУ 35021511), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_1 ), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, з урахуванням ч.6. ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення складено у повному обсязі 02 травня 2024 року.
Суддя А.В. Горовенко