Провадження № 33/821/166/24 Справа № 712/10505/23 Категорія: ч.1 ст. 172-4 КУпАПГоловуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
26 квітня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №712/10505/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Соснівського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сененко К.В., -
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 лютого 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент вчинення правопорушення працював головним державним інспектором у відділі охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в Німеччині, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100 грн., з конфіскацією отриманого доходу від роботи за сумісництвом; постановлено стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн.,
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області та, відповідно, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», маючи заборону займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, у період часу з 27.01.2023 по 20.04.2023 займався іншою оплачуваною працею на посаді радника директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України.
За даним фактом 26.09.2023 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП складений протокол про адміністративне правопорушення № 416/2023.
Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною, необгрунтованою, невмотивованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ОСОБА_1 - адвокат Сененко К.В. подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.02.2024 по справі № 712/1050/23 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та закрити провадження в даній справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Апеляційні вимоги обгрунтувала тим, що ОСОБА_1 наказом в.о. начальника управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області № 145 - к від 11 липня 2018 року призначений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області.
20 та 23 січня 2023 року ОСОБА_1 на ім'я начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області скеровано заяви про звільнення за угодою сторін, проте вони були проігноровані керівництвом даної установи.
ОСОБА_1 , розцінивши вказані дії у формі бездіяльності Управління як звільнення, 27.01.2023 року влаштувався на посаду радника директора ДП «Комбінат «Салют», про що свідчить винесення наказу директором підприємства № 10-ос від 26.01.2023 року.
Протягом січня-березня 2023 року управлінням Державного агентства рибного господарства у Черкаській області ОСОБА_1 виплати у якості заробітної плати не надходили, та і самі матеріали справи №712/10505 не містять такої інформації стосовно отримання заробітної плати в період часу з вказаного підприємства.
Ненадходження заробітної плати з Управління ОСОБА_1 також слугувало додатковим приводом вважати себе звільненим з посади головного державного інспектора. Зазначене лишилося поза увагою Соснівського районного суду м.Черкаси при винесенні оскаржуваної постанови.
В подальшому, 20 квітня 2023 року наказом № 46-К від 20 квітня 2023 року звільнено ОСОБА_1 з займаної посади за вчинення систематичного протягом року дисциплінарного проступку, передбаченого п.. 12 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», а саме прогул в період 01.02.2023, 02.02.2023, 03.02.2023, 06.02.2023, 07.02.2023, 08.02.2023, 09.02.2023, 10.02.2023, 13.02.2023, 14.02.2023, 15.02.2023, 16.02.2023, 17.02.2023, 20.02.2023, 21.02.2023, 22.02.2023, 23.02.2023, 24.02.2023, 27.02.2023, 28.02.2023, 01.03.2023 без поважних причин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу».
Цього ж дня, ОСОБА_1 на його рахунок надійшли кошти в сумі 10 366 грн. 31 коп. від Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області.
Вказані кошти сплачені в якості компенсації за невикористану частину основної щорічної відпустки.
Апелянт зазначила що старшим оперуповноваженим УСР в Черкаській області ДСР НП України майором поліції Віктором Блізніковим, грубо порушена процедура складання протоколу №416/2023 відносно ОСОБА_1 , оскільки він не викликав ОСОБА_1 для складання адміністративного протоколу, а відповідно останній не міг надати відповідні пояснення, скористатися своїми процесуальними правами. ОСОБА_1 не відмовлявся від підпису в протоколі, оскільки не був присутній при його складанні.
Апелянт зауважила, що в рапорті від 26.09.2023 старшого оперуповноваженого в Черкаській області ДСР НП України майора поліції Віктора Блізнікова, останній посилається на те, що з метою уникнення конфліктної ситуації та формування доказів для органу правосуддя під час вручення протоколу про адміністративне правопорушення було прийнято рішення про проведення аудіо- відеофіксації процесу телефонної розмови, складання та вручення протоколу. Однак, ОСОБА_1 не надавав згоду на аудіо зйомку, більш того останнього не було попереджено про здійснення відеофіксації під час виклику останнього для вручення протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією. Звертає увагу, що долучений оперуповноваженим УСР в Черкаській області ДСР НП України майором поліції Віктором Блізніковим оптичний диск із записом розмови з ОСОБА_1 , є неналежним доказом.
Наголосила, що в протоколі №416/2023 старший оперуповноважений УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_2 вказує 1 і 2 частини ст. 172-4 КУпАП, що свідчить про невизначену кваліфікацію адміністративного правопорушення. При цьому в судовому засідання прокурор стверджував, що в протоколі помилково зазначено ч. 2 ст.172-4 КУпАП, вважаючи це технічною помилкою. Проте, в інформаційній картці про результати судового провадження про кримінальне корупційне правопорушення або розгляду справи про адміністративне корупційне правопорушення від 26 вересня 2023 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, ця ж частина статті вказана і в судових повістках.
Вважає, що суддя Соснівського районного суду м. Черкаси, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП, при підготовці справи до розгляду не вирішив питання чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та не повернув правоохоронному органу матеріали справи для належного складання протоколу, з метою подальшого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в межах строків, встановлених ст. 38 КУпАП.
Разом з тим, апелянт зазначила, що суд помилково прийшов до висновку про стягнення судового збору з ОСОБА_1 , оскільки він являється інвалідом ІІ групи, та відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» має бути звільнений від його сплати.
В судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції ОСОБА_1 пояснив, що в своїх діях він не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП. Так, 20 та 23 січня 2023 року ним було скеровано на ім'я начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області заяви про звільнення за угодою сторін, і він вважав себе звільненим, так як його про це в усній формі повідомили та видали йому трудову книжку, але без запису про звільнення, а тому влаштувався на нову роботу. Протягом січня - квітня 2023 року він працював лише на одній оплачуваній роботі, а саме на посаді радника директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, і з попередньої роботи він не отримував оплату.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сененко К.В. дала аналогічні пояснення та зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом, оскільки ОСОБА_1 не був викликаний належним чином для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду вказав про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, та зазначив про законність прийнятого судом рішення щодо останнього.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 та його представника - адвоката Сененко К.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_3 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції виконав.
За змістом ч.1 ст.172-4 КУпАП передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, пов'язане з порушенням особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.
Об'єктом даного проступку виступають суспільні відносини, що виникають з приводу дотримання встановлених правил заняття службовцями іншими видами оплачуваної діяльності.
Предметом даного проступку (речі матеріального світу, на які спрямоване діяння) виступають: а) винагорода від роботи за сумісництвом; б) дохід - сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
З об'єктивної сторони даний проступок має формальний склад, обов'язковою ознакою якого є діяння у формі дії.
Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.
Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області та, відповідно, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», маючи заборону займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, у період часу з 27.01.2023 по 20.04.2023 займався іншою оплачуваною працею на посаді радника директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком районного суду, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що наказом №145-к від 09.07.2018 «Про призначення ОСОБА_1 », відповідно до статей 21, 35, 46 та 52 ЗУ «Про державну службу», призначено ОСОБА_1 з 10.07.2018 на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області з посадовим окладом згідно штатного розпису як такого, що став переможцем конкурсу з встановленням випробувального терміну строком шість місяців та встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років на державній службі на рівні 24 відсотків до посадового окладу. Стаж державної служби станом на 10.06.2018 становить 08 років, 01 місяців, 17 днів.
Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
27.01.2023 згідно до наказу (розпорядження) № 10-ос від 26.01.2023 «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнятий на посаду радника директора (адміністративний персонал) Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України за сумісництвом з тривалістю робочого тижня 20 год., тривалість робочого дня 4 год. з 08:00 по 12:00 з окладом 8455 грн. Також 27.01.2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про прийняття на роботу, колективним договором, антикорупційною програмою та посадовою інструкцією.
Відповідно до посадової інструкції радника директора, затвердженої в.о. директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України ОСОБА_4 05.02.2020, Радник директора належить до категорії «професіонали» код 2429. Радник директора призначається на посаду та звільняється наказом директора комбінату, безпосередньо підпорядкований директору комбінату, проводить аналіз справ та причин виникнення проблем у процесі реалізації раціонального використання матеріальних ресурсів комбінату, вивчає результати діяльності структурних підрозділів комбінату з питань, що належать до його компетенції, проводить моніторінг стану виконання структурними підрозділами покладених на них завдань, бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать його компетенції, подає директору розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції. В зв'язку з необхідністю періодичного виконання службових завдань понад встановленої тривалості робочого часу встановлюється ненормований робочий день.
20.04.2023 наказом № 46-к звільнено ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, з 20.04.2023 за вчинення систематичного протягом року дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу», а саме прогул (відсутність на робочому місці більше трьох годин) в період з 01.02.2023 - 03.02.2023, 06.02.2023 - 10.02.2023, 13.02.2023 - 17.02.2023, 20.02.2023 - 24.02.2023, 27.02.2023, 28.02.2023, 01.03.2023 без поважних причин, відповідно до п.4 ч.1 ст. 87 ЗУ «Про державну службу».
Отже, ОСОБА_1 у період часу з 27.01.2023 по 20.04.2023, будучи державним службовцем, займався іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) діяльністю, чим порушив встановлені законом обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю, та вчинив адмінітративне правопорушення за ч.1 ст.172-4 КУпАП.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, його вина підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 416/2023 від 26.09.2023, копією особовою картки державного службовця ОСОБА_1 ; копією наказу № 145-к від 09.07.2018 про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»; копією присяги державного службовця ОСОБА_1 ; копією посадової інструкції ОСОБА_1 ; копією списку посадових осіб Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, що ознайомлені з відповідальністю за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, визначені в Законі України «Про запобігання корупції»; наказом № 46-к від 20.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектору відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль»; копією заяви від 26.01.2023 про прийняття на посаду радника директора за сумісництвом; копією Наказу (розпорядження) № 10-ос від 26.01.2023; копією заяви від 20.04.2023 про звільнення з посади радника директора.
Отже, висновок суду першої інстанції про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, є правильним, постанова суду в цій частині є законною та обгрунтованою і скасуванню не підлягає.
Посилання апелянта про те, що була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , так як слідчим він не був викликаний для його складання, тому не міг надати пояснення та скористатися своїми процесуальними правами, є необгрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_1 о/у УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_5 неодноразово направлялися виклики в яких зазначалося про необхідність останнього з'явитися до працівників УСР в Черкаській області ДСР НП України та причини таких викликів (а.с.57,58,59), аналогічний виклик було складено і ст. о/у УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_6 (а.с.60), та направлено ОСОБА_1 , однак останній, жодного разу за викликами не з'явився, причин своєї неявки до вказаної установи та її службових осіб не повідомив, тим самим, знаючи про наявність адміністративних матеріалів щодо нього, не скористався своїми процесуальними правами, та не надав будь-яких пояснень.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 протягом січня-квітня 2023 року займався тільки однією оплачуваною діяльністю, а саме, будучи радником директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП, є безпідставними, оскільки йому інкримінують вчинення правопорушення стосовно іншої оплатної діяльності під час перебування його на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області, саме перебуваючи на вказаній посаді, він паралельно отримував оплату, як директор ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України.
Твердження апелянта про неузгоджену з ОСОБА_1 здійснену аудіо - відеофіксацію процесу на мобільний телефон, о/у УСР в Черкаській області ДСР НП України Блізіковим В., під час виклику ОСОБА_1 для вручення протоколу про адміністративне правопорушення, були предметом розгляду судом першої інстанції і суд з ними погодився, але прийшов до висновку, що зазначені вказані порушення не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, і при цьому зауважив, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність адміністративних матеріалів справи, міг скористатися своїми процесуальними правами, та надати будь-які пояснення, однак цього не зробив, з цим висновком погоджується і апеляційний суд.
Апеляційні доводи про те, що в протоколі №416/2023 старший оперуповноважений УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_2 вказує 1 і 2 частини ст.172-4 КУпАП, були предметом розгляду судом першої інстанції, і суд в оскаржуваній постанові вказав, що під час судового розгляду справи встановлено та підтверджено доказами у справі, що суть адміністративного правопорушення викладена відповідно до диспозиції ст. 172-4 ч. 1 КУпАП, а у вказаному протоколі допущена технічна помилка, яка допущена як в протоколі № 416/2023 від 26.09.2023, так і в інформаційній картці, не спростовує вини ОСОБА_1 , та є очевидною опискою, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Вищевказані порушення не можуть слугувати підставою для скасуваня законного по суті рішення суду першої інстанції.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 протягом січня-квітня 2023 року займався тільки однією оплачуваною діяльністю, був лише радником директора ДП «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, оскільки вважав, що він був звільнений з попередньої роботи за згодою сторін і йому не нараховувалася заробітна плата, є неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що він подав заяви 20 та 23 січня 2023 року до Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області про звільнення за угодою сторін, і вважав себе звільненим, а тому влаштувався на нову оплачувану роботу, спростовуються рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення №46-К від 20.04.2023 (звільнення за систематичні прогули - відсутність на робочому місці більше 3 годин) (справа №580/4014/23), яким позивачу відмовлено у його задоволенні. Ці доводи спростовуються також рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області про зобов'язання звільнити із займаної посади на підставі ч.3 ст.38 Кодексу законів про працю України та виплатити вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку, яким у позові ОСОБА_1 також відмовлено (справа №580/1587/23). Дані рішення є чинними.
З зазначених процесуальних рішень вбачається, що ОСОБА_1 був звільнений з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області лише 20.04.2023, саме за систематичні прогули, тому його доводи про те, що він вважав себе звільненим з дати написання заяв про звільнення за угодою сторін (20 та 23.01.2023) , а тому і влаштувався на іншу оплачувану роботу, є неспроможними.
Вказані рішення (без зазначення прізвищ сторін) були надані прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційної інстанції для ознайомлення, та в подальшому роздруковані з ЄДРСР і приєднані до матеріалів справи.
Слід зазначити, що апеляційні доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Сененко К.В., викладені в апеляційній скарзі, є аналогічного змісту доводам, заявленим нею під час розгляду справи судом першої інстанції, які суд першої інстанції проаналізував та надав їм відповідну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Разом з тим, суд безпідставно стягнув з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, тому доводи апелянта в цій частині є обгрунтованими.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у проваджені по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до вимог п.9 ст.5 цього Закону від сплати судового збору звільняються інваліди 1 або 2 групи.
Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.03.2017, виданим Пенсійним фондом України, яка надана йому довічно (а.с.108), а тому він має право на пільги та компенсації, встановлені законодавством.
Враховуючи викладене, постанова суду в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605,60 грн. підлягає зміні, зі звільненням останнього від його сплати.
З наведених підстав, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сененко К.В. підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зміни постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.02.2024 в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору, а в іншій частині постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки відсутні підстави для її скасування та закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу інкримінованого адмінправопорушення в діях ОСОБА_1 , як просила в апеляційній скарзі захисник Сененко К.В.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сененко К.В. задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення судового збору - змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави, на підставі ч. 1 п. 9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 грн.
В решті - постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Соломка