29 квітня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4963/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Красовському В.С.
розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16)
до фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 )
про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 121355,51 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - адв. Лиска П.О.;
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надало Господарському суду Харківської області через систему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) на свою користь 22081,25 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 19.04.2024 суд призначив справу до розгляду щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 29 квітня 2024 р. о 15:00 год, про що повідомив учасників справи.
29.04.2024 через систему "Електронний суд" відповідач надав заперечення на клопотання (заяву), в якій просить: 1) не ухвалювати додаткове рішення по справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 244 ГПК України; 2) заяву позивача залишити без розгляду згідно положень абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України; 3) не поновлювати пропущений строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат через відсутність поважних причин та пересічних строків; 4) у разі, якщо суд дійде переконання про задоволення заяви - стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяву, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 19.04.2024.
Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, вислухавши заперечення представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича (відповідач), в якій просить:
1) розірвати договір оренди №448 від 03 грудня 2008 року, який укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16. код ЄДРПОУ 14095412) та фізичною особою-підприємцем Хруповим Олегом Петровичем ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 );
2) зобов'язати фізичну особу-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м н Конституції, 16. код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення першого поверху № 8, 8а, 8б, 8в, 8г, 10, 10а, ССХХVІ загальною площею 244,8 кв м в житловому будинку, що розташовані за адресою: м. Харків, б-р Каркача Івана, 75, літ. "В-1" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
3) стягнути з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16. код ЄДРПОУ 14095412) 121355,51 грн, а саме: заборгованість у сумі 85448,05 грн та пеню у сумі 35907,46 грн за договором оренди №448 від 03 грудня 2008 року.
Також позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №448 від 03.12.2008 щодо сплати орендних платежів та порушенням вимог п. 3.5, 4.4 зазначеного договору.
27.03.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення по справі, яким задовольнив частково зменшені позовні вимоги:
1) закрив провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з орендної плати за договором оренди №488 від 03.12.2008 в сумі 31955,13 грн та пені в сумі 11599,88 грн;
2) стягнув з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16. Код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати за договором оренди №488 від 03.12.2008 в сумі 52492,92 грн, пеню в сумі 24307,58 грн та судовий збір в сумі 5653,27 грн;
3) розірвав договір оренди №448 від 03.12.2008, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16. Код ЄДРПОУ 14095412) та фізичною особою-підприємцем Хруповим Олегом Петровичем ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 );
4) зобов'язав фізичну особу-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м н Конституції, 16. Код ЄДРПОУ 14095412) нежитлові приміщення першого поверху № 8, 8а, 8б, 8в, 8г, 10, 10а, ССХХVІ загальною площею 244,8 кв м в житловому будинку, що розташовані за адресою: м. Харків, б-р Каркача Івана, 75, літ. "В-1" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна місити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
В позові позивачем зазначено що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
І лише на аркуші 10 позову є абзац в якому позивач, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, зазначає, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, зокрема витрат, пов'язаних з правничою допомогою, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Проте, розрахунок суми судових витрат та безпосередньо сума понесених судових витрат не є тотожними поняттями. Розрахунок суми судових витрат має містити складові, з яких формується сума судових витрат, та за своїм змістом фактично пояснювати ту суму судових витрат, яку сторона має намір отримати у якості компенсації.
Позовні вимоги не містять ані складу, ані суми судових витрат.
Договір на професійну правничу допомогу до позову не додано.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Протягом розгляду справи та на останньому судовому засіданні позивачем не подано доказів донесення судових витрат, а також в останній заяві, що подавалась, не було зазначено про те, що буде подано докази понесених судових витрат.
Відтак, суд в рішенні не зазначив дату проведення розгляду справи з питань розподілу судових витрат.
Рішення суду по справі ухвалено та проголошена вступна та резолютивна частина 27.03.2024.
Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 27.03.2024 був присутній представник відповідача, тому скорочене рішення було проголошено.
За таких обставин, датою ухвалення рішення є дата його проголошення - 27.03.2024. Отже строк на подання заяви про розподіл судових витрат сплинув до кінця 01.04.2024.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, строк на подання доказів понесених судових витрат є пересічним та не підлягає поновленню, а єдиним процесуальним наслідком подання заяви/клопотання після спливу такого часу є залишення заяви без розгляду.
Поряд із цим слід звернути увагу на те, що вказані позивачем причини для поновлення строку є неповажними. Позивач та його представник зареєстровані в Електронному суді, мають електронний кабінет і зобов'язані цікавитись про стан розгляду справи, знали про те, що судове засідання 27.03.2024 є останнім, але позивач просив розглянути справу за його відсутності. Позивача представляє адвокат, який обізнаний з правами, обов'язками та отримує за свої дії гонорар/зарплатню (в залежності від трудових відносин між адвокатом та адвокатським бюро).
Також позивачем не було подано окремої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та до такої заяви не було додано самого клопотання/заяви про розподіл судових витрат. В резолютивній частині самої заяви немає посилання на поновлення строку на подання заяви.
Згідно з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові КГС ВС від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 27.2).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач у поданих запереченнях на клопотання (заяву) зазначає, що позивачем не надано доказів відсутні у нього юристів або інших фахівців, які мають змогу скласти позовну заяву та подати її до суду, не витрачаючи гроші на адвокатів.
Договір не містить додатку №1, про що вказано в п. 13 договору на надання послуг з адвокатської діяльності №27 від 22.09.2023.
Документи, що надані позивачем є неповного змісту (мається на увазі акти здавання-приймання наданих послуг, банківських виписки з особового рахунку), мають пропуски та ознаки штучного втручання, що унеможливлює ознайомитись з оригіналом. В самій заяві про це не зазначено нічого з цього приводу не зазначено (мета знеособлення, викреслення, штучного впливу тощо).
Щодо акту №3 від 16.11.2023. Позивачем підготовлено позов з помилками та недоліками, про що зазначалось у відзиві (зокрема, щодо неврахування рішення ХМР щодо звільнення від орендної плати; наявності неточностей у розрахунках; не зазначення періоду стягнення). Також на це було звернуто увагу і судом, суд зобов'язував неодноразово позивача виконати вимоги ухвали суду. Тобто у позові були такі недоліки, які не дають підстави стверджувати про якість наданих правових послуг.
Щодо участі у судових засіданнях (всіх) наявна точна інформація по їх тривалості в протоколах (дата початку та закінчення). Тому є сумнів щодо фактично витраченого часу представником позивача в судових засіданнях та вказаного в актах.
Щодо акту №2 від 16.02.2024 відповідач зазначає, що розмір часу на підготовку мирової угоди та її подання є завищений, а сама мирова угода не була прийнята судом з наявності помилок, що також не може свідчити про якість послуг представника позивача та захищеність розміру гонорару.
Отже, відповідач вважає, що підстав для стягнення суми на правничу допомогу в розміру, заявленому позивачем немає.
Суд враховує заперечення відповідача проти заявлених позивачем витрат на послуги адвоката, та те, що ціна позову є невеликою; справа є нескладною для професійного адвоката; справа не містить складних розрахунків; позов, підготовлений адвокатом, не містить багато доказів, а також вчинення адвокатом окремих дій по збиранню доказів; адвокатом витрачено час на участь у судових засіданнях.
Відтак, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22081,25 грн, визначений позивачем, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Виходячи з вищевикладеного та беручи до уваги те, що позов залишався без руху і недоліки не були усунуті позивачем протягом розгляду справи, відсутність попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, відсутність складу і суми судових витрат у позовних вимогах, не подання разом з позовом договору на професійну правничу допомогу, пропуск строку на подання доказів та неналежні докази, що подані на підтвердження розміру понесених витрат, суд вважає заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про ухвалення додаткового рішення безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 232 - 235, 244 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строк оскарження передбачено статтями 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.