Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/425/24
01.05.2024 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , неодруженої, на утриманні 2 дітей, непрацюючої, до адміністративної відповідальності не притягувалася, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
- за ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 564330 від 16.02.2024 року ОСОБА_1 ставиться в вину, що 06.02.2024 о 10 год. 00 хв в м. Красилів, по вул. Максима Кондратюка, вона у приміщенні магазину «Євростиль» ОСОБА_2 в присутності продавців магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 образливо чіплялася і говорила образливі слова та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_5 , внаслідок чого ОСОБА_1 порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, та вказала, що у неї з ОСОБА_5 неприязні стосунки, однак хуліганських дій вона не вчиняла, ОСОБА_5 не ображала та не погрожувала
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що ОСОБА_1 в присутності 2 продавців погрожувала фізичною розправою її сину, ображала її образливими словам - «коза», «фіфа», погрожувала, що помститься і вона відчує це.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що в січні, або в лютому місяці 2024 року вона була на своєму робочому місці в магазині «Євростиль», та була свідком, як між собою посварились ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які прийшли в магазин. Нецензурної лайки не було. Вони сперечались. ОСОБА_5 сказала ОСОБА_6 , що вона йде писати заяву в поліцію, а свідку сказала: «Ви будете свідками». Від ОСОБА_6 погроз фізичною розправою чи образливих слів вона не чула.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що в лютому місяці 2024 року у вівторок приблизно о 9:30 - 10:00 у магазин прийшла ОСОБА_7 , підійшла до каси де була ОСОБА_8 та заговорила до неї. Почали говорити на підвищених тонах. ОСОБА_8 сказала, що напише на ОСОБА_7 заяву в поліцію. Образливих слів, на які вказує ОСОБА_5 , чи погроз від ОСОБА_7 до ОСОБА_8 свідок не чула.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, допитавши свідків, дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положенням ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» відносяться такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 564330 від 16.02.2024, ОСОБА_1 ставиться в вину, що вона образливо чіплялася і говорила образливі слова та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_5 .
Разом з тим, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили факт того, що ОСОБА_1 образливо чіплялася і говорила образливі слова та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_5 .
Пояснення ОСОБА_5 відносно того, що ОСОБА_1 вчиняла такі дії, будь-якими доказами у судовому засіданні не доведені.
Виходячи із зазначеного, вважаю, що об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не доведено.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, згідно якої «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 повинні тлумачитись на її користь.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 251-252, 283-284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя Р. В. Вознюк