28.04.2024 Справа №607/9452/24 Провадження №1-кс/607/2633/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024210000000194 від 20.04.2024 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Степанки Черкаського району Черкаської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, із вищою освітою, зі слів раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання старшого слідчого - криміналіста СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, з мотивів наведених у ньому, просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив стосовно задоволення вказаного клопотання, посилаючись на необґрунтованість клопотання сторони обвинувачення. Просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя встановив, що слідчою групою СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000194 від 20.04.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Правоохоронними органами ставиться у провину підозрюваному те, що у невстановлений слідством час, у ОСОБА_4 , який перебував у невстановленому слідством місці, виник злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання бойових припасів. Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, придбав за невстановлених слідством обставин, місці та часі бойові припаси, а саме корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ-2, які почав незаконно зберігати. В ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_1 26.04.2024 в період часу з 09:14 год. по 10:10 год. виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1 із запалом типу УЗРГМ-2, які в конструктивному поєднанні являються бойовим припасом, а саме оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1. В результаті своїх умисних дій, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, ОСОБА_4 порушив вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015 року», Постанови Верховної Ради України № 2471- ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС № 622 від 21.08.1998 року.
26.04.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Надалі, 27.04.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Дослідивши обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: рапортом ЄО №859 від 26.04.2024 про те, що в ході проведення обшуку виявлено та вилучено бойові припаси; протоколом проведення негласної слідчої розшукової дії - обстеження публічно недоступного місця від 24.04.2024; протоколом проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_8 від 24.04.2024; протоколом обшуку від 24.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 , що за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено бойові припаси; протоколом затримання ОСОБА_4 від 26.04.2024 в порядку ст. 208 КПК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України; висновком експерта від 27.04.2024 №СЕ-19/120-24/5241-ВТХ за результатами проведення судової вибухотехнічної експертизи; іншими матеріалами досудового розслідування, у їх сукупності.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п.4 ч.2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.1 ст.263 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строк до семи років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, який стверджується тим, що вони відомі ОСОБА_4 , останній знає де вони проживають, а від так як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування та судового розгляду, а також його результати. Також, органом досудового розслідування на даний час ще не встановлено усіх свідків та очевидців даних злочинів, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а тому існує ризик того, що ОСОБА_4 враховуючи його широке коло друзів та знайомих, може безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. Поряд з цим, відповідно до положення ч.2 ст.23 КПК України, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також, згідно ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Крім того, слідчий суддя враховує, що на даний час, досудове розслідування триває, та органом досудового розслідування продовжується проводитись слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місця знаходження та вилучення усіх речових доказів, насамперед зброї, мобільних телефонів, тощо. Однак, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, речових доказів, насамперед ті, які залишаються не відшуканими на даний час та, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним, що існує ризик, зазначений у клопотанні сторони обвинувачення та передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення способом підвищеної суспільної небезпеки, що свідчить про стійкість протиправної поведінки особи і вказує на наявність ризиків вчинення підозрюваним нових аналогічних злочинів.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, про що клопоче сторона захисту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Окрім того, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, вважає доцільним визначити йому заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню та слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , водночас в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25.06.2024 включно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/9452/24, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.04.2024.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби документ для виїзду за кордон.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.06.2024 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1