Справа № 333/10137/23
Провадження № 2/333/1397/24
14 березня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Майсак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковтуна Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника - адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
13.11.2023 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника - адвоката Міньковської А.В. звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ «ОТП БАНК», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 37 247 грн. 86 коп. за кредитним договором № 2036738744 від 22.06.2021 року, з підстав невиконання позичальником умов договору, а також судові витрати у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 500,00 грн.
05.03.2024 року у справі ухвалено рішення суду, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2036738744 від 22.06.2021 в сумі 37 247 грн. 86 коп., 2 684,00 грн. судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 5 500,00 грн.
07.03.2024 року до суду від представника відповідача - адвоката Ковтуна В.І. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у справі у розмірі 10 100,00 грн. Заяву просить розглянути за відсутності представника відповідача.
Ухвалою суду від 07.03.2024 року прийнято заяву до розгляду.
11.03.2024 року від представника позивача до суду надійшли заперечення щодо стягнення судових витрат. Представник заявника - ОСОБА_2 зазначає, що до заяви не надано жодного підтверджуючого документа, що саме Адвокатським об'єднанням покладено на ОСОБА_3 обов'язок представляти інтереси відповідача в суді. Крім того, до суду повинні бути надані платіжні документи про оплату таких послуг, наданий до суду розрахунок не є належним доказом понесення витрат. При цьому, зазначено, що ціни на надання адвокатських послуг значно завищені та є неспівмірними з наданими послугами відповідачу. Просить відмовити у задоволенні стягнень витрат на професійну правничу допомогу. Заяву просить розглянути за відсутності представника позивача.
Учасники справи до суду не з'явились, надали заяви про вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення без їх участі.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення заяви виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи суд при ухваленні рішення не вирішував питання щодо доцільності стягнення витрат на правничу допомогу понесену відповідачем, так як у відзиві ( у прохальній частині) було зазначене, що усі докази понесених витрат будуть надані до ухваленні судового рішення, або протягом п'яти днів після його ухвалення.
Рішення суду ухвалено 05.03.2024 року, заяву про понесені витрати разом із доказами подано представником відповідача до суду 07.03.2024 року, тобто своєчасно.
Частиною першою ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В обґрунтування понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10 100,00 грн., представник відповідача надав до суду угоду про надання правової (правничої) допомоги від 08.12.2023 року, акт виконаних робіт № б/н від 07.03.2024 року, акт здачі-приймання виконаних робіт від 07.03.2024 року, додаткову угоду № б/н від 07.03.2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 08.12.2023 року, розрахунок витрат на професійну допомогу № б/н на суму 10 100,00 грн., статут Адвокатського об'єднання «Біленко, Балковий та Партнери», виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де керівником зазначений ОСОБА_4 , представником ОСОБА_5 .
Заперечення представника позивача щодо відсутності жодного підтверджуючого документа, що саме Адвокатським об'єднанням покладено на ОСОБА_3 обов'язок представляти інтереси відповідача в суді, суд не приймає до уваги, так як під час розгляду справи було надано ордер адвоката Ковтун В.І. серії АР № 1153540 від 15.12.2023 року, який підписаний безпосередньо керівником Адвокатського об'єднання «Біленко, Балковий та Партнери», що відповідає вимогам статуту. Адвокат Ковтун В.І. має свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності серії ЗП № 002836. Таким чином, участь представника відповідача у судовому засіданні відбувалась на підставі усіх необхідних документів.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої-четвертої ст. 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої ст. 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява № 19336/04, від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95), від 06.07.2015 року у справі «Заїченко проти України» (п. 131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 742/2585/19, від 03.02.2021 року у справі № 522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від № 640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, відсутність належних (квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку, касовий чек) платіжних доручень, що витрати оплачені, враховуючи заяву представника позивача про зменшення судових витрат, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з позивача витрати за надання правової допомоги на користь відповідача в сумі 5 500,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 270, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ковтуна Владислава Ігоровича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського, буд. 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені витрати, пов'язані з розглядом справи на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини - відмовити.
Додаткове рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик