Справа № 243/2090/24
Провадження № 1-кп/243/586/2024
02 травня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052510000095 від 26.01.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, неповнолітніх дітей не утриманні не маючого, працюючого водієм у ДП «Завод ім. В.О. Малишева», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
25.01.2024, приблизно о 15-45 год, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки ГАЗ-32213, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ДП «Завод ім. В.О. Малишева», рухаючись по проїзній частині автошляху Київ-Харків-Довжанське з боку м. Ізюм Харківської області в напрямку м. Святогірська Краматорського району Донецької області разом з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в районі стовпця 651 км на автошляху Київ-Харків-Довжанське в Краматорському району, всупереч вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими: 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, - діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не забезпечив безпечний рух, не обрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив некерований виїзд за межі проїзної частини з подальшим виїздом у кювет та перекиданням автомобіля на лівий бік.
Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля ГАЗ-32213 ОСОБА_5 заподіяно закритий перелом зубоподібного відростку та краніальної суглобової поверхні другого шийного хребця зі зміщенням, підвивих першого та другого шийних хребців, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Пасажиру автомобіля ГАЗ-32213 ОСОБА_6 заподіяно закритий поперечний перелом дужки праворуч другого шийного хребця, клиноподібна деформація тіл п'ятого та шостого шийних хребців, забійна рана лобної ділянки зліва, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п. 12.1 ПДР України знаходились у причинному зв'язку із виникненням і настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю визнав та пояснив, що, дійсно, він 25.01.2024, близько 15-45 год, керував автомобілем ГАЗ-32213, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ДП «Завод ім. В.О. Малишева», та рухався по проїзній частині автошляху Київ-Харків-Довжанське з боку м. Ізюм Харківської області в напрямку м. Святогірська Краматорського району Донецької області разом з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В якийсь момент ОСОБА_4 втратив керування автомобілем та автомобіль виїхав за межі проїзної частини, де перекинувся. Обвинувачений щиро розкаявся. Додатково пояснив, що він вже більше 20 років працює водієм на заводі, та у разі позбавлення його права керування транспортними засобами він буде позбавлений можливості далі працювати.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні не брали участь, надіслали на адресу суду заяви з проханням розглядати кримінальне провадження без їх участі, зазначили, що претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не мають.
Оскільки ОСОБА_4 повністю визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, то у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме - в частині допиту потерпілих, свідків, дослідженні решти письмових доказів. При цьому, суд з'ясував правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, добровільність позиції обвинуваченого, а також роз'яснив, що в цьому випадку, сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши в судовому засіданні фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також надані в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфікованіза ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги: конкретні обставини вчиненого обвинуваченим; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, віднесене до категорії тяжких злочинів; сукупність усіх обставин вчинених кримінального правопорушення; характер, ступінь його суспільної небезпеки; враховуються відомості про особу обвинуваченого (офіційно працює водієм автотранспортних засобів першого класу у ДП «Завод ім. В.О. Малишева», згідно наказу (розпорядження) № 166 від 01.09.2016, наказом Міністра оборони України від 10.05.2023 № 549 нагороджений відзнакою МО України, медаллю «За сприяння Збройним Силам України»; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем мешкання характеризується добре; неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб на утриманні не має; будь-які компрометуючі матеріали відносно ОСОБА_4 відсутні); наявність судимостей (раніше не судимий).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 Кримінального Кодексу України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. При цьому, враховуючи те, що обвинувачений працює водієм та його заробіток є єдиним джерелом доходів, суд вважає можливим не позбавляти ОСОБА_4 права керування транспортними засобами, оскільки інакше він буде позбавлений можливості продовжувати працювати.
На підставі ст. 75 КК України, враховуючи відомості, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також вивчивши надану суду досудову доповідь відносно обвинуваченого, складену 15.04.2024 провідним інспектором органу пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На думку суду, визначене ОСОБА_4 покарання буде справедливим, необхідним, достатнім та таким, що відповідатиме меті покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Витрати на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, а також автотехнічної експертизи, на загальну суму 4543,68 грн, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України та у відповідності із цими статтями кримінального закону звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного цим вироком, з випробуванням на строк 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає зобов'язання: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29.01.2024 по справі № 243/678/24, провадження № 1-кс/243/87/2024, на автомобіль марки ГАЗ-32213, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.09.2009 № НОМЕР_4 , виданого ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків, належить ДП «Завод ім. О.В. Малишева».
Речовий доказ, а саме - автомобіль марки ГАЗ-32213, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.09.2009 № НОМЕР_4 , виданого ВРЕР № 1 ГУМВСУ Харків, належить ДП «Завод ім. О.В. Малишева», - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи технічного стану транспортного засобу (висновок № СЕ-19/105-24/840-ІТ від 27.02.2024), а також автотехнічної експертизи (висновок № СЕ-19/105-24/1085-ІТ від 29.02.2024), на загальну суму 4543,68 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок три гривні 68 копійок).
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Донецької області