Провадження № 3/933/133/24
Справа № 933/238/24
Іменем України
02 травня 2024 року смт Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши матеріали справ, які надійшли від начальника відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз'яснено під час складання протоколу,
- за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 676770 від 11.04.2024 року, - 11.04.2024 року, об 09 год. 50 хв., по вул. Чарікова 1, в с. Очеретине водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21011 н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, який притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 03.04.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України.
Суддею залучено до участі у судовому розгляді поліцейського ВП № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, який склав протокол.
У судове засідання представник ВП № 1 Краматорського РУП не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не надав (а.с.13).
За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП не є обов'язковою.
Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі викладеного, суддя дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 676781 від 31.03.2024 року, та додані до нього матеріали, встановив наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 676770 від 11.04.2024 року, містить відомості про те, що 11.04.2024 року, об 09 год. 50 хв., по вул. Чарікова 1, в с. Очеретине водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21011 н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, а також, який притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП 03.04.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У протоколі свідків не зазначено.
Протокол містить відомості про роз'яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та повідомлено його, що справа буде розглядатися в Олександрівському районному суді.
У протоколі міститься інформація про те, що посвідчення водія не вилучалось, та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Протокол підписано особою, що притягається до адміністративної відповідальності, та працівником поліції (а.с.4).
Письмові пояснення ОСОБА_1 містять відомості про те, що 11.04.2024 року, близько (час не зазначено) він рухався з м. Краматорськ в бік смт Олександрівка, де в с. Очеретине, був зупинений працівниками поліції, які стоять на блок-посту та запитали у нього посвідчення водія, якого він не має, і на нього за це було раніше складено постанову (а.с.5).
Згідно рапорту поліцейського взводу № 4 роти № 2 БКС ГУНП в Донецькій області (без дати) ОСОБА_2 , 11.04.2024 року перебуваючи в добовому наряді на БП "Очеретине", було зупинено ОСОБА_1 , який керував т/з ВАЗ 21011 н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія. Даний факт зареєстровано на лінію "102" ЄО № 849. Працівниками СРПП складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.6).
Постанова ЕНА № 1815449 від 03.04.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. містить підпис ОСОБА_1 про її отримання (а.с.8).
З довідки відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами не отримував, та до адміністративної відповідальності у період часу з 11.04.2023 року по 11.04.2024 року притягувався 03.04.2024 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.9).
При вирішенні питання, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суддя враховує наступне.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка").
Згідно ч. 9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Особа має лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За вимогами ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, набирає законної сили після її вручення особі.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
За вчинення правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП настає відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом повністю доведена у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП України, є одним з найбільш тяжких порушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій, який не має права керування транспортним засобом, є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Відповідно до Постанови ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23), у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Таким чином, наразі позбавити особу права керування ТЗ в судовому порядку можливо навіть у разі відсутності у неї такого права, незалежно від характеру вчиненого нею правопорушення: кримінального чи адміністративного.
Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд враховує те, що транспортний засіб ВАЗ 21011 н.з. НОМЕР_1 , належить іншій особі, та у власності ОСОБА_1 не перебуває.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
За таких обставин, застосування до ОСОБА_1 такого виду додаткового стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу - вважаю за неможливе.
Статтею 40-1 КУпАП, передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає грошову суму 605,60 грн.
Враховуючи дані про особу порушника - ОСОБА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, не працює, та керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 126, 251, 252, 284 КУпАП суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок за наступними реквізитами: Отримувач - Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку - UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача (ГУДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.
Суддя Олександрівського
районного суду Попович І.А.