Справа № 278/1527/24
Іменем України
02 травня 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
19 березня 2024 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024060410000148.
На початку березня 2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи на самовільно створеному жителями с. Рудня-Пошта Житомирського району та області блокпосту, який розміщувався при в'їзді у с. Рудня Пошта, Житомирського району та області, отримав від невстановленої особи 10 бойових гвинтівкових патронів з кулею «ЛПС» із сталевим осердям, калібру 7,62 мм, 30 бойових проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р. калібру 5.45 мм, та 1 бойовий проміжний патрон з кулею «ПС» зразка 1974 зі сталевим осердям калібру 5,45 мм, що належить до бойових припасів. Після чого у нього виник умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вищевказаних бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 на початку березня 2022 року, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу, в порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року № 662, та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, діючи незаконно, вказані 10 бойових гвинтівкових патронів з кулею «ЛПС» із сталевим осердям, калібру 7,62 мм, 30 бойових проміжних патронів з трасуючою кулею «Т» зразка 1974 р. калібру 5,45 мм, 1 бойовий проміжний патрон з кулею «ПС» зразка 1974 зі сталевим осердям калібру 5,45 мм, привласнив та переніс до свого будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 02 березня 2024 року до їх виявлення та вилучення під час проведення обшуку.
Сторони угоди кваліфікували діяння ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та узгодили покарання у виді позбавлення волі на строк трьох років зі звільненням обвинуваченого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням.
Вирішуючи в порядку ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про можливість затвердження судом вищезазначеної угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного.
Інкриміноване ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковане за ч. 1 ст. 263 КК, оскільки він незаконно придбав, носив та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст. 12 КК кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 , є тяжким злочином; у провадженні не бере участь потерпілий; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні названого кримінального правопорушення. Таким чином сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 469 КПК.
Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК, угода також містить передбачені ст. 473 КПК наслідки її укладення та затвердження.
Укладення угоди між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки угоди, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання умов угоди.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання, а також звільнення від його відбування з випробуванням, відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, який не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань не вбачається.
Прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у обвинувальному акті, відповідають дійсності, вину визнає повністю.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази - боєприпаси, на підставі ч. 1 ст. 96-1 та п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягають спеціальній конфіскації, оскільки вони були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв'язку з чим арешт, накладений на вказані речові докази, скасуванню не підлягає.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК, суд
Затвердити у кримінальному провадженні №12024060410000148 угоду про визнання винуватості від 19 березня 2024 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, а у випадку працевлаштування - роботи.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 40 коп. судових витрат на залучення експертів при проведенні судової експертизи.
До речових доказів - 41 боєприпасу застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1