Справа № 216/1820/23
провадження 1-кс/216/990/24
іменем України
01 травня 2024 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
29 квітня 2024 року до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
Перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що його слід повернути з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З аналізу ст.ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Проте ОСОБА_2 , звернувшись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, не долучив до матеріалів клопотання документи на підтвердження свого процесуального статусу, документи, що підтверджують право власності на арештоване майно, процесуальний документ, на підставі якого можливо встановити ініціатора арешту майна та кримінальнельне провадження, у рамках якого накладений арешт. Подане клопотання складається лише з прохальної частини в якій не зазначено перелік майна щодо якого має бути скасовано арешт. ОСОБА_2 не мотивував клопотання та не надав жодних підтверджуючих доказів про те, що у застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано. Клопотання не містить відомостей про адресу місця проживання або адресу електронної пошти на яку можуть бути направлені процесуальні документи.
Викладені обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначених ст. 174 КПК України, з повідомленням ініціатора питання про накладення арешту.
Беручи до уваги, що клопотання про скасування арешту майна подано без додержання вимог ст. 174 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що його слід повернути для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права на повторне звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України, після усунення обставин, що стали підставою для його повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1