Справа № 128/420/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фанда О.А.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
30 квітня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представника позивача: Тимощука Є.С.,
представника відповідача: Бахура В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
в лютому 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00014903, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вінницький районний суд Вінницької області рішенням від 19.03.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують факт порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР та узгоджуються зі змістом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення; обставини, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень відповідачем відносно позивача відсутні; зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283,284 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскільки транспортний засіб є контейнеровозом, посадова особа Державної служби України з безпеки на транспорті, складаючи оскаржувану постанову та проводячи розрахунок відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, невірно визначила тип автомобіля, взявши допустиму вагу не для контейнеровоза 44 тони, а вантажного сідлового тягача в 40 тон., оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача MAN TGA 18.440.
Вважає, що судом першої інстанції невірно трактовано пункт 22.5 Правил дорожнього руху.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивачем допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2,075т), відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Транспортний засіб чи автопроїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Оскаржуваною постановою серії АА № 00014903 від 21.11.2023 встановлено перевищення навантаження загальної маси транспортного засобу MAN TGA 18.440 державний номерний знак НОМЕР_1 на 5,188% (2,075тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т. Перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу у даному випадку становило 5, 188% (2,075т).
Вважає, що позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Зазначене також вказує на відсутність належних доказів перевезення вантажів за допомогою контейнерів. Таким чином Позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому Фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон. Причіп не використовувався як контейнеровоз, оскільки перевезення вантажу не здійснювалось у контейнері. Саме собою зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу «напівпричіп-контейнеровоз» не є свідченням того, що перевезення вантажу здійснювалось у контейнері, оскільки на площадку для перевезення контейнерів установлено кузов із переобладнаного контейнеру (зрізано верхню частину) з метою збільшення ваги перевезення вантажу. Така зміна функціонального призначення контейнеровоза не надає ОСОБА_1 можливості збільшити норматив навантаження транспортного засобу. Таким чином, максимально допустиме навантаження для транспортного засобу ОСОБА_1 відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху є 40 тон. Окрім того, вказане перевезення, не є перевезенням змінного кузову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є власником автомобілю та напівпричепу: марки MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , тип транспортного засобу спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 18000, маса без навантаження 7550; марки «KOEGEL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип - спеціалізований напівпричіп Н/ПР - контейнеровоз, переобл. в н/причіп для перевезення контейнерів, повна маса 33000, маса без навантаження 4360.18 листопада 2023 року по автошляху М-06, км. 24+100, Київська обл., транспортним засобом марки MAN TGA 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом, здійснювалося перевезення вантажу.
Вказані транспортні засоби належать ОСОБА_1 , що підтверджується наявними свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 , СТР № 149411.
21 листопада 2023 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00014903, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.188% (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП настає у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Диспозиція даної норми є бланкетною та відсилає до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, який встановлює допустимі параметри транспортних засобів та їх составів для руху.
При цьому, пунктом 22.5 ПДР України при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44 000 кг визначено як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.
Так, у наказі Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) міститься визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Згідно п.17.6. Правил № 363, для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).
Відповідно до п.17.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.15. Правил № 363).
Відповідно до п. 17.2-17.5 Наказу міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачено, що забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.5. Наказу №363).
Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.
Разом з тим, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174.
Згідно пункту 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Відповідно п. 14 Порядку інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Згідно пункту 15 Порядку метадані повинні містити в тому числі і дані про дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом першої інстанції з копії свідоцтва, напівпричіп Н/ПР-контейнеровоз, переобладнано з напівпричепу для перевезення одного контейнеру типу 1А.
Також звертає увагу, що ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру.
Разом з тим, підставою для прийняття спірної постанови було порушення позивачем вимог пункту 22.5 ПДР, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2.075 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн.
При цьому, позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення.
Водночас, позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, а саме - розпізнавального знаку, номеруконтейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера,та інша інформація відповідно до вимог Наказу №363.
Крім того, відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на відсутність договору про перевезення вантажу саме контейнером та відповідного на ньому маркування, а також опису вантажу, передбаченого додатком 8 (п.17.14. Правил № 363), суд першої інстанції приходить до обґрунтованого висновку, що вищевказане перевезення в контексті спірних правовідносин не можна кваліфікувати, саме як контейнерне перевезення, що у свою чергу виключає можливість перевезення вантажу вагою до 44 тонн.
Тобто, встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують факт порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР та узгоджуються зі змістом оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обставини, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень відповідачем відносно позивача відсутні. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.