Справа № 760/148/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнір С.І.
01 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Манька Олексія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6306925 від 20.12.2022 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22.02.2024 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22.02.2024 слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача вказує, що суд першої інстанції зазначає невірну інформацію та бездоказово стверджує, що позивач «…здійснював керування автомобілем для ЗСУ…», але в дійсності позивач не зазначає, що його було зупинено та він взагалі керував, відбувалася передача автомобіля на лафеті. Позивач вважає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем навмисно не залучено відео з нагрудної камери, яка б підтвердила всі обставини справи, що не було взято до уваги судом першої інстанції.
Натомість, матеріали справи свідчать, що позивач виконував розпорядження керівництва, щодо подальшої передачі транспортного засобу «Volkswagen Golf» на потреби Збройних Сил України. Крім того, жодний документ у матеріалах справи не свідчить, що позивачем відбувалося керування транспортного засобу. Представник позивача вказує, що з пояснень останього: він не керував транспортним засобом, а поліцейським відбулася перевірка документів під час знаходження автомобіля на лафеті та передачі його для ЗСУ та після неправомірного обвинувачення позивача, останній надав відразу клопотання про відкладення розгляду справи, так як потребував обов'язкової допомоги адвоката, якого він не мав. Вказане зафіксовано на відео нагрудної камери поліцейського.
Також, представник позивача вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що інспектором не було надано можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та підтверджено правовою позицією Постанови Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а.
Так, матеріалами справи підтверджується, що позивач під час розгляду справи надав до інспектора Скоромного С.В. (4 батальйон 1 рота УПП в харківській області) - клопотання про відкладення розгляду справи. Натомість, клопотання про відкладення розгляду справи від 20.02.2022 інспектором було проігноровано та відмовлено у задоволенні.
Представник позивача зазначає, що судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін та справедливості і вимог ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: необґрунтованим поновленням процесуальних строків на подачу відзиву на позовну заяву, поза процесуальним строком відповідачем за відсутності клопотання останнього про поновлення пропущених процесуальних строків.
Так, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.01.2022 відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів надіслано відповідачу. Визначено відповідачу строк 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, в якому він має право викласти заперечення проти позову та який має відповідати вимогам, встановленим ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України. Втім, лише 28.02.2023, в порушення встановлених процесуальних строків, відповідач подав відзив на позовну заяву. До того ж, заяви про поновлення процесуальних строків та обґрунтування пропущення строків на подання відзиву відповідачем до суду не подано.
Представник позивача наголошує, що ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства Україн визначено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду на 01.05.2024.
25.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
26.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
29.04.2024 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду задоволено заяву представника позивача та постановлено проводити судове засідання 01.05.2024 в режимі відеоконференції.
29.04.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення представника позивача.
В судове засідання, призначене на 01.05.2024, учасники справи не з'явились, були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2022 командиром взводу УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Скоромним С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 20.12.2022 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексом України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850 грн. У постанові зазначено, що 20.12.2022 о 15:25:38 в м. Харків по вул. Клочківська, 173 водій, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF, номерний знак НОМЕР_1 Німеччина, керував транспортним засобом, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку після митного оформлення від 24.11.2021, чим порушив ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», чим порушив пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що жодних доказів, які б спростовували факт вчинення такого порушення, позивачем суду першої інстанції не надано, а наданий представником відповідача відзив на позовну заяву, підтверджує обставини, які узгоджуються із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6306925 від 20.12.2022, із вчиненим позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За визначенням, що міститься у ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Керуючись ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Правилами дорожнього руху (далі - ПДР) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.
Відповідно до пп. «в» п. 2.9. ПДР водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частина 6 ст. 121 КпАП України визначає, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини , що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, заподіяння майнової шкоди, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не заперечується, що матеріали відеофіксації ймовірного порушення позивачем правил дорожнього руху станом на час розгляду даного позову були знищені в автоматичному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на те, наразі доказів вчинення позивачем порушення пп. «в» п. 2.9. ПДР 20.12.2022, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, немає, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів належними доказами допущення такого порушення ПДР позивачем.
Отже, доводи, зазначені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції, а відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Крім того, ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що колегія суддів пришла до висновку, що спірна постанова підлягає скасуванню, то справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КпАП України відносно ОСОБА_1 слід закрити.
Таким чином, доводи апеляційної скарги у знайшли своє підтвердження, а тому таку необхідно задовольнити.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 61 Конституції України, ст.ст. 272, 286, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Манька Олексія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАР № 6306925 від 20.12.2022, прийняту командиром взводу УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Скоромним С.В.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 496,20 грн (чотириста девяносто шість гривень двадцять копійок) відповідно до квитанції № 3899-2038-7332-5372 від 30.12.2022 та апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні тридцять копійок) відповідно до квитанції про сплату № YBQY-17FT-Z5LE від 28.02.2024.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина