Справа № 640/15312/22 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
30 квітня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Файдюка В.В.,
суддів: Кобаля М.І.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі: Масловській К.І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та скасувати постанову про закриття виконавчого провадження від 05.09.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки приймаючи вказану постанову відповідач не пересвідчився у виконанні рішення суду в повному обсязі, яким Міністерство внутрішніх справ України, серед іншого, було зобов'язано подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, серед яких мали бути включені відомості про розміри двох складових: доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення. Оскільки вказані відомості не були відображені в оновленій довідці, виданій на виконання рішення суду, позивач вважає, що підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідача не було.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року в задоволенні позову - відмовлено.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідач підготував довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 29.11.2021 №22/6-6808у з урахуванням складових, визначених рішенням суду у справі №640/9251/20. Таким чином, суд прийшов до висновку про правомірність спірної постанови, адже як свідчать матеріали справи, боржником було виконано рішення суду згідно з зобов'язанням у виконавчому листі, а відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Крім того, 17 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від позивача про постановлення окремої ухвали для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 за грубе порушення ним ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", п.2.3 Закону та неналежне виконання ним своїй службових обов'язків.
В обґрунтування вказаної заяви, зазначено, що старший державний виконавець ОСОБА_2 неналежним чином віднісся до виконання своїй службових обов'язків, не перевірив виконання своєї постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2022 року, в якій було надано боржнику 10 днів для добровільного виконання рішення суду у повному обсязі, отримавши через 50 днів клопотання стягувача не розглянув його взагалі, а ще через місяць закрив провадження.
Також у вказаній заяві містяться додаткові пояснення позивача, в яких він наголошує, що у виконавчому листі ясно вказано, що довідка обов'язково має містити нічні та матеріальну допомогу, а в наданій МВС довідці даних складових немає. Звертає увагу суду, що позов стосується неправомірних дій державного виконавця, а не роз'яснення чи зміну рішення суду, яке згідно постанови ШААС набрало законної сили і яку "аналізував" суд 1-ї інстанції.
25 квітня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що судом першої інстанції правомірно досліджено матеріали справи та вірно зазначено, що під час ухвалення рішення, конкретний розмір (відсотковий, числовий) таких складових грошового забезпечення як доплата за службу в нічний час та матеріальна допомога на оздоровлення не був предметом дослідження та, як наслідок, резолютивна частина рішення таких вимог не містила. Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що МВСУ підготувало довідку з урахуванням складових, визначених рішенням суду у справі №640/9251/20.
Також до суду найшли заперечення відповідача на клопотання про постановлення окремої ухвали.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, серед іншого, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25%; премія 75%; індексація; надбавка за специфічні умови проходження служби 100 %; доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення) для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист від 16.12.2021 №640/9251/20, який в подальшому разом із заявою про відкриття виконавчого провадження 07.06.2022 був пред'явлений до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 23.06.2022 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду у справі №640/9251/20.
У подальшому, на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява від 18.07.2022 №12/6-800 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"(фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 05.09.2022 виконавче провадження НОМЕР_1 закінчено на підставі п. 9 ч.1 ст. 39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з вказаною вище постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта необґрунтованими, враховуючи наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статтею 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно положень частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Згідно з частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Перевіряючи наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, судом першої інстанції вірно зазначено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20, на підставі якого відповідачем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії (посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25%; премія 75%; індексація; надбавка за специфічні умови проходження служби 100 %; доплата за службу в нічний час; матеріальна допомога для оздоровлення) для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеного рішення, Міністерством внутрішніх справ України видано ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення від 29.11.2021 №22/6-6808у, яка включала наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 2500,00 грн.; підвищення посадового окладу за службу в поліції особливого призначення (відсотків посадового окладу); оклад за спеціальним званням майор міліції - 2000,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 1800 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 3150,00 грн.; надбавка за оперативно-розшукову діяльність 25% - 625,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 100% - 6300,00 грн.; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (відсотків посадового окладу); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відостків посадового окладу) 10% - 250,00 грн.; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (відостків посадового окладу); доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (відсотків посадового окладу); доплата за вчене звання доцента (старшого наукового співробітника) чи професора (відостків посадового окладу); надбавка за почесне звання "заслужений" (відостків посадового окладу); доплата за службу в нічний час (відсутня в грошовому атестаті від 13.08.2014 №12); матеріальна допомога на оздоровлення (відсутня в грошовому атестаті від 13.08.2014 №12); премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) 75% - 12 468,75 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що з аналізу змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2020 у справі №640/9251/20 вбачається, що під час ухвалення вказаного рішення конкретний розмір (відсотковий, числовий) таких складових грошового забезпечення як доплата за службу в нічний час та матеріальна допомога на оздоровлення не був предметом дослідження та, як наслідок, резолютивна частина рішення таких вимог не містила.
Заперечення позивача з даного приводу є безпідставними.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач підготував довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 29.11.2021 №22/6-6808у з урахуванням складових, визначених рішенням суду у справі №640/9251/20.
Отже, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про правомірність спірної постанови, адже як свідчать матеріали справи, боржником було виконано рішення суду згідно з зобов'язанням у виконавчому листі, а відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Щодо клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно із 3 третьою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) такі порушення, з метою їх усунення та запобігання у майбутньому.
Передбачений статтею 249 КАС України інститут судом застосовується у разі беззаперечного, підтвердженого належними та допустимими доказами, установленого судом зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
Тобто, окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Наведена правова позиція вже була викладена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі №09/1653/15 та від 13.02.2019 у справі №355/1116/17.
При цьому, постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з обставин справи, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення иївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 30 квітня 2024 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: М.І. Кобаль
Є.І. Мєзєнцев