П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27591/23
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,
повний текст судового рішення
складено 23.01.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМС), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 15.08.2023 року №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки ОСОБА_2 .
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та здійснити обмін Посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої ВСГІРФО ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 14.11.2008 року за №310307, у зв'язку із досягненням 45-и річного віку.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржуване рішення не містить даних реєстру картотек, на підставі яких відмовлено в обміні довідки, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року позов задоволено наступним чином.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану - ОСОБА_1 від 08.02.2023 року №51032300018181.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити обмін виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання від 14.11.2008 року серії НОМЕР_1 у зв'язку з досягненням 45-річного віку на підставі заяви від 20.01.2023 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №420/4518/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року в частині зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання громадянці Азербайджану - ОСОБА_1 від 14.11.2008 серії НОМЕР_1 у зв'язку з досягненням 45-річного віку - скасовано. Прийнято нове рішення, яким зобов'язано Головне управління ДМС в Одеській області повторно розглянути заяву від 20.01.2023 року про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягненням 45-річного віку. В іншій частині рішення залишено без змін.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №420/4518/23 відповідачем прийнято рішення від 15.08.2023 року №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки ОСОБА_2 .
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням ГУ ДМС, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, що призводить до його протиправності.
Зобов'язуючи відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку, суд виходив з того, що умови, за яких орган відмовляє у видачі посвідки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен видати посвідку. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - видати посвідку або не видати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачений Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №321 (далі по тексту - Порядок №321).
Відповідно п.1 Порядку №321 посвідка на постійне проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
Згідно п.7 Порядку №321 обмін посвідки здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до посвідки; 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки; 3) закінчення строку дії посвідки; 4) непридатності посвідки для подальшого використання; 5) досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
Відповідно до п.9 Порядку Оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів.
Відповідно п.16 Порядку №321, документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт), територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС, за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Згідно із положеннями пункту 21 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32 - 34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
Відповідно до п.22 Порядку №321 у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Згідно з пунктами 36 та 37 Порядку №321, після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.
У відповідності із п.38 Порядку №321 рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.
Порядок подання документів для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням, обміну посвідки та їх розгляд визначено у пунктах 40-46 Порядку №321.
При цьому, пунктом 40 Порядку № 321 передбачено, для оформлення у зв'язку із втратою або викраденням посвідки, її обміну іноземець або особа без громадянства подають такі документи: 1) посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення); 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, крім випадків, установлених абзацом восьмим цього пункту; 3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку; 4) документи, що підтверджують обставини чи юридичні факти, відповідно до яких посвідка підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 3-5 пункту 7 нього Порядку), документи, видані компетентними органами іноземних держав, мають бути легалізованими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Іноземець або особа без громадянства під час подання документів пред'являють працівникові територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта оригінали документів, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-6 цього пункту.
Згідно п.43 Порядку рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дня прийняття документів.
Пунктом 44 Порядку №321 зазначено, що якщо втрачена або викрадена посвідка чи посвідка, що підлягає обміну, була видана територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету про оформлення, обмін посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС порівнює дані іноземця або особи без громадянства та їх фотозображення з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та даними відомчої інформаційної системи ДМС і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС,
Відповідно до п.45 Порядку №321, перевірка за запитом проводиться протягом трьох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, зазначені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві-анкеті про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, та фотозображенням, що міститься в ній. У графі «Службові відмітки» заяви-анкети про оформлення посвідки проставляється відмітка про дату надходження запиту та зазначаються найменування територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення у зв'язку із втратою або викраденням, обмін посвідки, і підстави обміну.
За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, а заява-анкета про оформлення втраченої або викраденої посвідки чи посвідки, що підлягає обміну, сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.
Пунктом 46 Порядку №321 зазначено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Приписами пункту 62 Порядку №321 передбачено підставами для відмови в оформленні та видачі посвідки, зокрема є, зокрема, дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що Порядком №321 чітко визначено повноваження територіального органу ДМС при вирішенні питання про обмін посвідки на постійне проживання, які обмежені перевіркою лише підстав для такого обміну та підстав для прийняття рішення про відмову у видачі (оформленні) посвідки, передбачених пунктом 62 Порядку №321.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.01.2023 року позивач звернулась до ГУ ДМС в Одеській області з заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
Однак, спірним рішенням, на підставі пп.3 п.62 Порядку №321, відмовлено в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання з підстав того, що дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване рішення не містить посилань, які саме відомості не були підтверджені даними з баз даних Реєстру, картотек.
Крім того, сторонами не заперечується той факт, що позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні ОД №6710 із безстроковим терміном дії з 14.11.2008 року.
У той же час, приймаючи спірне рішення, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області не враховано й те, що на підставі посвідки на постійне проживання позивач тривалий час проживає на території України.
Отже, фактично відповідач, при наявності у позивача чинного дозволу на імміграцію, не видав позивачу посвідку на постійне проживання у зв'язку із досягнення іноземцем 45-річного віку без наявності підстав для відмови у такому обміні посвідки, які передбачені Порядком №321.
Вимогами ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).
Водночас, всупереч покладеного на відповідача обов'язку, останній не підтвердив належними та допустимими доказами наявності підстав для відмови в обміні посвідки позивача.
За таких обставин, спірне рішення відповідача про відмову в обміні посвідки на постійне проживання є протиправним та таким, що прийнято міграційною службою всупереч вимогам законодавства України.
Щодо вимоги про зобов'язання ГУ ДМС в Одеській області здійснити обмін виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, такий висновок суду не є втручанням в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, оскільки повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Дискреційні повноваження мають свої межі, визначені законом, та вони не можуть бути підставою для зловживань з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Беручи до уваги встановлення неправомірності рішень та дій відповідача у даній справі, які вчинено саме у зв'язку зі зверненням позивача із заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45-річного віку, колегія суддів, враховуючи всі обставини справи у їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах буде саме зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити обмін виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
У даному випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання позивача у зв'язку з досягненням 45-річного віку є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька