01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23004/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Танасогло Т.М., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №420/23004/23 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23
29 січня 2024 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку статті 382, 383 КАС України, щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, у якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 виплатити суму заборгованості з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року із щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, згідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року із щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», по день набрання судовим рішенням законної сили, з врахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23, заявник посилається на те, що пенсійний орган протиправно не виконує судове рішення у даній справі в частині виплати йому доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. за період з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року. На думку заявника, наведене свідчить про те, що рішення суду у справі №420/23004/23 є невиконаним, яке у свою чергу слугує підставою для здійснення судового контролю.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №420/23004/23 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поставлення судового рішення в порядку статті 382, 383 КАС України. Як зауважено окружним адміністративним судом, заявником до суду не надано належних доказів невиконання пенсійним органом судового рішення у справі №420/23004/23, а саме існування заборгованості у Головного управління перед ОСОБА_1 у відповідній сумі.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 (далі - скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідач протиправно не виконує рішення суду у справі №420/23004/23 в частині виплати з 01.07.2021 року позивачу пенсії із включенням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Більше того, як вказує скаржник, пенсійним органом нараховано позивачу доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. починаючи лише з 01 лютого 2024 року, що підтверджується відповідною копією протокольного рішення про перерахунок пенсії від 12.01.2024 року.
За таких обставин, на переконання скаржника, фактично рішення суду у справі №420/23004/23 залишається невиконаним, що у свою чергу свідчить про наявність підстав для здійснення судового контролю за виконанням рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ГУ ПФУ в Одеській області спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить його залишити без змін.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту установлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначено статтею 382 КАС України.
У частинах першій, другій та третій статті 382 КАС України закріплено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Відтак, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звернув увагу, що приписи статті 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю через те, що відповідач вжив заходів щодо виконання судового рішення у справі №420/23004/23, зокрема здійснив перерахунок пенсії, а позивач не надав належних та допустимих доказів такого не виконання.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та звертає увагу, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплати з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн., згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23 набрало законної сили 14 грудня 2023 року.
15.12.2023 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, у відповідності до якого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У зв'язку з надходженням вказаного виконавчого листа на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), постановою старшого державного виконавця Пхіденком О.С. від 04 січня 2024 року відкрито виконавче провадження №73723462, в якій повідомлено боржника - ГУ ПФУ в Одеській області про необхідність виконання рішення суду протягом 10 днів.(а.с.54)
Листом від 16.01.2024 року №1500-0505-5/8367 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомило старшого державного виконавця ОСОБА_2 , що 12.01.2024 року на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23 ОСОБА_1 проведено нарахування з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».(а.с.52-53)
Як вказано пенсійним органом, перерахунок пенсії проведено за період з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року, але доплата пенсії за цей період відсутня, оскільки після виконання розмір пенсії за вказаний період не змінився після перерахунку пенсії на підставі рішення суду по справі №420/6506/23 без обмеження її максимальним розміром.
Водночас, як слідує з наявної в матеріалах справи копії протокольного рішення про перерахунок пенсії від 12.01.2024 року, пенсійним органом нараховано позивачу доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. починаючи лише з 01 березня 2023 рок та 01 лютого 2024 року відповідно.(а.с.76,79)
Більше того, матеріали справи не містять відомостей щодо розрахунку пенсійним органом суми доплати за період з 01.07.2021 року по 31.01.2024 року з урахуванням фактично виплачених сум за пенсійною справою ОСОБА_1 , яка підлягає не лише нарахуванню у зв'язку з перерахунком пенсії а й виплаті на користь позивача.
Установлені обставини є підставою вважати, що відповідач не вжив усіх можливих заходів щодо належного виконання судового рішення у справі №420/23004/23, яке, як зазначено вище, підлягає обов'язковому виконанню усіма сторонами справи.
Відтак, судове рішення у справі №420/23004/23 набрало законної сили і з наявних в матеріалах справи доказів можна дійти висновку, що відповідачем рішення суду не виконано, проте причини невиконання є незрозумілими. Зокрема, відповідач не надав відповідних та достатніх доказів того, що судове рішення не виконується з поважних причин.
Разом з цим, судова колегія наголошує, що відповідач як державний орган є саме тією установою, яка має захищати певні інтереси населення, а не порушувати їх.
Означені обставини залишились поза увагою окружного адміністративного суду, що призвело до передчасності висновків про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.
Беручи до уваги вище викладене, судова колегія дійшла висновку, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави, передбачені статтею 382 КАС України, для встановлення судового контролю в цій справі та задоволення вимог заявника шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що саме таке вирішення заяви позивача, поданої у порядку ст.382 КАС України, є гарантією ефективного відновлення його права, яке було захищено судовим рішенням в цій справі. Саме встановлення судового контролю у відповідності до ст.382 КАС України у подальшому надає можливість суду першої інстанції та сторонам з'ясувати наступне питання щодо належності виконання судового рішення у повному обсязі і необхідності застосування подальших заходів (штраф, визнання протиправності дій) у разі виявлення невиконання відповідачем судового рішення без поважних причин.
Окремо слід зазначити, що наявність виконавчого провадження не перешкоджає встановлювати судовий контроль, оскільки саме суди мають контролювати виконання свого рішення, а наявність відкритого виконавчого провадження може існувати паралельно.
За таких обставин, заслуговують на увагу доводи скаржника, що судове рішення ще є невиконаним й стан його невиконання є таким, який потребує з'ясування причин невиконання, для чого й існує інститут судового контролю і подачі відповідачем відповідного звіту про виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що законодавець визначив саме такий шлях виконання судового рішення та контролю за його виконанням для уникнення плутанини.
При цьому, судова колегія апеляційного суду наголошує, що у подальшому, після отримання звіту про виконання судового рішення, статтею 383 КАС України, визначається вже порядок вирішення питання про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від виконання судового рішення.
Враховуючи вище викладене, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню.
Між тим, викладена в апеляційній скарзі вимога ОСОБА_1 щодо задоволення заяви про встановлення судового контролю та зобов'язання ГУ ПФУ в Одеської області подати звіт про виконання рішення суду задоволенню не підлягають, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У свою чергу, питання щодо подання звіту про виконання рішення суду, у даному випадку, має бути вирішено судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, тобто Одеським окружним адміністративним судом.
У відповідності до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та необхідність направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.
Керуючись ст. 292, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №420/23004/23 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року по справі №420/23004/23 - скасувати.
Справу №420/23004/23 направити до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
У задоволенні решти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Т.М. Танасогло Ю.В. Осіпов