П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11606/23
Перша інстанція: суддя Устинов І. А.,
повний текст судового рішення
складено 30.11.2023, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо не проведення, починаючи з 30.06.2021 року перерахування пенсії ОСОБА_1 на підставі пп. «в» п.7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №713);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно п.7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року №418 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року №713) з 30.06.2021 року, з урахуванням здійснених виплат без обмеження граничним розміром.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що з 2021 року не проводиться щорічний перерахунок вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати на підставі Закону України №1788 та Порядку №418, якими передбачено не тільки особливості визначення середнього заробітку для призначення пенсії, а й запроваджено починаючи з березня 2005 року спеціальний механізм щорічного перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що позивач з 2008 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного та льотно-випробувального складу, призначену відповідно до ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) та розраховано згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1078).
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року у справі №400/5940/20 ГУ ПФУ у Миколаївській області позивачу було здійснено перерахунок пенсії згідно п.7 Порядку призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 з 11.07.2008 року, з урахуванням здійснених виплат без обмеження граничним розміром.
Враховуючи, що відповідачем з 2021 року не проводиться щорічний перерахунок вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати позивач 23.03.2023 року звернувся до відповідача з заявою про здійснення відповідного перерахунку.
Листом від 06.04.2023 року ОСОБА_1 було надано письмове роз'яснення, зі змісту якого випливає, що такий перерахунок Управлінням не здійснювався у зв'язку із тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року у справі №400/5940/20 жодних зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків із застосуванням усіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених первісним законодавством України, не покладалось.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на щорічний перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до п.7 Порядку №418 з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачу пенсію за вислугу років призначено у 2008 році, тобто до набрання чинності змінами, запровадженими Законом України №3668, а також - до внесення змін у ч.3 ст.27 Закону України №1058 та ч.3 ст.85 Закону України №1788 Законами від 24.12.2015 року №911-VIII та від 06.12.2016 року №1774-VIII, то обмеження пенсії максимальним розміром на позивача не розповсюджується.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до п.«а» ч.1 ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) вбачається, що право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання та у відповідності до ст.54 Закону, Кабінет Міністрів України постановою №418 від 21.07.1992 року постановив затвердити, зокрема, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений (далі Порядок), п.7 якого передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків понад 30 років і у жінок понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Заробіток для обчислення пенсій працівникам льотно-випробного складу визначається, зокрема, у такому порядку: в) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка розраховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З аналізу наведеного вбачається, що працівники льотного і льотно-випробного складу мають право на призначення пенсії за вказаним законодавством за наявності у чоловіків 25 років вислуги на посадах, що віднесені льотного і льотно-випробного складу, а у випадку зростання середньої заробітної плати працівників відповідної категорії на перерахунок такої пенсії у відповідності до пп.«в» п.7 Порядку.
При цьому, спеціальними законодавчими актами (в даному випадку ст.ст.51, 54 Закону №1788 та Порядком №418) передбачено не тільки особливості визначення середнього заробітку для призначення пенсії, а й запроваджено починаючи з березня 2005 року спеціальний механізм щорічного перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.
У рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року у справі №400/5940/20, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року вже було встановлено, що страховий стаж позивача на час призначення пенсії складає 26 років 11 місяців 6 днів (в тому числі льотний та льотно-випробний стаж 30 років 4 місяці 6 днів), тобто перевищує показник у 25 років.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на щорічний перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до п.7 Порядку №418 з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.
Щодо доводів пенсійного органу щодо правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром колегія суддів не приймає до уваги та зазначає, що статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) передбачено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Розділом ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з 01.10.2011 року, крім абзацу 11 пп.11 та абзацу 138 пп.17 п.6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Крім того, Законом №3668-VI було внесено зміни також до ч.3 ст.85 Закону, згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн..
Станом на час виникнення спірних правовідносин ч.3 ст.85 Закону викладена в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.12.2015 року №911-VIII та від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Разом з тим, розділом II (Прикінцеві положення) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, в той час, як в даних спірних правовідносинах пенсія була призначена в 2008 році.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII (п.7) у ч.3 ст.85 Закону було лише замінено у частині третій слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обмеження пенсії максимальним розміром на позивача не розповсюджується.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька