П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25342/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.,
розглянувши можливість оголошення перерви у судовому засіданні в місті Одеса під час розгляду апеляційної скарги Державної установи "Центр пробації" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 у справі № 420/25342/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної установи "Центр пробації" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.01.2024 у справі № 420/25342/23 позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Державної установи “Центр пробації” щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленної постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” № 168 від 28.02.2022 за період з 06.03.2022 по 01.07.2022 30000 гривень в розрахунку на місяць. Зобов'язав Державну установу “Центр пробації” нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову щомісячну, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за період з 06.03.2022 по 01.07.2022 у розмірі 30000 грн в розрахунку на місяць, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Державної установи "Центр пробації" подав апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з трудовим спором. Позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно розцінювати як вимоги про нарахування та виплатити додаткової грошової винагороди, яка охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці».
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, після 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, строк визначені статтею 233 КЗпП, були продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У зв'язку з відміною Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, продовжені строки, визначені статтею 233 КЗпП, завершились у 00 год. 01 хв. 01.07.2023.
Проте, з матеріалів справи встановлено, що представник позивача звернувся до суду з даним адміністративним позовом 20.09.2023.
Колегія суддів наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Натомість у справі, яка переглядається, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі неможливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Згідно ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, положеннями статті 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Такий правий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 12 березня 2024 року по справі № 380/9291/22.
Враховуючи наведені вище приписи процесуального законодавства, а також правову позицію Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати ОСОБА_1 надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з даним позовом та/або клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням зазначеного вище колегією суддів правового регулювання.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 309 КАС апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Беручи до уваги викладене, попри те, що визначений законом строк розгляду справи спливає, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк розгляду апеляційної скарги на строк достатній для всебічного та повного її розгляду, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумним і збільшення часу розгляду справи дасть можливість забезпечити всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи й справедливе вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За правилами частини 6 статті 77 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно статті 14 КАС України ухвали суду є обов'язковими для виконання на всій території України усіма підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами.
На підставі частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Керуючись статтями 14, 77, 80,123, 309, 311 КАС України, -
Відкласти розгляд справи № 420/25342/23 на 21.05.2024 о 12:00 в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 10.
Розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Запропонувати ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали надати пояснення щодо дотримання строку звернення з даним позовом до суду та/або заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків колегії суддів щодо застосування положень ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку із пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк