м. Вінниця
29 квітня 2024 р. Справа № 120/1509/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивачка) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивачки, відповідач протиправно здійснює обчислення її пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки.
Позивачка зазначає, що з 09.06.2011 року їй, як працівниці освіти, призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
По досягненню 60 років позивачка 28.04.2022 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачка вважає, що пенсія за віком - це окремий вид пенсії, яка їй призначається вперше, а тому акцентує увагу на тому, що при її призначенні повинен враховуватися показник середньої заробітної плати в Україні за попередні три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019-2021 роки).
Тому, вважаючи протиправною відмову відповідача нарахувати та виплачувати їй пенсію за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Також даною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому представник, посилаючись на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, зазначає, що позивачкою пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки перераховану пенсію за віком позивач почала отримувати в квітні 2022 року, а дії, спрямовані на звернення до суду за захистом своїх прав почала вчиняти в січні 2023 року. Крім того, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що 28.04.2022 позивачка звернулася із заявою про проведення перерахунку її пенсії шляхом переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у зв'язку з досягненням загальновстановленого пенсійного віку. Відтак, з 28.04.2022 на підставі її заяви ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058 з урахуванням даних про стаж та заробітну плату.
Заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст.40 Закону №1058, застосовується виключно при первинному призначенні пенсії та при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі. По пенсійній справі позивачки не проводився перерахунок щодо первинного переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу. А тому для застосування при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2019-2021 роки, законні підстави відсутні.
При обрахунку розміру пенсії за віком з 28.04.2022 застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн, як це передбачено відповідно до чинного законодавства. Отже, на думку відповідача, пенсія призначена та виплачується ОСОБА_1 у відповідності до чинного законодавства України.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив таке.
09.06.2011 позивачці призначена пенсія за вислугу років згідно з ст. 55 Закону України Закону "Про пенсійне забезпечення", як працівнику освіти.
12.04.2022 року позивачка досягла віку 60 років.
Після досягненню пенсійного віку позивачка 28.04.2022 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просила перерахувати її пенсію у зв'язку із переходом на інший вид пенсії, а саме із пенсії за вислугу років на пенсію за віком передбачену статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З метою отримання інформації про алгоритм, який застосовано Головним управлінням при здійснені переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та розрахунку пенсії, позивачка звернулася 10.01.2023 року з заявою до відповідача.
Листом від 23.01.2023 відповідач на звернення позивачки повідомив, що при здійснені переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та розрахунку пенсії застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати по України за 2014-2016 роки, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 року (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 року (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачці у 2011 році була призначена пенсія за вислугу років, як працівниці освіти, в пільговому обчисленні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, що обрахована відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася у 2022 році вперше.
Судом встановлено, що на підставі заяви позивачки від 28.04.2022 року її переведено з пенсії за вислугу років призначену їй 09.06.2011 на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин фактично йдеться про призначення позивачці іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком замість раніше призначеної пенсії за вислугу років, на підставі різних законів.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому, при призначенні та розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
При цьому суд критично оцінює аргументи відповідача про те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років з 09.06.2011, адже цей Закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон № 1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу у 2011 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.
Отже, при призначенні позивачу 28.04.2022 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною 2 статті 40 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі № 577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).
Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 560/4328/20.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому суд враховує, що з заявою про перехід на пенсію за віком позивач звернулася 28.04.22 року.
Таким чином, пенсія за віком має бути призначена позивачці з дня подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме з 28.04.2022 року і, відповідно, перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, має бути проведений з 28.04.2022 року.
Що ж до посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/16) щодо строків звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що у цій постанові Верховний Суду, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зазначив, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону № 1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З огляду на те, що в даній категорії справ існує велика кількість судової практики, яка ґрунтується, зокрема на висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 22.01.2019 року у справі № 577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18) щодо застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, суд вважає, що в даному випадку призначення нового виду пенсії позивачки із врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, замість показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки відбулось саме з вини держави в особі пенсійного органу. При цьому, позивач після переводу її на пенсію за віком, з метою отримання інформації про алгоритм, який застосовано Головним управлінням при здійснені переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та розрахунку пенсії, звернулася 10.01.2023 року з заявою до відповідача. За наслідком отримання листа від 23.01.2023, яким відповідач на звернення позивачки повідомив, що при здійснені переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком та розрахунку пенсії застосовано проіндексований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, позивач в лютому 2023 року звернулася з цим позовом до суду.
Відтак, доводи відповідача щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду з даним позовом суд вважає безпідставними та до уваги їх не приймає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити 1073,60 грн., однак згідно з платіжною інструкцією № 261 від 15.02.2023 позивачем сплачено 1074,00 грн.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 28.04.2022 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна