Справа № 466/4660/20 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.
Провадження № 22-ц/811/3291/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
01 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.,
суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
з участю: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федейка А.Ю., представника відповідача АТ «Сенс-Банк»- адвоката Блажевського П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №466/4660/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (первинно АТ «Альфа- Банк»), державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни КП «Реєстрація майна та бізнесу», державного реєстратора Поліщак Марії Василівни Чернівської сільської ради Мостиського району,- про скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та визнання права власності
25.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до АТ «Альфа- Банк», державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни КП «Реєстрація майна та бізнесу», що знаходиться за адресою: м. Львів - Винники, вул. Галицька, 20, державного реєстратора Поліщак Марії Василівни Чернівської сільської ради Мостиського району, що знаходиться за адресою: Львівська область, Мостиський район, с. Черневе, вул. Хмельницького, 10,- про скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень та визнання права власності.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що їй із іншої справи випадково стало відомо, що з січня 2019 року вона не є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , яку придбала в іпотеку ще у грудні 2005 року та зареєструвала право власності 17.04.2006 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10413767.
Згідно з інформаційною довідкою №160497390 від 21.03.2019 року, власником квартири у січні 2019 року став АТ «Укрсоцбанк», а в подальшому - 08.11.2019 року майнові права на квартиру були зареєстровані за АТ «Альфа - Банк», як правонаступника ліквідованого АТ «Укрсоцбанк», що підтверджується інформаційною довідкою № 211731595 від 09.06.2020 року.
Згідно із вищевказаною інформаційною довідкою від 21.03.2019 року, рішення про державну реєстрацію прав за АТ «Укрсоцбанк» на спірну квартиру було прийняте державним реєстратором КП «Реєстрація майна та бізнесу» Ревакович І.І. 16.01.2019 року, а підставою виникнення права власності у АТ «Укрсоцбанк» на квартиру стали документи, які позивач не отримувала та які складені з порушенням чинних норм станом на 2019 рік відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року.
Вважає, що рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ «Укрсоцбанк», а в подальшому за АТ «Альфа - Банк» є протиправними та повинні бути скасовані, а право власності на квартиру поновлене за нею.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація майна та бізнесу» Рекович Ірини Ігорівни, індексний номер 45108738 від 18.01.2019 року про реєстрацію права власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 49,3 м.кв. за АТ «Укрсоцбанк» (номер запису про право власності 29906361 від 16.01.2019 року).
Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни, індексийний номер 49609108 від 11.11.2019 року про реєстрацію права власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 49,3 м.кв. за Акціонерим товариством «Сенс Банк» (первинно АТ «Альфа- Банк») номер запису про право власності 34081108 від 08.11.2019 року.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 49.3 м.кв., житловою площею 26,6.кв.
Стягнуто солідарно з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (первинно АТ «Альфа- Банк»), Державного реєстратора Ревакович Ірини Ігорівни КП «Реєстрація майна та бізнесу», Державного реєстратора Поліщак Марії Василівни Чернівської сільської ради Мостиського району понесені судові витрати у розмірі 840,80 грн. на користь ОСОБА_1 .
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2023 року оскаржив представник відповідача АТ «Сенс Банк» -адвокат Блажевський П.І.
В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необгрунтованим. Звертає увагу, що єдиною підставою для задоволення позову є нібито неотримання вимоги в порядку ст.37 ЗУ «Про іпотеку». Однак до матеріалів справи було долучено Реєстр згрупованих поштових відправлень із копією товарного чеку Укрпошти від 05.05.2018 року про скерування повідомлень одержувачам. У цьому списку є ОСОБА_1 , якій повідомлення направлені на дві адреси, а саме АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Згідно з п.6.2 Договору Іпотеки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача. Тому стверджує, що вимога отримана в будь- якому випадку як в момент скерування вимоги так і в момент отримання вимоги. Висновки з приводу цього висловлені у постанові Великої Палати ВС від 29 вересня 2020 року у справі №757/13243/17. Зазначає, що в реєстраційній справі є рекомендовані повідомлення, судом вони досліджувались, оскільки була витребувана реєстраційна справа, зазначені докази долучає також до апеляційної скарги.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника АТ «Сенс Банк» -адвоката Блажевського П.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Федейка А.Ю., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в грудні 2005 року придбала та 17.04.2006 року зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10413767. Загальна площа квартири 49,3 кв.м, житлова площа- 26,6 кв.м.
В січні 2019 року АТ «Укрсоцбанк» набув у власність спірну квартиру загальною площею 49,3 кв.м, житлова площа 26,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала позивачці ОСОБА_1 . Право власності на вказану квартиру виникло на підставі рішення державного реєстратора Ревакович І.І. КП «Реєстрація майна та бізнесу» ( далі по тексту державного реєстратора Ревакович І.І.) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно з інформаційною довідкою № 160497390 від 21.03.2019 року, рішення про державну реєстрацію прав за АТ «Укрсоцбанк» прийняте внаслідок позасудового звернення стягнення на нерухоме майно у відповідності до іпотечного застереження, що було прописане в укладеному між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 іпотечному договорі № 6211/6212 від 16.12.2005 року.
Згідно з інформаційною довідкою № 211731595 від 09.06.2020 року відбулася перереєстрація прав власності на житлову квартиру за адресою АДРЕСА_1 з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» в порядку правонаступництва у зв'язку з ліквідацією АТ «Укрсоцбанк». Відповідне рішення прийнято 11.11.2019 року державним реєстратором Поліщак М.М. Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області (далі по тексту державний реєстратор Поліщак М.В.).
Позивачка ОСОБА_1 вважає, що оскаржувані нею рішення державного реєстратора Ревакович І.І. та ОСОБА_2 є неправомірними. Підставою виникнення права власності у АТ «Укрсоцбанк» на квартиру стали документи, які позивачка не отримувала та які складені з порушенням чинних норм станом на 2019 рік, зокрема, Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та іх обтяжень», затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року.
Позивачка ОСОБА_1 не заперечує, що допустила прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору внаслідок чого утворилася заборгованість. Кредит був отриманий нею в іноземній валюті для придбання квартири, яка передана банку в іпотеку та на даний час є спірною, оскільки право власності на таку передано АТ «Сенс Банк», незважаючи на те, що на час реєстрації квартири за іпотекодержателем був чиним мораторій на звернення стягнення на іпотечне майно, яке придбане за кредитні кошти в іноземній валюті та яке використовується для постійного проживання позичальником.
За положеннями ч.1,3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» (далі по тексту Закон) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 зазначеного Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ч.3 ст.36 Закону способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками є:1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановлденому статтею 38 цього Закону.
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушенного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору ( ч.1ст.35 Закону).
Згідно ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначається КМУ у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. ( далі по тексту Порядок). Перелік необхідних документів для державної реєстрації міститься у п.61 Порядку , затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25 грудня 2015 року, а саме: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-тиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.
Таким чином, законодавством України визначено вичерпний перелік документів, який необхідно було подати зацікавленій особі державному реєстратору для здійснення процедури державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дав детальний аналіз діям банку та наданим державному реєстратору документів на підставі яких державний реєстратор вчинив державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 .
Основною вимогою у зазначеній процедурі відповідно до ч.1 ст.33 та ч.1 ст.35 Закону щодо реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку». Такак правова позиція прописана Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі № 316/2082/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції прописав, що у матеріалах реєстраційної справи відсутні документи, які б підтверджували факт надсилання повідомлення позивачці ОСОБА_1 , її відмову від його одержання та факт завершення 30-ти денного строку з моменту отримання позивачкою вказаного повідомлення або відмови від його отримання.
Відповідачем не надано суду доказів, зокрема, фіскального чеку та опису вкладення, який би підтверджував факт надсилання 23 жовтня 2018 року саме вищевказаного повідомлення ОСОБА_1 у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Незважаючи на викладене, в матеріалах справи наявні дві належним чином не завірені копії рекомендованного повідомлення про вручення №1400041521521 від 23.10.2018 року та рекомендованного повідомлення про вручення № 1400041521513 від 23.10.2018 року, які оформлені з порушенням Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки не містять жодної інформації щодо надсилання, надходження та повернення листа від АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 і від ОСОБА_1 у зворотньому напрямку.
У матеріалах реєстраційної справи відсутній документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-ти денного строку з моменту отримання ОСОБА_1 повідомлення від АТ «Укрсоцбанк».
Суд першої інстанції на підставі встановлених та перевірених судом документів у матеріалах реєстраційної справи та за відсутності належного надсилання повідомлення іпотекодавцю відповідно до вимог ч.1ст.35 Закону прийняв правильне рішення, що АТ «Укрсоцбанк» не набув права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, а в державного реєстратора ОСОБА_3 були відсутні підстави для прийняття відповідного рішення.
Враховуючи те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак М.В., індексний номер 49609108 від 11.11.2019 року про реєстрацію права власності на об'єкт житлової нерухомості за адресою : АДРЕСА_1 загальною площею 49,3 кв.м за АТ «Альфа-Банк правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» є похідним для переходу права власності на спірну квартиру від АТ'Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк» в порядку правонаступництва, відповідно таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Підставою для скасування такого рішення є абз.2,3 частини 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», де зазначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пугктом 1 частини сьосмої статті 37 цього Закону, на підставі рішення МЮУ, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що банком долучався реєстр згрупованих поштових відправлень із копією товарного чеку, яке свідчить про надсилання необхідних документів ОСОБА_1 , оскільки такий реєстр не надавався державному реєстратору, останнім не надано оцінки при прийнятті рішення, такий реєстр не є конкретизованим, доказів отримання позивачкою повідомлень не містить, відтак є неналежним доказом.
Відповідно до ч.4 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях ( ч.6ст.81 ЦПК).
За змістом ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що грунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надані суду докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 77-80 ЦПК).
Враховуючи те, що судом першої інстанції належним чином встановлено фактичні обставини справи, дано їм відповідно до діючих правових норм правову оцінку, доводи апедяційної скарги не спростовують висновків суду, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини прописав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( справа «Серявін та інші протии України», рішення від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк