Справа № 301/1460/23
29 квітня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Бирковича Олександра Івановича на постанову судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 та його адвокат Биркович О. І. подали апеляційну скаргу. Вказують на незаконність постанови суду, просять її скасувати, а провадження у даній справі закрити.
Перевіривши подану апеляційну скаргу, апеляційний суд констатує, що апеляційна скарга гр. ОСОБА_1 та його адвоката Бирковича О. І. уже була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції і за наслідками її розгляду винесено постанову суду.
Так, згідно постанови Закарпатського апеляційного суду від 25 серпня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Бирковича О. І. було залишено без задоволення, а постанову судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року - без змін.
Надалі, гр. ОСОБА_1 та його адвокат Биркович О. І. знову подали апеляційну скаргу на постанову судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року.
Така апеляційна скарга, подана вдруге, постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 березня 2024 року була повернута особі, яка її подала по причині того, що гр. ОСОБА_1 та його захисник уже скористався своїм правом на апеляційний перегляд постанови суду, а повторний розгляд апеляційної скарги особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинним Кодексом про адміністративні правопорушення, не передбачено.
Наразі, гр. ОСОБА_1 та його адвокат Биркович О. І. утретє подали апеляційну скаргу на постанову судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року. Ця апеляційна скарга є ідентичною двом попереднім.
З цього приводу апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Чинним Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено повторний розгляд апеляційної скарги особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, за наявності судового рішення про залишення апеляційної скарги цієї особи без задоволення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04. 2008 (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
В даному випадку гр. ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Биркович О. І. уже скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року, і за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційним судом прийнято судове рішення (постанову).
Частиною 10 статті 294 КУпАП визначено, що постанова апеляційного суду є остаточною.
Повторне звернення з апеляційною скаргою на постанову суду, яка вже переглядалася в апеляційному порядку, і за результатами розгляду якої прийнято відповідне судове рішення, нормами КУпАП не передбачено.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» (заява № 11370/02) від 21.06.2007, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».
У рішенні в справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява № 23436/03, ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Крім того, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд визнає зловживанням процесуальними правами звернення із заявами, скаргами, клопотаннями з тотожних підстав.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що гр. ОСОБА_1 та його захисник Биркович О. І. уже скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2023 року, дана постанова набрала законної сили, повторне оскарження судового рішення однією і тією ж особою не допускається, знову подана апеляційна скарга (втретє) підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його адвоката Бирковича Олександра Івановича на постанову судді Іршавського районного суду від 03 травня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП- повернути особі, що її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.