печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18239/24-к
пр. 1-кс-17153/24
01 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві рядового поліції ОСОБА_5 від 16.04.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024105060000180 від 23.03.2024,-
23.04.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві рядового поліції ОСОБА_5 від 16.04.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024105060000180 від 23.03.2024.
Як вбачається із скарги та долучених до неї матеріалів, 09.04.2024 до Печерського УП ГУНП у м. Києві адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про залучення ОСОБА_7 як потерпілої в зазначеному кримінальному провадженні, а адвоката ОСОБА_6 - представником потерпілого.
За результатами розгляду вказаного клопотання, 16.04.2024 дізнавачем відділу дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відмову про залучення ОСОБА_7 як потерпілої у кримінальному провадженні № 12024105060000180 дізнавач обґрунтовує тим, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення, відсутні жодні доводи, які вказують на спричинення саме кримінальним правопорушенням, яке розслідується в даному провадженні останньому шкоди будь-якого виду, зазначеного в статті 55 КПК України. Крім того, в ході досудового розслідування наразі не зібрано належні, допустимі, достовірні та достатні докази, якими підтверджується взагалі наявність заподіяної шкоди внаслідок вчинення саме кримінального-протиправного діяння.
Сторона захистку вважає, що відмова дізнавача Печерського УП ГУНП у м. Києві в залученні ОСОБА_7 як потерпілої в кримінальному провадженні № 12024105060000180 від 23.03.2024 є незаконною, неаргументованою і такою, що не відповідає вимогам КПК України
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за її відсутності.
Представник Печерського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що дізнавачем відділу дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024105060000180 від 23.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
До Печерського УП ГУНП у м. Києві надійшла ухвала Печерського районного суду № 757/8808/24-к що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , щодо самоправних дій відносно останньої працівниками Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу КМА, що виразились у накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за ст. 279-1 КУПАП.
Постановою дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві рядового поліції ОСОБА_5 від 16.04.2024 було відмовлено у визнанні потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024105060000180 від 23.03.2024, у зв'язку з встановленням наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, визначеної у частині першій ст. 55 КПК України.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про визнання потерпілим подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Згідно зі ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Пунктом п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, вбачається, що постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Зміст процесуального рішення слідчого у формі постанови в кожному випадку повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України.
Аналізуючи доводи адвоката ОСОБА_3 , підстави звернення з вказаною скаргою, слідчий суддя приходить до висновку, що в постанові слідчого враховані приводи подачі клопотання суб'єктом звернення, надано обґрунтування підстав неможливості задоволення клопотання, а відтак приходить до висновку, що постанова прийнята з врахуванням фактичних обставин кримінального провадження, на підставі діючого кримінального процесуального законодавства, стверджувати про її неповноту та необґрунтованість підстав не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 7, 55, 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача відділу дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві рядового поліції ОСОБА_5 від 16.04.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024105060000180 від 23.03.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1