печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5923/24-ц
пр. 2-1476/24
25 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Остапчук Т.В.
при секретарі судових засідань Гаманюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання вчинити дії, -
В лютому 2024 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що ОСОБА_1 є клієнткою ПАТ КБ «ПриватБанку» відповідно до Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 07.02.2023 року. Станом на момент вчинення оспорюваних транзакцій по рахунку позивачу була емітована та видана кредитна картка «Універсальна» № НОМЕР_1 .
Зазначала, що 17.01.2024 року на мобільний номер позивача зателефонувала незнайома особа з номеру НОМЕР_2 , яка представилась працівником ПАТ КБ «Приватбанк» та повідомила, що з її банківською кредитною карткою відбувається хакерська атака і для її припинення потрібно змінити код авторизації у мобільному додатку «Приват 24» , проте виявилось, що для неї вхід до системи заблокований. Після цього лише 19.01.2024 року позивач помітили, що з її кредитної картки було списано кошти на загальну суму 51808 грн. Після цього, позивач звернулась до Банку та просила заблокувати свою картку та провести службову перевірку за фактом шахрайських дій, вчинених невстановленою особою, які безперешкодно заволоділи грошовими коштами протягом 17 та 18 січня 2024 року за кредитним рахунком позивача
19 січня 2024 року позивач звернулась із заявою про вчинення злочину до Охтирського ГУНП в Сумській області, на підставі якої до ЄРДР кримінальне провадження №12024200460000061 від 19.01.2024 року внесено відомості про вчинення кримінального, досудове розслідування триває.
Вважає, що відповідач має поновити зняті кошти на банківського рахунку, оскільки це власні кошти позивачки, що були зняті несанкціоновано.
Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити стан карткового рахунку станом на 16.01.2024 року перед виконанням несанкціонованих операцій щодо зняття і перерахування коштів в сумі 51808,00 грн та зупинити нарахування відсотків за користування кредитними коштами та скасувати нараховані відсотки.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2024 року відкрито провадження у даній справі для розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
18.04.2024 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Банк заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що спірні перекази коштів були вчинені не нею особисто; банк не здійснив ідентифікації або порушив умови укладеного договору. Звернення до правоохоронних органів не достатньо для підтвердження цих доводів. Також позивач приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно з якими клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування її рахунку; автоматичне налаштування sms-повідомлень щодо операцій для всіх клієнтів банку цими Умовами та Правилами не передбачено.
В судове засідання позивач не з'явилась, про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином. Просила суд розглядати справу проводити за відсутності позивача.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомляв, належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта аб оналежного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленному законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в кассах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операціїі з застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом відповідно до цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 (далі - Положення № 705, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач не відкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Із виписки з картки/рахунку НОМЕР_1 / НОМЕР_3 слідує, що 17.01.2024 року з рахунку були проведені наступні операції: оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 4020,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 4020,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 955,00 грн, MonoDirect, Kyiv на суму 100,00 грн, а також 18.01.2024 року MonoDirect, Kyiv на суму 20700,00 грн, на загальну суму 51808,00 грн.
Позивач стверджує, що вказані операції проведені без її відома невідомими особами, у зв'язку з чим вона звернулася із заявою до правоохороних органів про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення - шахрайства відносно неї, а саме заволодіння шляхом обману невідомою особою, яка представилась працівником банку «Приватбанк», грошовими коштами у розмірі 51808,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка фактично вказує на те, що неправомірне зняття коштів пов'язане з діями банку.
Разом з тим, судом таких обставин у справі не встановлено. У заяві про вчинення злочину ОСОБА_1 не вказує, що списання коштів з її рахунку відбулося через неправомірні дії банку чи через помилку у переказі коштів. Натомість, в заяві вказано, що позивачка добровільно передала свої персональні дані невідомій особі, яка телефонувала.
З виписки по рахунку вбачається, що усі операції по картці позивачки відбувалися відповідно до угоди від 07.02.2023 року.
Разом з тим, аналіз платіжних операцій за 17.01.2024 року та 18.01.2024 року свідчить про те, що вони здійснені, як через Приват24 та з використанням GooglePay (через платіжний сервіс MonoDirect).
Із виписки з картки/рахунку НОМЕР_1 / НОМЕР_3 слідує, що 17.01.2024 року з рахунку були проведені наступні операції: оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 4020,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 4020,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 7035,00 грн, оплата послуг через Приват24:Одержувач: ОСОБА_2 на суму 955,00 грн, MonoDirect, Kyiv на суму 100,00 грн, а також 18.01.2024 року MonoDirect, Kyiv на суму 20700,00 грн, на загальну суму 51808,00 грн.
Тобто грошові кошти у загальній сумі 31003,00 грн шістьма транзакціями були переказані на рахунок НОМЕР_4 (емітент «УніверсалБанк») ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_5 ) за допомогою ПК «Приват24» для фізичних осіб.
Також кошти в сумі 20805,00 грн з картки ОСОБА_1 за НОМЕР_6 були списані із використанням сервісу GooglePay (через платіжний сервіс MonoDirect (процесінг Монообанку) двома транзакціями.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, якіберуть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
В постанові Верховного Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2020 року (справа № 560/898/16-ц) висловлено висновок, що обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Позивач стверджує, що зняття коштів з її карткового рахунку, відбулось без її згоди, чим завданої їй матеріальних збитків, зазначала, що свою банківську картку, як і дані, для її використання, нікому не надавала.
Разом з тим, будь-які належні і допустимі докази на підтвердження того, що транзакції грошових коштів з рахунку позивача були здійснені не нею, матеріали справи не містять.
Так, заява до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення, як і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є судовим рішенням, яке набрало законної сили, а обставини, встановлені у ньому, - становили би преюдицію. Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і факт внесення відомостей до Реєстру є задокументованими актами фіксації певних обставин, які не мають наперед визначеної оцінки.
Обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, у якому суд встановив би, що грошові кошти з рахунку позивача були використані не позивачем, а іншою особою, яка протиправним шляхом, без згоди ОСОБА_1 , заволоділа таким чином коштами і розпорядилася ними, не надано, про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, закінчення досудового розслідування, та результат не повідомлено суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відновлення карткового рахунку станом на 16.01.2024 року перед виконанням несанкціонованих операцій щодо зняття і перерахування коштів в сумі 51808,00 грн та зупинення нарахування відсотків за користування кредитними коштами та скасувати нараховані відсотки.
Керуючись ст.ст. 1-22, 509, 1054, 1066, 1073 ЦК України, ст.ст. 1, 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Т.В. Остапчук