Справа № 331/2265/23
Провадження № 2/333/240/24
Іменем України
18 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
02.05.2023 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 07.06.2011 року в розмірі 51 021 грн. 18 коп. та судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 07.06.2011 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшувався. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 13.03.2023 року перед банком виникла заборгованість у розмірі 51 021 грн. 18 коп., яка включає: 41 734,00 грн. - заборгованість за кредитом, 9 287 грн. 18 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, до теперішнього часу не погашена, що і стало підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з вказаним позовом до суду.
Ухвалою судді від 02.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але на адресу суду надіслав заяву, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що він 07.06.2011 року не укладав кредитного договору з позивачем. Крім того, в заяві-анкеті, підписаною сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Будь-яких належних доказів, які підтверджували встановлення процентної ставки за кредитом в анкеті-заяві, порядок повернення кредитних коштів, сплати відсотків, нарахування пені позивачем до суду не надано. Позивач вважає, що він сплатив вказаний борг в повному обсязі, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості станом на 18.03.2024 рік, відповідно до якого погашено заборгованість за тілом кредиту у повному обсязі. Загальна сума кредитних лімітів, відповідно до наданої позивачем Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ним погашена повністю. Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем грошові кошти є сплаченими, тому позивач не має право їх вимагати.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку № б/н від 07.06.2011 року (а.с. 26).
Представник позивача в позовній заяві посилається на те, що на підставі Договору про надання банківських послуг відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку.
Разом з цим, у заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Відповідно до довідки № б/н, між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким відповідачу були надані наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 (строк дії 08/16), № НОМЕР_2 (строк дії 04/18), НОМЕР_3 (строк дії 01/22), НОМЕР_4 (строк дії 10/23) (а.с. 25).
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача, останньому 05.01.2014 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 200,00 грн.; 14.08.2017 року збільшено до 16 000,00 грн.; 06.08.2018 року збільшено до 22 000,00 грн.; 14.02.2019 року збільшено до 34 000,00 грн.; 05.09.2019 року збільшено до 50 000,00 грн.; 27.05.2022 року зменшено до 41 340,00 грн.; в подальшому 26.12.2022 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.(а.с. 24).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № б/н від 07.06.2011 року, яку він просить стягнути з нього станом на 13.03.3023 року становить 51 021 грн. 18 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту - 41 734,00 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 9 287 грн. 18 коп. (а.с. 6-23).
З виписки за договором № б/н станом за період з 21.06.2013 року по 17.03.2023 року вбачається, що відповідач регулярно користувався вищевказаними картками та відповідно грошовими коштами (а.с. 62-110).
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки грошові кошти не повернув.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З довідок від 08.02.2024 року № вих. ІЕ2Н5449N9021PGV, № OD9163V6EK7DEVKE, наданих до суду ОСОБА_1 , отриманих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», останній станом на 08.02.2024 року заборгованості перед банком не має. Довідка підписана керівником Напрямку операційного обслуговування ОСОБА_2 .
Враховуючи зазначене, на думку суду, дані докази є належні та допустимі, які підтверджують і спростовують суму заборгованості перед позивачем, а отже підстави для стягнення суми боргу відсутні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано позов до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 07.06.2011 року - 06.04.2023 року, а з пояснень відповідача встановлено, що ним 24.05.2023 року було здійснено поповнення рахунку, тобто після звернення банку із позовом до суду (06.04.2023 року).
Таким чином відповідач добровільно сплатив борг перед позивачем вже після пред'явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Згідно з платіжним доручення від 21.03.2023 року позивачем було сплачено 2 684,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 629, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце попередньої реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик