308/7263/24
01 травня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працює, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
До Ужгородського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №823230 від 16.04.2024 за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення у період часу з 06.12.2023 року по 30.12.2023 року гр. ОСОБА_1 в с. Ратівці, вул. Арань Яноша 9 проник на територію дворогосподарства та підключив електричний кабель до електрощитка, чим протягом вищевказаного проміжку часу використовував електроенергію, чим спричинив матеріальні збитки на суму 68,64 гривень.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся, причин неявки суду не повідомив. Про розгляд справи судом обізнаний згідно з даними протоколу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження вини ОСОБА_1 додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №823230 від 16.04.2024 за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 20.01.2024, пояснення ОСОБА_1 про підключення до сусіднього будинку зв'язку з відсутністю світла через заборгованість за несплату світла, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 22.02.2024 про виявлення моменту підключення до електромережі ОСОБА_1 за допомогою камер відеонагляду, по приїзду за результатами спілкування з ОСОБА_1 , який повідомив про намір повторно підключатись до електроенергії у її будинку, звернулася до поліції, запитом ОСОБА_3 , відповідь на запит ОСОБА_4 про надання інформації за спожиту електроенергію, постановою про закриття кримінального провадження від 28.03.2024, рапортом ОСОБА_5 від 17.04.2024.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.51 КУпАП. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суд не знаходить.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з постановою про закриття кримінального провадження від 28.03.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України копію постанови направлено до відділу поліції для організації перевірки наявності в діях винних осіб складу адміністартивного правопорушення. Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 38 КУпАП та постанову про закриття кримінального провадження від 28.03.2024, суд вважає дотриманими строки для накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1,38, ч. 1 ст.51, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , тимчасово не працює, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави - 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда