Справа № 752/23241/23
Провадження №: 1-кп/752/1278/24
01.05.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100010002799 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 . В судовому засіданні, яке було призначено на 03.04.2024 року, ОСОБА_3 повідомив суд, що страждає на важке психічне захворювання.
На запит суду від 03.04.2024 з КП «Полтавський обласний психоневрологічний диспансер Полтавської обласної ради» 10.04.2024 року надійшов лист, в якому заначено, що ОСОБА_3 знаходився на амбулаторному лікуванні у вищевказаній медичній установі та останній раз звертався 06.03.2023 року у відокремлений підрозділ - Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1 з діагнозом «Шизотиповий розлад».
Суд поставив на обговорення питання про призначення по справі стаціонарної судово-психіатричної експертизи для визначення стану осудності ОСОБА_3 в період інкримінованих йому злочинів.
В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи. Крім того, заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України. Свою позицію обгрунтував тим, що ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та маючи не зняту та непогашену судимість, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини. Прокурор вказує, що обвинувачений тривалий час перебував у розшуку, що свідчить про те, що останній ухиляється від прибуття до суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Вказує, що ОСОБА_3 вчинив нетяжкий корисливий злочин, може незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, які ще не допитані, а отже існують ризики передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор зазначив, що інші більш м"які запобіжні заходи застосовані бути не можуть, оскільки в обвинуваченого відсутні стійкі соціальні зв'язки, немає постійного місця реєстрації та проживання, офіційного працевлаштування, а тяжкість вчиненого злочину вказує на доцільність застосування найсуворішого виду запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення по справі експертизи та заперечував щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважав за доцільне обрати обвинуваченому цілодобовий домашній арешт, оскільки останній зробив висновки, більше не буде ухилятись від суду та не вчинятиме нових злочинів, має роботу та постійне місце проживання.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Заслухавши сторін, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Частинами 1, 2 п. 2 ст. 332 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо, зокрема, під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Враховуючи те, що судом було встановлено факт перебування обвинуваченого на амбулаторному лікуванні з надання психоневрологічної допомоги, враховуючи необхідність спеціальних знань в області психіатрії, з метою з'ясування стану психічного здоров'я обвинуваченого, заслухавши обвинуваченого та його захисника, заслухавши думку прокурора, суд, враховуючи наявність сумнівів щодо психічного стану обвинуваченого, керуючись вимогами ст. 242 КПК, вважає за необхідне призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз здійснюється виключно державними спеціалізованими установами. Державною спеціалізованою установою у даному випадку є Державна установа «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Як вбачається з офіційного сайту Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я», станом на 01.05.2024 року стаціонарна судово-психіатрична експертиза проводиться виключно у Львівській філії судових експертиз, а тому суд вважає за необхідне доручити проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Також, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
При визначенні питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів проти власності, вчинені в період воєнного стану, порушив обов'язки покладені на нього ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.10.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту: на виклик до суду не з'являвся, про зміну місця проживання не повідомляв, перебував у розшуку в даному кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованих йому злочинах, обставини вчинення злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема, відсутність офіційних даних про наявність стійких соціальних зв'язків, про наявність джерела доходу, офіційного місця проживання в м. Києві та Київській області, а також наявність вироку суду м. Полтави, яким останньому призначено реальну міру покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 71 КК України, проте вирок ще не набрав законної сили, наявність провадження в Печерському районному суді м. Києва відносно обвинуваченого, де останній також перебував у розшуку, суд вважає, що на даний час наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, зокрема, із врахуванням військового стану в Україні та наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади, що може сприяти ухиленню останнього від явки до суду та ускладнить здійснення судом контролю за виконанням обвинуваченим своїх обов'язків.
При продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, суд також враховує те, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 призначена стаціонарна судово-психіатрична експертиза, на проведення якої потрібний значний час, а також наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав і інтересів суспільства.
Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку. Крім того, на думку суду, існує ризик можливого вчинення нових кримінальних проступків та злочинів. За таких обставин, суд вважає за доцільне залишити раніше обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід без змін та продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_3 на 60 діб, підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі ч. 3 та 4 ст. 183 КПК України суд вважає за можливе визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде забезпечувати виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК.
Керуючись ст. ст. 177,178, 183, 194, 242, 372 КПК України, суд
ухвалив:
призначити по кримінальному провадженню №12023100010002799 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, стаціонарну судово-психіатричну експертизу на вирішення якої поставити питання:
-Чи страждав обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період вчинення інкримінованих йому злочинів (вересень 2023 року) яким-небудь психічним захворюванням? Якщо так, то яким саме? Чи був осудним (чи міг усвідомлювати свої дії та керувати ними) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний період?
-Чи страждає в даний час обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яким-небудь психічним захворюванням? Якщо так, то яким саме? Чи є осудним (чи може усвідомлювати свої дії та керувати ними) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час та чи потребує застосування примусових заходів медичного характеру?
Проведення експертизи доручити експертам Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
Попередити експертів про кримінальну відповідальності за надання неправдивих висновків та за відмову від виконання покладених на них обов'язків, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертів надати копію матеріалів справи №752/23241/23 провадження 1-кп/752/1278/24 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України, у тому числі офіційні записи проведених судових засідань.
Етапувати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» в Державну установу «Львівський слідчий ізолятор» для подальшої його доставки в Львівську філію судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (79021, Львівська область, м. Львів, вул. Кульпарківська, 95) для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Зобов'язати посадових осіб Державної установи «Львівський слідчий ізолятор» та конвойної служби доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на вимогу Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» до вказаної установи для проведення експертизи.
У випадку неможливості завершення експертизи в межах строку дії ухвали суду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язати експертів Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» завчасно (не пізніше 10-денного строку до кінцевої дати) повідомити суд та прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва про необхідність його продовження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб до 28.06.2024 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 01.05.2024 року.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року у справі №752/23241/23 відносно ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити для виконання до Львівської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», Державної установи «Львівський слідчий ізолятор» та Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині строку продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1