Рішення
Іменем України
Справа № 712/1029/24
Провадження № 2-а/712/59/24
01 травня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді Марцішевської О.М.
за участю секретаря Шевченко О.П.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 09.01.2024 о 03 год. 12 хв. поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1209118 відносно ОСОБА_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1209118 - 09.01.2024 о 03:05 год. в м. Черкаси по вул. Смілянська, 132, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CITROEN C-ELYSEE НОМЕР_1 ТОВ «Ананта Медікеар Україна», керував ТЗ будучи позбавленим права керування згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси за номером 2588 від 13.03.2023, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування.
До постанови додаються: відео з бк 468619, 468625, 468978, відеозапис з відеореєстратора службового ТЗ 1038.
Копію постанови ОСОБА_1 отримав на місці її розгляду, хоча згідний з нею не був. Під час розгляду адміністративної справи та прийняття рішення про винесення постанови серії ЕНА № 1209118 поліцейська жодних пояснень з приводу адміністративного правопорушення у ОСОБА_1 не запитувала.
При цьому, позивач вважає, що дії відповідача під час розгляду адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності були незаконними, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1209118 є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Позивач не керував транспортним засобом CITROEN C-ЕLYSEE НОМЕР_1 .
Відповідач не надав доказів на підставі, яких він дійшов висновку, що позивач вчинив адміністративне правопорушення.
В даному випадку посадова особа інспектор патрульної поліції ототожнюється з судом, який приймає рішення щодо прав та обов'язків відносно особи правопорушника внаслідок чого накладає адміністративне стягнення, а тому і розгляд справи повинен здійснюватись, уповноваженим працівником Патрульної поліції, який виступає в ролі суду. Працівник поліції як і суд повинен був визначити предметну юрисдикцію розгляду такої справи, чи має право саме він здійснювати такий розгляд, здійсните підготовку до розгляду, і лише тоді розглянути справу всебічно, неупереджено, з дотриманням верховенства права, з принципом презумпції невинуватості, об'єктивності розгляду, на підставі зібраних належних та допустимих доказів і тільки здійснивши оцінку зібраних доказів виносити постанову про накладення стягнення.
Такий суд в особі працівника поліції повинен діяти лише на підставі і в межах повноважень передбачених законом.
Постанову Серії ЕНА № 1209118 від 09.01.2024 року позивачем було отримано 09.01.2024 на місці розгляду адміністративної справи (вул. Смілянська, 132 м. Черкаси). Останній день оскарження припадає на 18.01.2024.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1209118 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень. Справу про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. - закрити.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, в особі Моложавої Ю.С. поліцейського першого взводу першої роти першого батальйону про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18.03.2024 року до суду від представника управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в кому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1209118 від 09.01.2024.
Зазначає, що інспектор діяла виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена нею з дотриманням та у повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і є такою, яка не має підстав для скасування.
09.01.2024р. близько 03:05 год. інспектором поліції було виявлено, що водій керував транспортним засобом CITROEN C-ЕLYSEE НОМЕР_1 під час комендантської години, запровадженої з 00:00 год. до 04:00 год. Наведене слугувало підставою для зупинки транспорнтого засобу. Після причини інспектор представилась, проінформувала про причину зупинки та оголосила закону вимогу пред'явити посвідчення волія та свідоцтво про реєстрацію транспонртого засобу. На вказану вимогу позивачем було пред'явлено електронне посвічдення водія, знегероване за допомогою мобільного застосунку «Дія», а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При перевірці документу з'ясувалось, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом строком на один рік постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.03.2023р. (справа № 711/1611/23). Інспектор у відповідності до вимог ст.279 КУпАП здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснила позивача процесуальні права. Розглянувши справу, інспектор ознайомила позивача зі змістом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та роз'яснила порядок і строк її оскарження.
Також вказував, що до відзиву долучаються відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) та автомобільного реєстратора, які спростовують доводи позивача в частині відсутності доказів того, що саме позивач керував транспортним засобом, а саме на відеозаписі з автомобільного реєстратора (медіафайл «clip-0») зафіксовано рух транспортного засобу CITROEN C-ЕLYSEE НОМЕР_1 та його зупинку, а на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора № 468625 (медіафайл «clip-1») зафіксовано, що за кермом знаходився саме позивач. Додатково зазначає, що як зафіксовано на відеозаписах з бодікамер, позивачем не заперечувався факт керування, а також те, що він обізнаний про рішення суду, яким на нього накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Відомості про технічні засоби, за допомогою яких зафіксовано вчинення позивачем правопорушення, у відповідності до вимог ст.283 КУпАП, містяться в оскаржуваній постанові, що вказує на належність та допустимість таких відеозаписів як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1209118 від 09.01.2024 року складеної інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Моложавою Юлією Сергіївною, вбачається, що ОСОБА_1 , 09.01.2024 о 03:05 год. в м. Черкаси, вул. Смілянська, 132, керував ТЗ будучи позбавленим права керування згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси за номером 2588 від 23.03.2023 р., чим порушив п. 2.1.а. ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
Як вбачається з наданого представником відповідача відеозапису, інспектор, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до водія, яким виявився ОСОБА_1 , представилась, проінформувала про вищевказану причину зупинки, та, відповідно до п.7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 № 1456, п. 2.4 Правил дорожнього руху України оголосила законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
На вказану вимогу ОСОБА_1 було пред'явлено електронне посвідчення водія (е- посвідчення) згенероване за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ», а також свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу.
При перевірці пред'явлених позивачем документів за обліками Інформаційного порталу Національної поліції України було встановлено що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, у відповідності до постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.03.2023 (справа № 711/1611/23).
Інспектор, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням положень ст. 280 КУпАП, здійснила розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснила позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Розглянувши справу, інспектор, у відповідності до положень ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та врахуванням ч. 2 ст. 33, ч.2 ст. 36, ст. 251, ст. 252 КУпАП винесла постанову серії ЕНА № 1209118 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно позивача та наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.
В подальшому інспектор, у відповідності до вимог ст. 285 КУпАП, ознайомила позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне правопорушення, а також вручила їх копії.
Також, позивачеві було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічні принципи закладені в положеннях «Про Національну поліцію», відповідно до ст. 3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно положень ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 (надалі - ПДР України).
Згідно п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Водієм, відповідно до п.1.10 ПДР України є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно п. 2.1.а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Санкцією ч. 4 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
У відповідності до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (належність доказів).
За положеннями ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).
Відповідно до ст. 77 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) та автомобільного відеореєстратора, надані представником відповідача, спростовують доводи позивача в цій частині, а саме, на відеозаписі з автомобільного відеореєстратора (медіафайл «сlір-0»), зафіксовано рух транспортного засобу Citroen C-Elysee з д.н.з. НОМЕР_1 та його зупинку, а на відеозаписі з нагрудного відеореєстратору № 468625 (медіафайл «clip-1») те, що за кермом знаходився саме позивач.
При цьому, відомості про технічні засоби, за допомогою яких зафіксовано вчинення позивачем вищевказаних правопорушень, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, містяться в оскаржуваній постанові, що вказує на належність та допустимість таких відеозаписів як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) та автомобільного відеореєстратора, надані представником відповідача підтверджено факт керування позивачем транспортним засобом Citroen C-Elysee з д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки після припинення руху вказаного автомобіля позивач вийшов зі сторони водійського сидіння. Також, вказаними відеозаписами зафіксовано дотримання процесуального порядку при розгляді адміністративної справи, в тому числі і те, що позивачем не надавались пояснення про керування автомобілем іншими особами та не заявлялись клопотання про залучення свідка, хоча відеозаписом зафіксовано наявність іншої особи на пасажирському сидінні після зупинки автомобіля.
Вимоги до змісту постанови у справі по адміністративне правопорушення встановлені положеннями ст. 283 КУпАП.
Як вбачається з копії оскаржуваної постанови вона відповідає встановленим зазначеною статтею вимогам в повному обсязі.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
На виконання положень ст. 77 КАС України відповідачем до даного відзиву долучено DVD-диск з відеозаписами з нагрудних портативних відеореєстраторів (бодікамер) № № 468625, 468625 та 468978, а також автомобільного відеореєстратора зі службового транспортного засобу з д.н.з. НОМЕР_2 на яких зафіксовано правопорушення, спілкування з Позивачем, в тому числі розгляд справи Інспектором та винесення рішення, тощо.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічні принципи закладені в положеннях «Про Національну поліцію», відповідно до ст. З якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», у випадках,визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Частинами 1-2 ст. 222 КУпАП, встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів.
Таким чином, за приписами ст. 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 4 ст. 126 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Частиною другою статті визначено, що у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» Департамент патрульної поліції - це самостійний межрегіональний територіальний орган Національної поліції, що утворено як юридичну особу публічного права.
Пунктом 1 Розділу І Положень про Департамент патрульної поліції, затверджених наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, у редакції наказу Національної поліції України від 01.04.2020 № 272, встановлено, що Департамент патрульної поліції є межрегіональним територіальним органом Національної поліції, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ на підставі Голови Національної поліції України в установленому законодавством України порядку.
Пунктом 4 Розділу І Положень про Департамент встановлено, що Департамент складається із структурних підрозділів апарату Департаменту, його територіальних (відокремлених; підрозділів) та інших підрозділів патрульної поліції згідно з штатним розписом Національної поліції України.
Відповідно до п.2 Розділу IV Положень про Департамент, Департамент та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту підзвітні та підконтрольні Департаменту.
У відповідності до п. 6 Розділу V Положень про Департамент, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його діяльності.
В той же час пунктом 1 Розділу І Положень про управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, затверджених наказом Департаменту патрульної поліції від 01.03.2016 № 191, у редакції наказу Департаменту патрульної поліції від 10.04.2020 № 667 (далі - Положення про Управління) встановлено, що управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Пунктом 1 Розділу IV Положень про Управління визначено, що Управління у своїй роботі підконтрольне та підзвітне Департаменту патрульної поліції.
Отже, управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, яке визначено відповідачем у даній справі, не є юридичною особою, не внесене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України та не має рахунків в органах Державної казначейської служби України, а виступає як територіальний (відокремлений) підрозділ такої юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за№ 724/716/16-а.
При цьому, обов'язок щодо виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення покладається безпосередньо на орган Національної поліції, тобто, у даному випадку, на Департамент патрульної поліції.
Таким чином, саме Департамент патрульної поліції, як орган Національної поліції, має виступати відповідачем у даній справі, а не один з його територіальних (відокремлених) підрозділів, до яких відноситься управління патрульної поліції в Черкаській області, а прийняте Судом рішення може вплинути на права та інтереси Департаменту, як органу державної влади, від імені якого винесено постанову, а також на встановлені законодавством обов'язки по забезпеченню її виконання.
Відповідно до ст.ст. 25, 26, 42 КАС України саме на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.
Із вищезазначеного слідує, що викладені позивачем доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову щодо порушення інспектором норм матеріального чи процесуального права, не спростовують наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 по справі № 520/2261/19, вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1209118 інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Моложава Ю.С. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнула правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 121, 126, 251, 265, 283 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 162, 242-246, 257, 258, 262, 263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, в особі ОСОБА_2 поліцейського першого взводу першої роти першого батальйону про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий:
Дата складення повного тексту рішення 01 травня 2024 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Управління патрульної поліції в Черкаській області(м.Черкаси, вул.Лесі Українки, 21, 18023)