Справа №534/761/24
Провадження №2/534/229/24
30 квітня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Солохи О.В.
з участю секретаря судового засідання Гончар С.Т.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,,
ТОВ «ФК «Ріальто» звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ріальто» заборгованість за договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 станом на 21.03.2024 у сумі 31 250 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 5 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами - 26 250 грн. Також прохають стягнути судовий збір в сумі 2 422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 9 000 грн.
Заявлені вимоги мотивують тим, що 30.04.2023 між ТОВ «ФК «Ріальто» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №230430-9189-2, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 5 000 грн строком на 150 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 АТ «УкрСиббанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту.
В порушення взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 умови договору не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість за договором в сумі 31 250 грн.
Ухвалою суду від 01.04.2024 позовна заява ТОВ «ФК «Ріальто» прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Вказаною ухвалою суду витребувано від Акціонерного товариства «Укрсиббанк» інформацію, а саме: чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну карту № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 30.04.2023 по 05.05.2023 з відображенням часу зарахування коштів; надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 300.2023 по 05.05.2023; надати інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с.23-24).
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме заборгованість за кредитом в сумі 5 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами в сумі 3 850 грн, заборгованість за рахованими процентами за прострочення повернення кредиту (ст.625 ЦК України) в сумі 5 000 грн, витрати на правову допомогу в сумі 2 000 грн. Відповідач вважає, що встановлений у п.3.3 Кредитного договору розмір процентів, що нараховані за ч.2 ст.624 ЦК України не відповідають принципам розумності, справедливості та пропорційності, а тому вони підлягають зменшенню з 32 375 грн принаймні до розміру основної заборгованості (за тілом кредиту), тобто до 5 000 грн. Витрати на правову допомогу, заявлені позивачем вважає не співмірними до наданих послуг та складності справи (а.с.32-37), з урахуванням вказаного вважає, що сума таких витрат повинна становити 2 000 грн.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначають, що заборгованість за договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 станом на 21.03.2024 у сумі 31 250 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 5 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами - 26 250 грн. Відсотки нараховані відповідно до п.1.2 Договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 30.04.2023 по 27.09.2023 (включно). Нарахування процентів за Договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 зупинено 27.09.2023 відповідно до п.4.6 Правил (а.с.39-46).
Подану представником позивача відповідь на відзив суд до уваги не приймає, оскільки вона подана з пропуском встановленого судом строку для подання відповіді на відзив, без заявлення клопотання про поновлення процесуальних строків для подачі такої відповіді на відзив.
Відповідачем подано заперечення проти відповіді на відзив на позовну заяву, в яких він зазначає, що витрати на правову допомогу у сумі 9 000 грн визначені позивачем не є співмірними з наданими послугами, враховуючи складність справи та критерії розумності і реальності. Крім того, зазначає, що відповідь на відзив від позивача надійшла 15.04.2024, а сам відзив він отримав відповідно до квитанції відправлення 05.04.2024, тобто вважає, що відповідь на відзив подано із пропуском встановленого п'ятиденного терміну. Позов визнає частково, в сумі вказаній ним у відзиві на позовну заяву (а.с.48-49).
У силу положень ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Дослідивши приєднані до справи матеріали, судом встановлено, що 30.04.2024 між ТОВ «ФК «Ріальто» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №230430-9189-2, який підписано електронним підписом позичальника.
Відповідно до п.1.1 Договору, Товариство надає Позичальникові грошові кошти в сумі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.
Процентна ставка за користування Кредитом становить - 3,5% від суми Кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 1277,50%) користування Кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3 цього Договору. Погоджена процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та не змінюється протягом строку надання Кредиту. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 22 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до цього Договору (п.1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору встановлено, що строк надання Кредиту становить 150 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1. Строк надання Кредиту може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених Правилами та Договором. Для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Товариство рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 30.04.2023, дата платежу процентів першого періоду - 22.05.2023, сума кредиту - 5 000 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 3 850 грн, разом до сплати - 8 850 грн.
Відповідно до п.1.6 Договору Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 , що належить позичальникові.
Пунктом 2.4. Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний у встановлений Договором строк сплачувати нараховані проценти за користування Кредитом та повернути Кредит. Достроково повернути Кредит та нараховані проценти за фактичну кількість днів користування Кредитом на наступний день з дати порушення строку сплати процентів визначеної в Додатку №1. Повідомляти Товариству про зміну даних, зазначених у розділі 7 Договору в 3-денний строк з моменту виникнення таких змін. У разі продовження строку користування Кредитом (оформлення пролонгації відповідно до Правил), сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом у розмірі 3.5% в день (річна процентна ставка становить 1277.50%) від суми Кредиту, починаючи з першого дня продовження строку користування Кредитом на період строку її дії. Погоджена процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою на строк продовження користування Кредитом та не змінюється в односторонньому порядку. Виконувати умови даного Договору, щоденно перевіряти наявність повідомлень від Товариства в Особистому кабінеті або СМС- повідомлення або месенджер Viber або месенджер Telegram, повідомлення на електронну пошту, голосові повідомлення. Виконувати інші обов?язки, передбачені Договором та чинним законодавством.
Відповідно до п.3.1 - 3.4 Договору Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно з чинним законодавством України та цим Договором. Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов, яке мало місце під час дії Договору. У випадку порушення строків повернення Кредиту, встановлених цим Договором, Позичальник сплачує Товариству проценти за неправомірне користування грошовими коштами за процентною ставкою - 3.5% (річна процентна ставка становить 1277.50 %) від суми несвоєчасно повернутих грошових коштів переданих Позичальнику за цим Договором за кожний день користування. Сторони домовились, що процентна ставка визначена в цьому пункті Договору, нараховується відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Інформація про суму нарахованих процентів за неправомірне користування грошовими коштами згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, повідомляється Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника та сплачується Позичальником одночасно з заборгованістю за Кредитом та нарахованим процентами за фактичну кількість днів користування Кредитом. Сума Кредиту та проценти за користування Кредитом підлягають сплаті Позичальником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у розділі 7 цього Договору у строки відповідно до графіку визначеному у Додатку №1.
Пунктом 3.5 Договору визначено, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом (крім випадку, узгодженого Сторонами в пункті 3.8. цього Договору). При цьому проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника, до дня повернення суми Кредиту (його частини), визначеної у пункту 1.1. цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у розділі 7 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за Кредитом.
Відповідно до п.5.1.-5.3 Договору, даний Договір укладається в інформаційно-телекомунікаційній системі на веб-сайті monetka.ua. (далі по тексту - ITC) відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 3 метою отримання Кредиту, Позичальник проходить реєстрацію в ІТС, шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація Позичальника в ІТС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІС, Позичальнику створюється Особистий кабінет в якому відображаються всі його анкетні дані. Товариство ідентифікує та верифікує Позичальника шляхом отримання інформації з Бюро кредитних історій. Перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Позичальника з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, одним із наступних способів: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій. У разі, якщо Позичальник вже зареєстрований в ІТС, то він підтверджує анкетні дані зазначені в ІТС. Після проходження реєстрації та ідентифікації в ІТС Товариства, Позичальник в Особистому кабінеті в ІТС, реєструє електронний платіжний засіб на який буде перераховано суму Кредиту. Під час реєстрації електронного платіжного засобу, Позичальник вказує дані електронного платіжного засобу який має пройти прив?язку до особистості Позичальника, перевірку дійсності та її доступності для Позичальника. На електронному платіжному засобу Позичальника повинна бути сума від 1 копійки до 10,00 грн. При проходженні процедури верифікації, система блокує на картці випадкову суму в розмірі до 10,00 грн, після чого від Позичальник має дізнатись у банку, який випустив електронний платіжний засіб, суму заблокованих коштів та вставити у відповідне поле в ІТС. Верифікація платіжної картки може проводитись також іншим способом в залежності від умов договору між Кредитодавцем та платіжною системою (фінансовою установою/установою що має сертифікат, який відповідає стандартам PCI DSS). В подальшому, якщо дозволяють функціональні можливості ІТС, Позичальник може додавати необмежену кількість електронних платіжних засобів в Особистому кабінеті, за умови проходження аналогічної процедури.
Товариство інформує Позичальника про прийняте рішення щодо видачі Кредиту шляхом відправки повідомлення на телефонний номер та/або електронним листом на електронну пошту Позичальника, зазначені у Заявці на кредит, а також відповідним повідомленням в Особистому кабінеті. У разі схвалення Заявки на кредит, ІТС Товариства генерує даний Договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує Позичальника в Особистому кабінеті. Товариство надсилає Позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення повідомлення на телефонний номер Позичальника, що вказаний в Особистому кабінеті (п.5.6 - 5.7).
Відповідно до 5.8 Договору позичальник ознайомившись в ІТС з Паспортом споживчого кредиту, даним Договором, підписує його шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абз. 3 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам абзацу 3 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «Підписати договір». Позичальник не може підписати даний Договір без попереднього ознайомлення з ним, а також з Паспортом споживчого кредиту, Правилами. Вказана іконка може стати активною лише після введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Зазначений електронний підпис з одноразовим ідентифікатором генерується Товариством в ІТС та надсилається Товариством Позичальнику в повідомлені на підтверджений телефонний номер вказаний Позичальником. Після підпису Позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором цього Договору, Паспорту споживчого кредиту, повідомлення надходить в ІТС Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) даний Договір. Після зазначених дій, даний Договір підписується з сторони Товариства шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою з кваліфікованою електронною позначкою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства. Після підписання Договору, Товариство надсилає підписаний екземпляр Договору в Особистий кабінет Позичальника в ІТС та після цього перераховує суму Кредиту на електронний платіжний засіб Позичальника вказаний в п. 1.6. Позичальник завантажує підписаний екземпляр Договору з Особистого кабінету (п.5.9-5.11).
Суд наголошує, що згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Суд вказує, що без ідентифікації клієнта, без перевірки правильності введення коду направленого на мобільний телефон клієнта, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
За змістом положень ст. 652 ЦК України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Таким чином, договір №230430-9189-2 від 30.04.2023 укладено відповідно до положень ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до копії платіжного документу №569285476 від 30.04.2023, ТОВ «ФК «Ріальто» на платіжну картку № НОМЕР_3 здійснено переказ грошових коштів в сумі 5 000 грн згідно договору№230430-9189-2 від 30.04.2023 на умовах фінансового кредиту.
Як убачається з інформації, наданої АТ «УкрСиббанк» на виконання ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.04.2024, на ім'я ОСОБА_1 в АТ «УкрСиббанк» емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 до рахунку НОМЕР_4 . Фінансовим номер телефону платіжної картки № НОМЕР_1 НОМЕР_2 з 18.02.2022. Згідно наданої виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 30.04.2023 по 05.05.2023, убачається, що 30.04.2023 на вказаний картковий рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 5 000 грн (а.с.52-56).
Всупереч умовам кредитного договору №230430-9189-2 від 30.04.2023 відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 станом на 21.03.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 31 250 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 5 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами - 26 250 грн.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом положень ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статтей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідач ОСОБА_1 у поданому відзиві на позовну заяву розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не спростував та не навів іншого розрахунку, який би спростовував нараховану суму заборгованості.
Заперечення відповідача про неправомірність нарахування процентів, які не відповідають принципам розумності, справедливості та пропорційності та мають бути зменшені, суд не приймає до уваги, оскільки проценти в сумі 26 250 грн нараховані позивачем відповідно до п.1.3 Договору, що було погоджено сторонами під час підписання Кредитного договору №230430-9189-2 від 30.04.2023.
Розрахунки суми заборгованості відповідають умовам кредитних договорів, відображають наявність обґрунтованої заборгованості і доказів зворотного відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договором та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, а також доведено, що відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про умови кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилався як на підставу в частині своїх вимог до відповідача ОСОБА_1 , такі не спростовані відповідачем, доказів належного виконання ним кредитного Договору щодо повернення отриманих кредитних коштів та відсотків суду не подав, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд вказує, що між ТОВ «ФК «Ріальто» в особі директора Картамишева С.О. та ФО-П Руденко К.В. укладено договір про надання юридичних послуг №02/06/2022 від 02.06.2022.
У вказаному договорі визначено вартість послуг виконавця, а саме: 8 000 грн - складання позовної заяви про стягнення заборгованості з боржника Замовника; 12 000 грн - складання апеляційної скарги на рішення першої інстанції; 15 000 грн - складання касаційної скарги; 3 000 грн - складання відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення; 1 000 грн - складання на надсилання адвокатського запиту; 1 000 грн - складання заяв, клопотань; 2 500 грн - участь у судовому засіданні.
Згідно витягу з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №203 до Договору № 02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022, ФО-П Руденко К.В. підготував позовну заяву про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 за Договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 (вартість послуги 8 000 грн) та склав адвокатський запит про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за Договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 (вартість послуги 1 000 грн.). Загальна вартість наданих послуг 9 000 грн.
Відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 визначено, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За таких обставин, суд вважає необхідним здійснити розподіл витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ріальто» витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн, що є розумним, справедливим та співмірним із предметом спору.
Враховуючи те, що позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» заборгованість за договором №230430-9189-2 від 30.04.2023 станом на 21.03.2024 у сумі 31 250 (тридцять одна тисяча двісті п'ятдесят) грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 5 000 грн та заборгованості за нарахованими процентами - 26 250 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто» витрати на правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі гривень) грн.
В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ріальто», ЄДРПОУ 43492595, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4;
Повне ім'я відповідача:ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В.Солоха
Повний текст рішення складено 01.05.2024.