Справа № 1-124/2010 року.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2010 року. Савранський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Лепехи В.А.,
при секретарі Бершадській О.А.,
з участю прокурора Болдирєва В.І.,
адвоката -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, освіта середня-спеціальна, не працюючого, раніше неодноразово судимого: останній раз засуджений вироком Савранського районного Одеської області від 11 листопада 2009 року по ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з двохрічним іспитовим строком, обвинуваченого по ст. 185 ч. 3 КК України;
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, неодруженого, освіта середня, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого по ст. 185 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, під час іспитового терміну, на шлях виправлення та перевиховання не став і знов скоїв аналогічний умисний злочин, передбачений ст.. 185 ч. 3 КК України при наступних обставинах.
23 лютого 2010 року, близько 21 годин, в смт. Саврань Одеської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом зриву замка вхідних дверей, проникли в приміщення гаража домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_3, звідки таємно викрали мопед «Сабур», який належить ОСОБА_4, вартістю 3000 грн. В подальшому викраденим мопедом підсудні розпорядилися на власний розсуд.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаному з проникненням у приміщення ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.
Висновки суду про винність ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.
Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні винними себе в скоєнні злочину визнали повністю, дали суду свідчення про обставини скоєного ними злочину.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в АДРЕСА_1 він проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В 2008 році батько підсудного ОСОБА_4 придбав мопед «Сабур» червоного кольору в кредит, який завжди на ніч залишав в гаражі своєї матері - ОСОБА_3 Підсудний вказаний мопед без дозволу батька не мав права брати, за весь цей час батько лише кілька разів давав йому мопед в користування. В середині лютого 2010 року мопед зламався і батько попросив ОСОБА_1 знайти майстра щоб його відремонтувати. 23 лютого 2010 року, близько 11 год., ОСОБА_1 попросив прийти до батька свого знайомого ОСОБА_2 відремонтувати мопед. Близько з 10 години ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ремонтували мопед. Після цього батько підсудного проїхався на ньому, провірив на справність і зачинив мопед в гаражі, а ключі від мопеда і гаража віддав своїй матері - ОСОБА_3 Того ж дня, підсудний разом з ОСОБА_2 назбирали у нього вдома металобрухт, здали його, за що отримали 32 грн. і купили пляшку горілки. Вказану пляшку горілки підсудні розпили у знайомого ОСОБА_6, при цьому останній не пив. Близько о 20 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили поїхати в с. Полянецьке Савранського району до знайомих дівчат. Оскільки доїхати не було на чому, у підсудного виник умисел на скоєння крадіжки мопеда у батька, знаючи при цьому, що батько не дозволить йому взяти мопед. Мопед знаходився в гаражі ОСОБА_3, яка в цей час вже відпочивала. Підсудні, зі сторони городу, підійшли до гаражу, де знаходився мопед, ОСОБА_2 за допомогою монтировки, яку попросили у ОСОБА_6 зірвав навісний замок. Потім викотили мопед і покотили подалі від дому. Біля цеху № 5, ОСОБА_2 витягнув в мопеді дроти і за їх допомогою завів мопед, сів за кермо, ОСОБА_1 ззаду, і разом поїхали в с. Полянецьке. Через деякій час, не знайшовши в селі дівчат, підсудні повернулися в смт. Саврань, за кермом вже був ОСОБА_1, побули біля бару «Акваріум» і поїхали до знайомого дядька - ОСОБА_7 Далі підсудні у ОСОБА_7 залишили мопед, при цьому йому про це не повідомили, а самі пішли до барів продовжувати вживати спиртні напої. Як ОСОБА_1 розстався з ОСОБА_2 він не пам'ятає, до ОСОБА_7 він повернувся сам, забрав мопед, оскільки завісти його він не зміг, покотив його до ОСОБА_2 додому, щоб останній допоміг його завести. ОСОБА_2 вдома не було, ОСОБА_1 залишив у нього мопед, а сам пішов до ОСОБА_6 спати. Наступного дня, 24 лютого 2010 року, близько 9 год. 30 хв., до нього на мопеді приїхав ОСОБА_2 і вони разом поїхали в с. Полянецьке, де мопед зламався, колесо спустило. В с. Полянецьке їх на викраденому мопеді знайшли працівники міліції. ОСОБА_1 розуміє, що скоїв злочин, але розраховував, що батько про крадіжку мопеда не повідомить в міліцію. З вартістю викраденого майна підсудний згодний, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде.
Підсудний ОСОБА_2 дав суду аналогічні свідчення і пояснив, що з вартістю викраденого майна згоден, кається в скоєному, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде. При цьому підтвердив, що саме він за допомогою монтировки зірвав навісний замок з дверей гаража.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовся давати свідчення проти сина, на даний час мопед йому повернуто, претензій до підсудних він немає.
Відповідно до ст. 299 КПК України проведений обмежений порядок дослідження доказів. При цьому судом роз'яснено підсудним і учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати, фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку. Підсудні та учасники процесу не заперечують проти обмеженого порядку дослідження доказів.
Крім того, вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину підтверджується: рапортом (а. с. 5), заявою потерпілого ОСОБА_4 (а. с. 6), протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього (а. с. 7-11), протоколом добровільної видачі (а. с. 25), протоколом огляду та тимчасового затримання ТЗ (а. с. 26), протоколом огляду речових доказів та фототаблицею до нього (а. с. 28-30), розпискою потерпілого (а. с. 32), протоколами відтворення обстановки і обставин події та фототаблицями до них (а. с. 99-104).
Суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особи винних, розмір та вартість викраденого майна.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, дача правдивих свідчень.
До обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1 , суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить скоєння злочину вперше, щире каяття, дача правдивих свідчень.
До обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_2, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Виправлення й перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 71, 75, 76, 185 ч.3 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Савранського районного суду Одеської області від 11 листопада 2009 року і остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Засудженого ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 26 жовтня 2010 року.
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому однорічним іспитовий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речовий доказ: мопед «Сабур» та дзеркало заднього виду, якій знаходиться на зберіганні у потерпілого, повернути власнику - ОСОБА_4.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.
ОСОБА_1, який утримуються під вартою, може подати апеляцію до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя В.А.Лепеха.