01 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 915/393/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023
(головуючий - Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.)
у справі №915/393/23
за позовом Компанії «Маліеро Лімітед»
до ОСОБА_1
про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Рент УМБ»,
04.01.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23.
Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 915/393/23, відкритого на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
28.03.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23, в якій у якості підстави для касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №915/393/23 визнано неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 , у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 915/393/23 залишено без руху, встановлено скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали шляхом подання до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, у якій навести інші підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
26.04.2024 до Верховного Суду, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №915/393/23, надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.04.2024 у справі №915/393/23, надіслано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23, в якому наведено інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що оскаржувана постанова прийнята 14.12.2023, повний текст якої складено 19.12.2023, отже, з урахуванням приписів частини першої статті 288 ГПК України, строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції спливав 08.01.2024. Вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся 04.01.2024, тобто в межах процесуальних строків на касаційне оскарження передбачених частиною першою статті 288 ГПК України. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024 було відкрито касаційне провадження за первісною касаційною скаргою, а ухвалою Верховного суду від 14.03.2024 касаційне провадження було закрите. Повний текст ухвали був складений 18.03.2024. Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся 28.03.2024. З огляду на зазначене, та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, враховуючи, що скаржник вдруге подав касаційну скаргу у стислі строки, а саме в межах 20-денного строку з дня прийняття Верховним Судом ухвали про закриття провадження за вперше поданою касаційною скаргою, то наведені скаржником причини для поновлення строку на касаційне оскарження є поважними, а відтак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 915/393/23 підлягає задоволенню.
Розглянувши наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає такі причини пропуску неповажними, а клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23 - таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. У зв?язку з чим доводи заявника є безпідставними.
Постановлення 14.03.2024 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23 жодним чином не впливає на перебіг строку касаційного оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
В ухвалі Верховного Суду від 17.04.2024 про залишення касаційної скарги без руху у справі №915/393/23 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними. Натомість нових доводів поважності пропуску строку на касаційне звернення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, подане після залишення касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 без руху, не містить.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/6673/19.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження суд визнав неповажними, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №915/393/23.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
В.І. Студенець