ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2024Справа № 910/4997/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» про забезпечення судових витрат
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Автофургон»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери»
про стягнення 467270 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Автофургон» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 30.11.2015 у сумі 467270 грн., право вимоги за яким до позивача перейшло на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.10.2022 № 1-2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
29.04.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» надійшло клопотання про зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат у розмірі 30 000 грн. відповідно до частини 4 статті 125 ГПК України.
На обґрунтування поданого клопотання відповідач вказав, що станом на дату подання позовної заяви за позивачем відсутнє зареєстроване будь-яке рухоме чи нерухоме майно. При цьому, згідно публічних відомостей про фінансовий стан позивача з Opendatabot вбачається, що в позивача відсутні найняті працівники, дохід та чистий прибуток товариства у 2023 році склав 0 грн., грошові зобов'язання товариства складають 3 066 500 грн., та активи в розмірі 3 104 000 грн. - це дебіторська заборгованість у справах про банкрутство № 911/1012/13 та № 904/1169/17. Крім цього, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості про те, що позивач є стягувачем у будь-якому виконавчому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 125 ГПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
У частині 4 статті 125 ГПК України вказано, що як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Разом із цим, із долучених відповідачем до клопотання відомостей щодо майнового стану позивача слідує, що в позивача наявні активи в сумі 3 104 000 грн., що перевищують попередньо визначену відповідачем суму судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час, віднесення даних активів до дебіторської заборгованості в справах про банкрутство № 911/1012/13 та № 904/1169/17 є лише наведеними відповідачем відомостями, що не підтверджені відповідними доказами.
За вимогами частини 5 статті 125 ГПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 126, частини п'ятої статті 127 та частини п'ятої статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Однак, відповідачем до клопотання про забезпечення судових витрат не надано документального обґрунтування витрат на правничу професійну допомогу саме в сумі 30000 грн., з урахуванням приписів частини четвертої статті 126 та частини п'ятої статті 129 ГПК України.
До того ж, відповідне клопотання про забезпечення судових витрат подане керівником відповідача - Ткачук А.С., та доказів укладення договору на надання правової допомоги відповідачем із адвокатом до суду не подано.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» про забезпечення судових витрат.
Керуючись статтями 125, 126, 129, 233-235 ГПК України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерон і Партнери» про забезпечення судових витрат відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 01.05.2024 року.
Суддя К.В. Полякова