Справа № 404/10941/23
Номер провадження 2/404/2796/23
01 травня 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 243985-КС-005 від 05.12.2021 року в загальній сумі 176493,91 грн., яка станом на 02.11.2023 року складається з: прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 50000,00 грн., прострочених платежів по відсоткам в сумі 121665,46 грн., та прострочених платежів за комісією в сумі 4828,45 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, відмовлено. (а.с.117).
Через канцелярію суду відповідачем подано клопотання (вх. № 3743 від 31.01.2024 року) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що на даний час відповідач проходить службу в Збройних Силах України.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду не відомі.
Розглянувши подану заяву, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, суд вставновив таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 253 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Проходження військової служби регулюється Законом України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу».
Для обов'язкового зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України повинні існувати дві імперативні умови: - перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань; - Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 456/2541/19.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06 квітня 2000 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 2 цього Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовою основою введення воєнного стану єКонституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі долучено довідку № 28 від 16 січня 2024 року начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_1 про те, що лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, з 03.02.2023 року, на посаді помічника керівника польотами відділення керівництва польотами та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Проте, надана довідка не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не містить інформації про переведення на воєнний стан та виконання бойових завдань у зоні бойових дій військової частини, в якій ОСОБА_1 перебуває на військовій службі.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції в розумінні пункта 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно із частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (стаття 129 Конституції України), що передбачено статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України.
На суд покладається обов'язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, для зупинення провадження у справі у даній цивільній справі не має, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження перебування відповідача на військовій службі, з якого та по який час, чи військове формування, в якому несе службу відповідач, переведене на воєнний стан або залучено до проведення антитерористичної операції. А відтак, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статями 251, 253, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3743 від 31.01.2024 року) про зупинення провадження у справі, відмовити.
Судове засідання відкласти до 21 серпня 2024 року до 09 год. 30 хв
Судове засідання відбудеться в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда за адресою: 25009, місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7 (2 поверх, зал № 12).
У судове засідання викликати учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка