Справа № 196/387/24
№ провадження 2-а/196/7/2024
01 травня 2024 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасників справи:
представника позивача - адвоката Редько С.М.,
представника відповідача - Гречнєвої Н.В.,
представника третьої особи - Петренка В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковник ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 53-ССЗ від 03.03.2023 р.-
Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Редько С.М., звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови №53-ССЗ від 03.03.2023 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 03.03.2023р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у його відношенні винесено постанову №53-ССЗ за справою про адміністративне правопорушення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
Вважає, що постанова є необґрунтованою та складена з порушенням норм КУпАП, оскільки не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Сама постанова була винесена особою, яка не має юридичної дієздатності.
Згідно постанови позивач 21.02.2023 р. та послідуючі дні станом на 22.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин не з'явився, про причини неявки не повідомив, чим порушив правила військового обліку під час особливого періоду відповідно до п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 2 пункт 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2020 р., тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУаАП, та було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності №53-ССЗ від 03.03.2023 року, якою накладено штраф у розмірі 1700 грн.
Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки він адміністративного правопорушення не скоював, повістку не отримував, діяв виключно до норм законодавчих актів України.
Відповідач стверджує, що 20.02.2023 р. він оповістив через близького родича ОСОБА_1 (матір) про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21.02.2023 року. Повістка повинна бути вручена військовозобов'язаному особисто. Проте відповідач жодним чином не надав належних та допустимих доказів, яким чином, коли, де, кого він оповіщав, не надав доказів, що він здійснив виклик позивача. Відповідач також не довів, що позивач скоїв повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУаАП.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути розцінена як беззаперечний доказ вчинення нею правопорушення та дотримання порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.
Позивач наголошує, що дій, які повинні були бути проведені при розгляді постанови, виконані не були, розгляд справи проводився працівником відповідача самостійно, крім того, до постанови нічого додано не було. Позивач про розгляд справи не знав, відповідач про розгляд справи не повідомляв його, про прийняте рішення дізнався тільки після того, як представник позивача звернувся до виконавця з адвокатським запитом та 14.03.2024 р. отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і надання доступу до матеріалів виконавчого провадження ВП №71547142, тобто про порушення свого права позивач дізнався 14.03.2024 року, тому термін оскарження був пропущений з причин, які не залежали від волі позивача.
Вважає постанову про накладення щодо нього адміністративного стягнення протиправною.
Тому позивач просить скасувати постанову №53-ССЗ від 03.03.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 та закрити провадження у справі. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та залучено до участі у якості третьої особи начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 (а.с. 29-30).
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом та поновлено строк звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення №53-ССЗ від 03.03.2023 р. (а.с. 75, 83).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Вважає, що позовна заява необґрунтована, викладені в ній обставини не відповідають фактичним подіям, та не підлягають задоволенню. Зазначив, що 20 лютого 2023 року, у зв'язку з заходами проведення призову за мобілізацією відповідно указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 р., групою оповіщення третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 спільно з працівниками Національної поліції було здійснено оповіщення військовозобов'язаного гр. ОСОБА_1 з метою уточнення облікових даних та проходження медичної комісії. Під час здійснення вищезазначених заходів, 20.02.2023 р. о 09.15 год. в с.Молодіжне було оповіщено через близького родича про необхідність явки за місцем реєстрації до ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 . У ході оповіщення ОСОБА_1 був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21.02.2023 р. на 9.00 год. для проходження медичної комісії та уточнення особистих даних. ОСОБА_1 було повідомлено про час, дату та місце куди та коли треба з'явитися за викликом. Після проведення оповіщення та повідомлення про виклик, співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено відповідну повістку. У повістці також були зазначена адреса місця явки за викликом, дата та час на коли необхідно з'явитися. Проведення оповіщення та складання повістки проходило в присутності двох свідків, зачитано і доведено, обов'язки військовозобов'язаному роз'яснено та попереджено про адміністративну відповідальність. Заходи оповіщення проходили з відео-фіксацією. Про час, та дату виклику, місце прибуття за викликом ОСОБА_1 знав. Також додатково повідомлений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами телефонного зв'язку.
Згідно частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, зобов'язані прибувати до РТЦК та СП, за викликом.
Відповідно до п.п.2., п.1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету України №1487 від 30.12.2022 року, яка діяла на день виклику військовозобов'язаного гр. ОСОБА_1 , громадяни зобов'язані прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
21 лютого 2023 року, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи викликаним до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також достовірно знаючи про дату і час явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за викликом без поважних на те причин не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка діяла на день виклику військовозобов'язаного ОСОБА_1 , п.п.2., п.1 Додатку 2, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р. Своїми навмисними діями ОСОБА_1 порушив правила військового обліку військовозобов'язаних під час дії особливого періоду та фактично скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
З метою притягнення до адміністративної відповідальності співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 23 лютого 2023 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 53-ССЗ відносно ОСОБА_1 Підписувати протокол позивач відмовився в присутності двох свідків, обов'язки військовозобов'язаному роз'яснено, складено пояснення та попереджено про адміністративну відповідальність.
ОСОБА_1 відмовився від отримання протоколу про адміністративне правопорушення, але в усній формі повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбудеться 03 березня 2023 року о 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 . Факт відмови від отримання протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується підписами посадової особи, що склала протокол, а також підписами двох свідків.
03 березня 2023 року о 10.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто справу про притягнення до адміністративної відповідальності, про що винесено відповідну постанову, ОСОБА_1 для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності не з'явився. Про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Копії протоколу про адміністративне правопорушення, а також постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності отримав засобами поштового зв'язку. В ході повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 діяли виключно в межах чинного законодавства України.
20.12.2023 р. групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 було здійснено оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про прибуття 21.12.2022 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження медичної комісії та уточнення облікових даних. В ході відпрацювання вказаної адреси було встановлено, що ОСОБА_1 за даною адресою не проживає, де складений відповідний акт. Акт Цибульківської СО надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_6 , що являється підставою для подання до відділення поліції звернення щодо затримки та доставки військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до п.3 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та у межах компетенції співробітників Національної поліції України, передбачених ст.262 КУпАП України. У діях ОСОБА_1 , який змінив місце проживання без зміни облікових даних вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.
Таким чином ІНФОРМАЦІЯ_7 вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає (а.с. 36-40).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вважає, що відповідач не тільки не спростовує доводи позивача, а напроти підтверджує свою противоправну поведінку та на її підтвердження надає докази. Так до відзиву надана повістка та розписка. З повістки вбачається, що в графі "Наказую Вам прибути на___ годин з моменту вручення повістки", тобто час коли позивач повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 не зазначений. У розписці, яка є невід'ємною частиною повістки, графи «Отримав "_____" год "__"___20___р.», «підпис отримавшого ____» не заповненні, на верху документу вказано «сповіщений через? матір» та вказаний невідомий телефон НОМЕР_1 , у графі ВОС № вказано «21.02.2023 - не може прийн.». У повістці стоїть печатка, в якій вказано не ЄДРПОУ відповідача, ані третій відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 , ані ІНФОРМАЦІЯ_7 - ЄДРПОУ не мають, відповідно до ЄДР. Відповідач, надаючи повістку без номеру та без дати, надав докази того, що позивачу особисто повістка не надавалась, про явку до РТЦК та СП він повідомлений не був, а також з повістки неможливо встановити, коли він повинен з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також до відзиву наданий акт без номеру від 20.12.2023 р., відповідно до якого 20.12.2023 року комісія у складі старости сіл Галенко М., відповідальної за військовий облік ОСОБА_3 , землевпорядника ОСОБА_4 , 20.12.2023 року була здійснена спроба оповіщення шляхом вручення повістки ОСОБА_1 , який зареєстрований, але не проживає. Не зрозуміло, яким чином даний документ відноситься до постанови №53-ССЗ за справою про адміністративні правопорушення, оскільки документ засвідчує події через 10 місяців щодо оскаржуваної постанови, тобто є неналежним доказом.
До відзиву також наданий протокол №53-ССЗ про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП від 23.02.2023 р. Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин після виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Відповідно до відзиву відповідача, позивач не з'явився 21.02.2023 року, тобто скоїв правопорушення 21.02.2023 року за час з 00.00 до 24.00 год. Протокол про адміністративне правопорушення за такими обставинами повинен був складений відносно позивача в час з 00.00 до 24.00 год. 22.02.2023 року, але всупереч вимогам ст.254 КУпАП складений 23.02.2023 р. У протоколі вказується, що ОСОБА_1 письмово доведені його права та обов'язки, передбачені ст.55,56 та ст. 63 Конституції України, але доказів, що ОСОБА_1 перебував в кабінеті №5 АДРЕСА_2 не надав, підтвердження роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 не надав.
У відзиві відповідача надані лист про нібито направлення позивачу протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2023 р. за №780, але доказів відправки (трек номеру поштового відправлення) не надав, лист про нібито направлення позивачу постанови про адміністративне правопорушення від 06.03.2023 р. за № 958.
На підставі викладеного просить позовну заяву позивача задовільнити у повному обсязі (а.с. 55-58).
У судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Редько С.М. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові і відповіді на відзив, та просив їх задовольнити. Також пояснив, що позивач не повідомлявся про розгляд справи, про сам виклик до РТЦК не знав, повістку не отримував.
Представник відповідача - Гречнєва Н.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за необґрунтованістю, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи - Петренко В.Г. у судовому засіданні заперечував проти позову. Пояснив, що на ОСОБА_1 було складено протокол за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_8 21 лютого 2023 р. Позивач сповіщався про необхідність явки через матір, їй надали повістку, яку вона відмовилась отримувати, однак доказів цього надати не може. Особисто позивачу не було надано виклик. Просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 23 лютого 2023 року офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном-лейтенантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 53-ССЗ про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП (а.с.43-44).
Протокол про адміністративне правопорушення не містить підпису ОСОБА_1 .
У протоколі зазначено, що від підпису та надання пояснень особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 відмовився.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 №780 від 23.02.2023 р. ОСОБА_1 направлено копію протоколу про адміністративне правопорушення та зазначено, що розгляд справи відбудеться о 10.00 год. 03 березня 2023 р. в кабінеті №5 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.48).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 №53-ССЗ від 03.03.2023 року накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1700 грн. (а.с. 45-46).
У вказаній постанові зазначено, що 20.02.2023 р. військовозобов'язаного ОСОБА_1 було оповіщено через близького родича (мати) про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 21 лютого 2023 року для проходження медичної комісії та уточнення особистих даних. 21.02.2023 р. та у послідуючі дні станом на 22.02.2023 р. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин не з'явився, про причини неявки не повідомив, чим порушив правила військового обліку під час особливого періоду відповідно до п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзац 2 пункту 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_9 №958 від 06.03.2023 р. ОСОБА_1 направлено копію вказаної постанови (а.с.47).
Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.
У даному випадку між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210 КУпАП.
Відповідно до ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Відповідно до положень ч.1 ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, що тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 роз'яснив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
24.02.2022 р. Указами Президента України № 64/2022 введений в Україні воєнний стан, №65/2022 в Україні оголошена загальна мобілізація.
Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Згідно положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності позивача, як особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.
Однак, позивач заперечує обставину повідомлення його про день та час розгляду такої справи про адміністративне правопорушення, а відповідач при цьому не надав суду доказів того, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також позивач стверджує, що не отримував повістку про виклик на 21.02.2023 року.
Відповідачем не надано доказів отримання позивачем листа з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Не надано суду також доказів ухилення позивача від отримання повідомлення про розгляд його справи компетентним органом.
Суд зазначає, що лист ІНФОРМАЦІЯ_9 №780 від 23.02.2023 р., у якому вказано, що розгляд справи відбудеться о 10.00 год. 03 березня 2023 р. в кабінеті №5 за адресою: смт.Слобожанське, вул.В.Сухомлинського, 38, датований 23.02.2023 року та направлений позивачу простою кореспонденцію (а.с.48). Докази того, що позивач отримав вказаний лист за три дні до дати розгляду справи, суду надано не було.
Позивач заперечує також факт вручення йому повістки про явку 21.02.2023 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідач не надав належних доказів на підтвердження отримання позивачем даної повістки.
Відповідно до частин першої, третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період .
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) або у строки, визначені командирами військових частин.
З доданої відповідачем до матеріалів справи копії повістки вбачається, що записи у графі "Наказую Вам прибути на_____" відсутні. У розписці, яка є невід'ємною частиною повістки, на ім'я ОСОБА_1 взагалі вказано про явку "21.02.2022 р.", а в графі "отримав" відомості відсутні. У верхній частині зазначеного документу міститься надпис "Оповіщений через? матір" (а.с. 49).
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.258 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд із вказаного приводу зазначає, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний за своїм змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Оскільки судом встановлено, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, то є наявними підстави для її скасування.
Відповідачем також не надано належних та достатніх доказів вручення позивачу повістки про явку 21.02.2023 р. до ІНФОРМАЦІЯ_9 , що заперечує позивач та посилається на те, що йому така повістка не вручалась взагалі.
Отже, відповідачем не доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення та наявна подія правопорушення.
Відповідач доводи позивача жодним чином не спростував, належних та беззаперечних доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач не надав.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова №53-ССЗ від 03.03.2023 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп., винесена за відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст. 268, 277, 277-2, 280 КУпАП та не порушені, передбачені ст. 268 КУпАП, права позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 1), а тому вказану суму необхідно стягнути з відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковник ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №53-ССЗ від 03.03.2023 р. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №53-ССЗ у справі про адміністративне правопорушення від 03.03.2023 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1700 грн., провадження по справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковник ОСОБА_2 (адреса місця роботи: АДРЕСА_5 ).
Суддя Л.П. Бабічева