Справа № 196/451/24
№ провадження 2-а/196/8/2024
01 травня 2024 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт.Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - поліцейський СРПП ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. с-нт поліції Сосідка Ю.Г., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
03 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 29.03.2024 року відносно нього поліцейським СРПП ВП №11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Сосідка Ю.Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 305627, за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим і незаконним, а оскаржувана постанова є протиправною і такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.
29.03.2024 року близько 19.30 год. він виїхав на автомобілі ВАЗ-2107 із с.Бабайківка до с.Преображенка Дніпровського району Дніпропетровської області. Перед виїздом перевірив технічний стан автомобіля. Після повороту до каналу Дніпро-Донбас по трасі з с.Бабайківка до с.Преображенка за ним звернув невідомий автомобіль з включеним дальнім світлом фар. Так як дальнє світло фар автомобіля, який рухався за ним, почало його сліпити в дзеркало заднього виду, він був вимушений зупинитися на узбіччі дороги, після чого вказаний автомобіль теж зупинився. З нього вийшли працівники поліції, один з яких повідомив, що на його автомобілі не працюють задні габаритні вогні, на що він відповів, що виїжджаючи з дому він перевірив технічний стан автомобіля і всі габаритні вогні працювали, можливо технічна несправність виникла саме в дорозі, так як на цьому відрізку дороги вже багато років не проводились ремонтні роботи, в деяких місцях глибина ям досягає 0,5 метрів і при потраплянні автомобіля в такі ями може виникнути будь-яка технічна несправність. При цьому працівник поліції не надав жодного доказу несправності габаритних вогнів, окрім його слів. Крім того, працівники поліції не зупиняли його, а він сам зупинився із-за засліплення дальнім світлом фар.
Зазначив, що один поліцейський, який проводив розгляд справи, не надав для ознайомлення своє службове посвідчення встановленого зразка, а також доказів його правопорушення та позбавив права на правову допомогу, а інший поліцейський направився у службовий автомобіль для винесення оскаржуваної постанови. У постанові зазначено, що до постанови додається відео, але перед розглядом справи, при розгляді справи та винесенні постанови ніякого відео йому не показали. Також в постанові не зазначено на який саме технічний засіб було знято відео, чим порушено приписи ст. 283 КУпАП. Вважає, що відсутні докази, на яких ґрунтується висновок щодо накладення адміністративного стягнення, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Тому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №305627 від 29.03.2024 року, провадження закрити та стягнути судові витрати.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.21).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує у повному обсязі та наполягає на його задоволенні (а.с. 24, 35). Також позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що у відзиві на позовну заяву відповідач не надав жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП ( а.с. 36-39).
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, надіславши через систему "Електронний суд" відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника відповідача.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що вважає постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.03.2024 року серії ББА № 305627, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм чинного законодавства (а.с. 25-27).
Третя особа - поліцейський СРПП ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову заперечує (а.с. 30-31).
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 305627 від 29.03.2024, винесеною третьою особою, позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 19).
У постанові вказано, що 29.03.2024 о 19 год. 45 хв. на 7 км а/д С 042008 ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому не працювали задні габаритні ліхтарі у темний час доби, чим порушив п. 31.1, 31.6 Б ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Позивач не погодився з вищевказаною постановою і оскаржив її до суду.
Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням ч.2,4,5 ст. 258, ст. 222 КУпАП.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (далі ПДР) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно п.п. 31.6 «б» ПДР, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 27 червня 2019 у справі № 560/751/17, згідно якої визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
З графи 7 оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відео (а.с.19), яке було долучене третьою особою до матеріалів справи.
Так, у доданому до матеріалів справи диску DVD+R міститься відеоматеріал, в якому взагалі не зафіксовано факту керування 29 березня 2024 року о 19.45 год. на 7 км автодороги С042008 водієм ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2107, на якому не працювали задні габаритні ліхтарі у темний час доби, як це зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення. Відеозапис розпочинається з того, як ОСОБА_1 зі своїм пасажиром та працівниками поліції стоять поблизу автомобіля, автомобіль не рухається, двигун не працює. На відеозаписі не відображено жодним чином ні факту зупинки, ні факту керування транспортним засобом. У поданому до суду позові позивач зазначив, що він сам зупинився на узбіччі дороги, працівники поліції його не зупиняли.
Крім того із самої копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ББА №305627 від 29.03.2024 року, складеної о 20.16 годині поліцейським СРПП ВП №11 ДРУП Сосідка Ю.Г. вбачається, що час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення зазначено - 19.45 годин, тоді як запис доданого до справи відеоматеріалу розпочинається о 19.40 годин, що свідчить про невідповідність постанови вимогам ст.283 КУпАП. До того ж вказаним відеозаписом чітко зафіксовано, що о 19.45 годин ОСОБА_1 стоїть поблизу машини та розмовляє з поліцейськими, а не керує транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами взагалі факту керування 29.03.2024 року о 19.45 годині ОСОБА_1 транспортним засобом, а також докази того, що на транспортному засобі не працювали задні габаритні ліхтарі.
Відеофайл не підтверджує правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 і не вказує на його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення. До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
В даному ж випадку позивач у поданому до суду позові посилається на те, що перед виїздом він перевіряв технічний стан свого автомобіля і габаритні вогні на ньому працювали. Не виключає факт того, що технічна несправність могла виникнути саме в дорозі, так як на цьому відрізку дороги глибокі ями.
Вказані доводи позивача відповідачем не були спростовані. Жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 у темний час доби керував автомобілем, на якому не працювали задні габаритні ліхтарі, відповідачем до суду подано не було.
Крім того, з доданого до суду відеозапису, зокрема о 19.54 год., чітко вбачається, що на ділянці дороги маються глибокі ями, що підтверджує доводи позивача про можливість виникнення технічної несправності саме на дорозі, що в свою чергу виключає суб'єктивну сторону правопорушення, а саме умислу на вчинення правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є правовим висновком щодо дій певної особи, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення на підставі зібраних доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Відсутність належних та допустимих доказів викликає сумнів у правомірності винесеної поліцейським постанови, тому вона як безумовний та беззаперечний доказ на доведення вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення судом не приймається.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення та винесення постанови не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України не довів законності прийнятого рішення.
Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, відповідачем не доведено.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення та події адміністративного правопорушення, а саме, доказів порушення позивачем 29 березня 2024 року о 19.45 годині п.п. 31.1, 31.6 б Правил дорожнього руху України.
Отже, відповідачем не доведено, що у діях позивача був наявний склад адміністративного правопорушення та наявна подія правопорушення.
Відповідач доводи позивача жодним чином не спростував, доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не надав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд наголошує, що суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Інші доводи позивача є вторинними з огляду на вищевказані висновки суду.
Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності доказів події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок, а тому з відповідача - Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату (а.с.1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,14,72-79,205, 241-246, ч. 3 ст. 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - поліцейський СРПП ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. с-нт поліції ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 305627 від 29.03.2024 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, провадження по справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять шість грн. 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 20-а, код ЄДРПОУ 40108866).
Третя особа: поліцейський СРПП ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Сосідка Юрій Григорович, робоча адреса: 51000, Дніпропетровська область, смт.Царичанка, вул.Нагорна, 9).
Суддя Л.П. Бабічева