Справа № 577/1391/24
Провадження № 2/577/568/24
18 квітня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря Олійник В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 37617,47 грн., а також, понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовують тим, що 21.11.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 24% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов'язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Тобто відповідач погодилась на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. 20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та TOB «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 21.11.2019 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем. Згідно з розрахунком заборгованості за відповідачем станом на 20.12.2021 року обліковується заборгованість в розмірі 37617,47 грн. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія "Еліт Фінанс» до судового засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 4 зворот).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та не повідомила про причини своєї неявки, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.37,38). Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходили. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.
Враховуючи вимоги статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено що 21.11.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631299911, відповідно до умов якої відповідачка просила випустити на її ім'я міжнародну платіжну картку MasterCard DEBIT WORLD з встановленим лімітом кредитної лінії у сумі 200 000,00 грн. з встановленням відсоткової ставки за користування кредитною лінією у розмірі. Мета Кредиту для особистих потреб. Процентна ставка 24% річних.
Згідно вказаної Оферти, Банку надано право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , а всі відносини між позичальником та Банком та істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані Угодою, запропоновано врегулювати Договором, діяча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.com.ua.
Згідно розділу IV Оферти обов'язків мінімальний платіж складає 5% від суми загальної заборгованості за Кредитною лінією, але не менше 50,00 грн. Дата сплати визначається відповідно до умов Додатку №4 до Договору. Тарифи, є невід'ємною частиною Договору (а.с.6-7).
АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
За умовами Оферти Банк надав відповідачці кредит у сумі 33212,37 гривень, що підтверджується Випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 , який зазначено в Оферті від 21.11.2019 (а.с. 20-25).
Окрім того, на підставі договору факторингу від 20.12.2021 №4, укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», а також витягу з реєстру боржників (Додаток №1-1) до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-631299911 від 22.11.2019 на суму 37617,47 гривні, з яких 31108,34 гривень - сума основної заборгованості, 4405,10 гривень - відсотки за користування кредитом. (а.с. 10-16).
З розрахунку заборгованості та Виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 , який зазначено в Оферті від 21.11.2019, вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, проте допустив заборгованість.
Відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого позивачем, який не було спростовано відповідачем, станом на 20.12.2021 заборгованість останньої за кредитним договором №631299911 від 21.11.2019 становить 37617,47 гривні (а.с. 20-25).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Таким чином, кредитний договір між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 за №631299911 від 21.11.2019 був укладений в електронній формі.
Вказане кореспондується також із висновками Верховного Суду, які викладені в постановах: від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За змістом ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов'язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.
Отже, на підставі договору факторингу від 20.12.2021 №4, укладеного між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», а також витягу з реєстру боржників (Додаток №1-1) до ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-631299911 від 21.11.2019 на суму 37617,47 гривні.
Невиконання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного Кодексу України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору (пп.1 п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України).
На підставі вказаних норм, враховуючи, що відповідач не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту. Сума заборгованості 37617,47 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на залучення спеціалістів, експертів, проведення експертизи та інших процесуальних дій, необхідних для розгляду або підготовки до розгляду справи.
Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На переконання суду витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7100,00 грн. заявлені позивачем не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи і безумовно є занадто завищеними. А тому, на переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. будуть відповідати зазначеним вимогам.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Суд вважає необґрунтованими вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, який, на переконання суду, не є співмірним із наданими адвокатом послугами, та суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на оплату послуг адвоката, пов'язані із складанням, поданням до суду цивільного позову в розмірі 3000,00 грн.
Саме такий розмір відповідатиме критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 599, 612, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.ст. 12, 77-81, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-283, 353, 354 ЦПК України, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 37617 (тридцять сім тисяч шістсот сімнадцять) грн. 47 коп., понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім грн., та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (юридична адреса: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_1 .
Суддя Рідзевська І. О.