30 квітня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/33868/23
Провадження № 11-сс/4820/199/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі :
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали досудового розслідування за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_9 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000411, до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
та продовжено підозрюваному строк тримання під вартою до 14 червня 2024 року включно.
Дію ухвали постановлено рахувати по 14 червня 2024 року.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просив ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Уважав, що ухвала слідчого судді місцевого суду є незаконною та прийнята без врахування всіх обставин справи.
Зазначав, що в судовому засіданні не було доведено необхідності застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Поведінка ОСОБА_6 під час попереднього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту була належною - він виконував усі покладені на нього обов'язки.
Зауважував, що зазначені у клопотанні слідчого дії особистої присутності підозрюваного ОСОБА_6 не вимагають.
Стверджував, що жодних порушень щодо впливу на свідків та потерпілих ОСОБА_6 не допускав.
Наголошував, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Зазначав, що ризики, зазначені стороною обвинувачення, належно не підтверджені жодними доказами та не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання судом.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На думку сторони захисту, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, повною мірою забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; в режимі відеоконференції підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_9 щодо доводів апеляційної скарги сторони захисту; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.
Так, відповідно до положень ст.ст.177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім, як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, продовжувати злочинну діяльність або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Судом установлено, що у провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке 01 серпня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023240000000411, за ознаками кримінальних правопорушень із правовою кваліфікацією ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.
23 січня 2024 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
29 лютого 2024 року ОСОБА_6 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні, вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки щодо позбавлення можливості особи на власний розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, діючи умисно, усвідомлено посягаючи на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, розробили злочинну схему отримання грошових коштів, яка полягає у вимаганні та отриманні щомісячно від потерпілого ОСОБА_12 грошових коштів.
З метою отримання грошових коштів від потерпілого, останні вирішили використати надуману ними ситуацію про нібито відомий їм факт вчиненого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, а саме збуту наркотичних засобів (хоча в дійсності ОСОБА_12 жодних збутів наркотичних засобів не вчиняв).
31 січня 2024 року рішенням Хмельницького апеляційного суду підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20 березня 2024 року.
18 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду підозрюваному ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 квітня 2024 року включно.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри колегія суддів уважає правильними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, які детально викладені в ухвалі слідчого судді.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - заявою ОСОБА_12 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , який повідомив про обставини вимагання в нього грошових коштів; - висновком судово-медичної експертизи №479 від 02.08.2023, відповідно до якого на тілі потерпілого ОСОБА_13 виявлено тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу передньої поверхні середньої третини плеча лівої руки, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності, а мають незначні скороминущі наслідки; - протоколом проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_13 , відповідно до якого останній відтворив подію злочину пов'язану із вимаганням у нього грошових коштів та нанесення тілесних ушкоджень; - протоколами впізнання осіб за фотознімками, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_13 впізнав та вказав на осіб які вимагають в нього грошові кошти; - протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в тому числі протоколами про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, відповідно до яких зафіксовані факти вимагання у потерпілого ОСОБА_13 грошових коштів; - іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, що в силу вимог ст.12 КК України є особливо тяжким злочином.
Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином умотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_6 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не зможе попередити ризикам, установленим ст.177 КПК України.
На переконання колегії суддів, таке рішення не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення.
З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.
Доводи захисника про те, що зазначені ризики є лише припущенням, апеляційний суд оцінює критично.
Кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу.
Матеріали провадження свідчать про те, що заявлені ризики існують та вони виправдовують застосування вказаного запобіжного заходу до підозрюваного.
Ті обставини, на які посилається сторона захисту, враховані, однак не можуть бути підставами для зміни застосованого запобіжного заходу.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді місцевого суду.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2024 року щодо продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3