Справа № 602/188/24
Провадження № 3/602/202/2024
"24" квітня 2024 р. м. Ланівці
Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Холява Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великі Калетинці Білогірського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, фізична - особа підприємець, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,-
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
встановив:
До провадження Лановецького районного суду Тернопільської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ознаками складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 982947 від 11 лютого 2024 року вбачається, що 11 лютого 2024 року о 11 годині 20 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи на території базару по АДРЕСА_2 здійснював торгівлю люльковим тютюном за ціною 55 гривень за 100 грам, чим порушив вимоги ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він на власній присадибній ділянці виростив тютюн, подрібнив та продає його як сировину, а не як тютюнові вироби, вважає що така його діяльність з реалізації тютюнової сировини не підлягає ліцензуванню.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановлено наступне.
Згідно з ч.1ст.164 КУпАП відповідальність настає за вчинення провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
У відповідності до п.7 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Згідно ч. 1 ст.20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» N 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі Закон №481/95-ВР), тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання.
Крім того, в статті 1 Закону №481/95 визначено, що сировина - це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.
Відповідно до ч.23 ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно ч.1 ст.17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону, зокрема, щодо торгівлі тютюновими виробами, посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Таким чином, суб'єкт господарювання несе відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без ліцензії, а саме тютюну, інших виробів з тютюну для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Відтак, необхідною умовою для застосування штрафу за продаж тютюну без ліцензії - це можливість використання його саме для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
У протоколі вказано, що ОСОБА_2 здійснював торгівлю подрібненим люльковим тютюном.
ОСОБА_2 у своїх поясненнях наполягав, що він продає тютюн як сировину, вирощену на власній земельній ділянці, а не тютюнові вироби.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що тютюнова сировина не є тютюновим виробом з метою ліцензування відповідно до вимог Закону № 481/95-ВР.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
ОСОБА_2 інкримінується здійснення продажу подрібненого тютюну без відповідної ліцензії 11 лютого 2024 року на території базару м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області.
Проте, до цього протоколу не додано жодного доказу на підтвердження вказаного факту. В протоколі не зазначено кому, яку кількість і за якою ціною ОСОБА_2 реалізувавав подрібнений тютюн, не зазначено свідків цієї події. Ніяких письмових доказів (фіскальних чеків, пояснень) чи відеодоказів (запису з нагрудної боді-камери поліцейських) на підтвердження цього факту до протоколу не додано.
Водночас, відповідно до ст. 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виробництво тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.
При цьому згідно із ст. 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» виробництво - це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукціяце продукція, процес перероблення якої завершено.
Крім того, ст. 1 Закону № 481/95-BP визначено, що тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання жування чи нагрівання.
Варто зазначити, що органи ДПС у своїх офіційних роз'ясненнях, які розміщені на офіційному сайті Державної податкової служби України, вказують наступне: «…фізичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини (тютюнового листя), не зобов'язані отримувати ліцензію…».
Відповідна податкова консультація для суб'єктів господарювання міститься на офіційному сайті ДПС (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-489103.html).
В матеріалах справи містяться фотоматеріали, на яких зображено прозорий поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною та заява ОСОБА_2 начальнику відділення поліції №1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 11 лютого 2024 року про добровільну видачу тютюну сирцю вагою 500 грам, який знаходиться у поліетиленовому пакеті червоного кольору.
Водночас згідно із довідкою №2881 від 24 квітня 2024 року, виданою виконкомом Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області встановлено, що за ОСОБА_2 згідно земельно-облікових документів рахується 0.6800 га для ведення особистого селянського господарства та у своєму підсобному господарстві вирощує тютюн на площі 0,4000 га.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що вилучений у ОСОБА_2 11 лютого 2024 року у зв'язку із складанням протоколу про адміністративне правопорушення люльковий тютюн не є тією сировиною, яку він самостійно вирощує на своїй присадибній земельній ділянці. Крім того, в процесі розгляду справи не спростовано твердження ОСОБА_2 , що він здійснював продаж особисто вирощеного та порізаного на дрібні частини люлькового тютюну, який є сировиною, а не тютюновим виробом, та не входить до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначеному Законом № 481/95-ВР.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному закономпорядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Враховуючи усе наведене, суддя приходить до висновку про те, що матеріали цієї справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.164,247,251,255,280,283,284,285,294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Речі вилучені для тимчасового зберігання: тютюн сирець вагою 500 грам, який знаходиться у поліетиленовому пакеті червоного кольору, добровільно виданий ОСОБА_2 відповідно до заяви ОСОБА_2 від 11 лютого 2024 року - повернути ОСОБА_2 .
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Холява