30.04.2024
Справа № 497/575/24
Провадження № 2/497/341/24
30 квітня 2024 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості у розмірі 4046.92 Євро, що становить 166 747.26 гривень та суму судових витрат у розмірі 3028.00 гривень судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2021 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10015/0488 філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 на підставі заяви про приєднання №38675416/0202221 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО) та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) було укладено ДКБО який містить в собі, в тому числі, елементи Кредитного договору.
У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем станом на 23.02.2024 року виникла заборгованість по кредитному договору. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернула, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 11.03.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 04.04.2024 року о 09:00 годині (а.с.52), про що повідомлено сторін по справі (а.с.53).
В судовому засіданні 04.04.2024 року
-представник позивача підтримала позовні вимоги в режимі відеоконференції та не заперечувала проти відкладення судового засідання у зв'язку з першою неявкою відповідача.:
- відповідач до суду не з'явилась будь-яких заяв та клопотань не надала.
Протокольною ухвалою суду від 04.04.2024 року було відкладено розгляд справи у зв'язку з першою неявкою відповідача ОСОБА_1 , яку повідомлено належним чином (а.с.66) про що було повідомлено сторін по справі (а.с.67).
В судове засідання 30.04.2024 року
Представник позивача не з'явилась подала заяву, якою просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та провести розгляд справи у її відсутність в заочному порядку (а.с.72).
Відповідач до суду не прибула, повідомлялася за адресою свого постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №483911 від 08.03.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (а.с.51), однак до суду повернулось поштове повідомлення без вручення з відміткою листоноші, що «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.67).
У випадку, якщо зазначено, що «Адресат відмовився» чи «Адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Що відповідає висновку, який викладено в постанові КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23): «Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки».
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач по справі повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.
Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих нею не було.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України (а.с.72).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).
Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10015/0535 філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 17.02.2021 року підписано Заяву про приєднання №38675416/020221 до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.с.23).
Так, згідно з п. 3.1. Заяви про приєднання, шляхом підписання цієї Заяви до Договору, Відповідач беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку, договору банківського вкладу, Кредитного договору, умови надання інших послуг, та підтверджує своє ознайомлення з умовами Договору.
Крім того, пунктом 3.2. Заяви встановлено, що ця заява про приєднання є двостороннім правочином Клієнта і Банку, невід'ємною частиною Договору і містить індивідуальну частину Договору в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо послуг (фінансових операцій), зазначених в цій Заяві про приєднання.
Пунктом 3.3. Заяви передбачено, що відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім'я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу за дебетовою-кредитною схемою. Клієнт просить підключити основну Картку до послуги CMC-інформування до наступного номеру телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до п.3.6 Заяви про приєднання, Банк, на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів, відкрив Клієнту рахунок за тарифним пакетом «МІЙ КОМФОРТ»», поточний рахунок НОМЕР_2 в ЄВРО і надав клієнту платіжну картку типу Master Card Debit Standart та ПІН-конверт до неї (за наявності).
Згідно п. 5.1. Блоку 5 Заяви - проставленням власноруч свого підпису під цією Заявою про приєднання, Клієнт погоджується з тим, що ця Заява про приєднання та додатки до Договору, зокрема Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умови користування кредитною лінією (Кредитом), Паспорт споживчого кредиту, Таблиця загальної вартості кредиту, Тарифи, інші види заяв/повідомлень встановленої Банком форми, використання яких передбачено умовами Договору, складають єдиний документ - Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБЮ). Погоджується з умовами надання банківських послуг, зазначеними в Договорі. Підтверджує ознайомлення та погоджується з Правилами користування Карткою (а.с.9-21).
Пунктом 4.2. Розділу IV ДКБО передбачено, що укладаючи цей Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, що передбачені Договором. Підписанням Заяви про приєднання Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору він ознайомився з повним текстом Договору, в тому числі з додатками до Договору та Тарифами, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору, а також отримав примірник Договору.
Відповідно до пункту 4.5. Розділу XX ДКБО «Умови договору банківського рахунку», враховуючи що Договір є змішаним у розумінні ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України і містить в собі елементи договору банківського рахунку Кредитного договору, наявна можливість виникнення Несанкціонованого овердрафту за Рахунком.
Плата за користування Клієнтом коштами у випадку виникнення Несанкціонованого овердрафту нараховується з 6 (шостого) календарного дня виникнення Несанкціонованого овердрафту по день погашення заборгованості за Несанкціонованим овердрафтом, при ньому враховується день початку нарахування за Несанкціонованим овердрафтом та не враховується день повернення Несанкціонованого овердрафту.
Нарахування процентів за Несанкціонованим овердрафтом здійснюється виходячи з процентної ставки згідно Тарифів та Умов користування кредитною лінією (Кредитом), що є Додатком 1 до цього Договору від суми Несанкціонованого овердрафту та фактичної кількості днів у місяці та у році (метод «факт/факт»).
Згідно пункту 1.1. загальних тарифів на додаткові послуги що надаються за поточним рахунком з використанням платіжної картки, станом на дату укладення Договору, нарахування процентів (річних) за користування коштами у випадку виникнення Несанкціонованого овердрафту складає 60 % річних.
Заборгованість за несанкціонованим овердрафтом за рахунком № НОМЕР_3 виникла 12.04.2022 внаслідок проведення розрахунку в торгівельно-сервісній мережі в Греції, що підтверджується відповідними виписками по рахунку за період з 17.02.2021 по 23.04.2024(а.с.25-32).
В той же час, відповідач не здійснила погашення (поповнення) картки, у зв'язку з чим, виникла прострочена заборгованість за несанкціонованим овердрафтом.
Відповідно до вищезазначених положень ДКБО на несанкціонований овердрафт були нараховані відсотки.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 23.02.2024року має заборгованість у розмірі 4046,92 Євро (166747,26 гривень по курсу НБУ з 1 Євро станом на 01.03.2024 складає 41,2035 гривень), яка складається з наступного:
- 2335,18 Євро - заборгованість за основним боргом (несанкціонованим овердрафтом;
- 1710,11 Євро - проценти за користування несанкціонованим овердрафтом;
- 1,63 Євро - комісія, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 119779662 від 17.02.2021 року (а.с.33).
Таким чином, відповідачем порушені умови договору, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст.229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
Однак, відповідач знехтувала своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.
Вимогами ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.
Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.
За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.
Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - 3028.00 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст.11, 16,509, 525, 526, 530, 536, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст.ст.4, 10,1 2,13, 76-81, 83, 95, 133, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Болград Болградського району Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 24.10.2016 року Болградським РС ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5
на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»: 65014, м. Одеса, вул.Базарна, № 17, (код ЄДРПОУ 09328601, рахунок № НОМЕР_6 в філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) станом на 23.02.2024 року в розмірі 4046,92 Євро (чотири тисячі сорок шість Євро 92 євроцента), що становить 166 747,26 гривень (сто шістдесят шість тисяч сімсот сорок сім гривень двадцять шість копійок) по курсу Національного Банку України з 1 Євро станом на 01.03.2024 складає 41,2035 гривень), яка складається з наступного:
2335,18 Євро - заборгованість за основним боргом (несанкціоновані овердрафтом);
1710,11 Євро - проценти за користування несанкціонованим овердрафтом;
1,63 Євро - комісія.
та судовий збір - 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень).
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В.Кодінцева