смт Новомиколаївка
Іменем України
29 квітня 2024 рокуСправа № 322/282/24
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Губанова Р.О.,
секретар судового засідання Гавриш О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення 3% річних та індексу інфляції за порушення грошового зобов'язання.
Короткий зміст позовних вимог і рух справи.
Через систему «Електронний суд» до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому представник позивача просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за порушення грошового зобов'язання, що виникло на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021 суму у розмірі 97341,52 гривні: з яких 14912,88 гривень - 3% річних; 82428,64 гривень - інфляційні нарахування.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила таке.
1 червня 2021 року, між ОСОБА_3 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено Договір купівлі- продажу нерухомого майна, посвідчений державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієвою Н.П. в порядку заміщення державного нотаріуса Новомиколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №448 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв належну Продавцю нежитлову будівлю, автогараж на 10 (десять) автомашин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до п.2.1. Договору, за погодженням сторін, продаж вчинено за 385000,00 (триста вісімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок, з яких 161000 (сто шістдесят одна тисяча) гривень 00 копійок одержані Продавцем від Покупця у безготівковій формі до підписання цього договору, а 224 000 (двісті двадцять чотири тисячі) гривень буде сплачено Покупцем до першого вересня дві тисячі двадцять першого року. Зазначена ціна відповідає волевиявленню Продавця та Покупця, є остаточною і змінам не підлягає.
Відповідно до п.2.2. Договору, факт повного розрахунку між сторонами буде підтверджувати відповідна заява справжність підпису на якій має бути засвідчено нотаріально.
Згідно з п.3.1 Договору, кожна сторона зобов'язується виконувати свої обов'язки, покладені на неї цим Договором, належним чином та сприяти іншій стороні у виконанні обов'язків.
Пунктом 3.1.1. Договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.
Згідно з п.3.1.2. Договору, сторона, яка порушила зобов'язання відповідно до умов цього Договору, повинна усунути ці порушення.
Пунктом 5.7. Договору передбачено, що у сторін відсутні будь-які заперечення щодо кожної з умов цього договору, вони однаково розуміють значення, умови договору та його правові наслідки для кожної з сторін.
Після укладення вказаного Договору, Продавець - ОСОБА_3 помер, внаслідок чого не встиг отримати від Покупця у строк до 01.09.2021, залишок коштів за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021, який складав 224000 гривень.
Вказане підтверджується відсутністю будь-яких нотаріально-посвідчених заяв щодо повного розрахунку, як те визначено п.2.2. Договору.
У зв'язку зі смертю Продавця відкрилася спадщина на належне йому майно, на підставі чого, 18.05.2023 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.В., було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом його сину ОСОБА_1 , яке зареєстровано в реєстрі за №405.
Спадщина на яку видано це свідоцтво складається з: права вимоги боргу відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу нерухомого майна посвідченого ОСОБА_4 , державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Новомиколаївської державної нотаріальної контори Запорізької області 1 червня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №448 у розмірі 224000 (двісті двадцять чотири тисячі) гривень.
У зв'язку з вступом ОСОБА_1 у спадщину після смерті його батька ОСОБА_3 , ОСОБА_1 набув право вимоги боргу до ОСОБА_2 за укладеним Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021.
Позивач звернувся до Відповідача з позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна.
Заочним рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19.10.2023. по справі №322/1034/23, яке набрало законної сили: позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 - задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 224000,00 грн за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 1 червня 2021 року; стягнуто з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2776,80 грн.
У вказаному судовому рішенні, суд встановив зокрема такі обставини: «відповідач не надав суду належного доказу, передбаченого п.2.2 Договору, виконання ним свого грошового зобов'язання в розмірі 224000,00 грн».
Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак звертаючись до суду з позовом до Відповідача у справі №322/1034/23, Позивачем не заявлялися позовні вимоги до ОСОБА_2 , щодо стягнення зазначеної суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, хоча таке його право передбачене ст.625 ЦК України.
Не заявлення вказаних позовних вимог у справі №322/1034/23, не позбавляє Позивача звернутися до Відповідача з такими вимогами шляхом подання окремого позову (тобто цього).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
З моменту укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021 у сторін виникли договірні зобов'язання.
Оскільки Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021 в п.2.1 було встановлено, що суму у розмірі 224000 грн, ОСОБА_2 має сплатити до 01.09.2021, відповідно, Відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання.
Отже, враховуючи положення ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
У зв'язку з невиплатою боргу Відповідачем, Позивач вважає за необхідне стягнути з нього 3% річних від простроченої суми у розмірі 14912,88 гривень та інфляційних нарахувань у розмірі 82428,64 гривень за період з 01.09.2021 по 19.11.2023 (день набрання законної сили рішенням суду у справі №322/1034/23).
Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст.509, 512, 526, 525, 530, 610, 612, 626 - 629, 655, 691, 692, а також на постанову Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №912/855/19 представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 9 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та індексу інфляції за порушення грошового зобов'язання відкрито провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 09.02.2024 вважається отримана відповідачем 13.03.2024.
Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.
В судове засіданні сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Представник позивача ОСОБА_1 надіслала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без участі представника та позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:
1 червня 2021 року, між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений державним нотаріусом Шостої запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієвою Н.П. в порядку заміщення державного нотаріуса Новомиколаївської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №448 (далі - Договір).
Відповідно до п.1 Договору, продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв належну продавцю нежитлову будівлю, автогараж на 10 автомашин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п.2.1 Договору, за погодженням сторін, продаж вчинено за 385000,00 грн, з яких 161000,00 грн одержані продавцем від покупця у безготівковій формі до підписання цього договору, а 224000,00 грн буде сплачено покупцем до першого вересня дві тисячі двадцять першого року. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця, є остаточною і змінам не підлягає.
За змістом п.2.2 Договору, факт повного розрахунку між сторонами буде підтверджувати відповідна заява справжність підпису на якій має бути засвідчено нотаріально.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.08.2021 серії НОМЕР_1 .
Право вимоги боргу за п.2.1 Договору в сумі 224000,00 грн в порядку спадкування перейшло до позивача, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.05.2023 №405, виданим приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.В.
Заочним рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 19 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 224000,00 грн (двісті двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.) за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 1 червня 2021 року (яке набрало законної сили 01.12.2023).
У відповідності до вимог ст.625 ЦК України представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Богач А.О. від суми заборгованості 224000,00 грн за період з 01.09.2021 по 19.11.2023 надано розрахунок понесених інфляційних витрат в сумі 82428,64 грн та 3% річних в сумі 149121,88 грн за невиконання рішення суду про стягнення грошових коштів.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 2, 5 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 ЦК Кодексу передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання регламентується ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Вказане узгоджується з правовими висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 (справа №589/3683/16-ц).
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. (правова позиція Верховного Суду, викладеній в постанові від 7 лютого 2018 року по справі №910/11249/17.
Водночас, з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану було неодноразово продовжено, він триває і станом на даний час.
Вимоги позивача про застосування ст.625 ЦК України заявлені зокрема і за період, який стосується періоду дії в країні воєнного стану.
З огляду на наведені норми, відповідача ОСОБА_2 слід звільнити від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу на період дії воєнного стану, а саме з 24.02.2022 по 19.11.2023. Втім, період з 01.09.2021 по 23.02.2022 не стосується періоду дії в країні воєнного стану, отже розрахунок 3% річних слід розрахувати за кількість днів прострочення зобов'язання 176 днів, що становить 3240,33 грн, а розмір інфляційних нарахувань за цей же період становить 14715,91 грн.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням ним виконання грошового зобов'язання на підставі рішення суду на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню індекс інфляції в сумі 14715,91 грн і 3% річних в сумі 3240,33 грн, а всього 17956,24 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До позовної заяви додана квитанція про сплату №81YM-1QLF-KEKE від 05.02.2024, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн, отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 17956,24 грн, що становить 18,44% від заявленої позивачем суми, сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 1211,20*18,44% = 223,34 грн.
Інших документально підтверджених судових витрат до матеріалів справи не додано.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263 - 265, 268, 273, 282 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та індексу інфляції за порушення грошового зобов'язання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , за порушення грошового зобов'язання, що виникло на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2021 17956,24 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 24 копійки).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 223,34 грн (двісті двадцять три гривні 34 копійки).
Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Судове рішення складено і підписано 29 квітня 2024 року.
Суддя Р.О. Губанов