Справа № 138/1299/24
Провадження №:1-кс/138/392/24
30 квітня 2024 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024020160000196 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
26.04.2024 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024020160000196 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 25.04.2024 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від працівників прикордонної служби надійшло повідомлення, що під час перетину державного кордону громадянин Республіки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США першому заступнику начальника відділу прикордонної служби Могилів-Подільський (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , який виконував службові обов'язки в прикордонному наряді старшого зміни прикордонних нарядів, за безперешкодний в'їзд до України.
За даним фактом 25.04.2024 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020160000169 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
25.04.2024 під час проведення огляду місця події кімнати для проведення бесіди міжнародного пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отачь» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на столі виявлено та вилучено чотири купюри номіналом по 100 доларів США, з наступними номерами: РВ06594535С, PL23906834J, PF15410533F, PG49126072C, які упаковано до спеціального пакету НПУ CУ №PSP1251750, а також паспорт громадянина Республіки Узбекестан НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_7 , який поміщено до спеціального пакету НПУ CУ № PSP1251762.
Під час допиту в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що грошові кошти в якості неправомірної вигоди громадянином Республіки Узбекистан ОСОБА_7 було надано в розмірі 400 доларів США, які останній помістив у власний паспорт, який поклав на стіл біля нього, за безперешкодний в'їзд до України.
25.04.2024 зазначені купюри визнані речовим доказом у даному провадженні.
На думку слідчого чотири купюри номіналом по 100 доларів США із наступними ідентифікаційними номерами: РВ06594535С, ОСОБА_8 , PF15410533F, PG49126072C є предметом вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких підстав, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 400 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США із наступними ідентифікаційними номерами РВ06594535С, PL23906834J, PF15410533F, PG49126072C, власником яких є громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_10 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання до суду не з'явилась. ОСОБА_7 подав заяву в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі, не заперечував щодо задоволення клопотання. Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчий суддя встановив, що 25.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12024020160000196 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Вказані відомості внесені за повідомленням працівників прикордонної служби України про те, що 25.04.2024 під час перетину державного кордону громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 25.04.2024 у даному кримінальному провадженні був затриманий громадянин Республіки Узбекистану ОСОБА_11 .
Під час огляду місця події на пункті пропуску сполучення «Могилів-Подідльський -Отач», який розташований за адресою площа Соборна, 7, м. Могилів-Подільський Вінницької області, в кімнаті для співбесід, слідчим на столі виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 400 доларів США номіналом по 100 доларів США, з наступними номерами: РВ06594535С, PL23906834J, PF15410533F, PG49126072C. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 25.04.2024.
Постановою слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 25.04.2024 вказані грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Отже, слідчий довів, що вказане майно може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024020160000196 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, задовольнити повністю.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 400 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США з наступними ідентифікаційними номерами: РВ06594535С, PL23906834J, PF15410533F, PG49126072C, які належать громадянину Республіки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_7 та адвокату ОСОБА_10 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1