П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23518/21
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 17.10.2023р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.11.2021р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо внесення стосовно неї індивідуальних відомостей до системі персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб періодів роботи з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та з 01.02.2003р. по 31.06.2010р.; зобов'язання внести до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про періоди її підприємницької діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998 р. та 01.02.2003р. по 31.06.2010р. включивши дані про страховий стаж, на підставі даних зазначених у довідці Головного управління ДПС у Одеській області від 03.03.2021р. №4024/6/15-32-24-03-10 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.04.1997р.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про періоди її підприємницької діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та 01.02.2003р. по 31.06.2010р. на підставі даних, зазначених у довідці Головного управління ДПС у Одеській області від 03.03.2021р. №4024/6/15-32-24-03-10 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.04.1997р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2023р. позов задоволений частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо внесення індивідуальних відомостей до системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 за період її роботи з 01.02.2003р. по 31.12.2009р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області внести до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про період підприємницької діяльності застрахованої особи ОСОБА_1 з 01.02.2003р. по 31.12.2009р. на підставі даних, зазначених у довідці Головного управління ДПС у Одеській області від 03.03.2021р. №4024/6/15-32-24-03-10 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.04.1997р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу позивача у період з 01.02.2003р. по 31.12.2009р. можливе виключно у разі сплати за місяць внеску суми, не меншої ніж мінімальний страховий внесок та подачі звіту за формою ІНДАНІ-СПД згідно з Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за той же рік.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем у період з 01.04.1997р. по 03.01.2017р. та перебувала на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, а саме: з 01.01.2003р. по 31.12.2010р. - як платник фіксованого розміру прибуткового податку з ставкою фіксованого патенту у зазначений період 100грн. щомісяця; з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. перебувала на спрощений системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; з 01.07.2015р. по 03.01.2017р. на загальній системі оподаткування. /а.с.10-12, 108, 113/
03.06.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб про її страховий стаж врахувавши періоди провадження нею підприємницької діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та з 01.02.2003р. по 31.06.2010р. /а.с.21-22/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2021р. №9933/10227/М-05/8-1500/21 повідомлено ОСОБА_1 про те, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. /а.с.23-25/
Не погоджуючись з бездіяльністю щодо внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб про страховий стаж ОСОБА_1 врахувавши періоди трудової діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та з 01.02.2003р. по 31.06.2010р., позивач звернулася до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України від 09.07.2003р. №058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV).
Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, до страхового стажу зараховується виключно період, за який особою було сплачено страховий внесок в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб затверджено Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014р. №10-1 (надалі - Положення №10-1).
Пунктами 1-4 розділу 4 Положення №10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені ч.3 ст.20 Закону та ч.3 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов'язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства; відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства; відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім'ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей; періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків; інформація щодо виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат; інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015р. №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015р. №991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України); інформація про фізичних осіб, які сплачують/за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.
Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб про її страховий стаж з врахуванням трудової діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та з 01.02.2003р. по 31.06.2010р., оскільки у неї наявний відповідних страховий стаж.
В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначає, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем у період з 01.04.1997р. по 03.01.2017р. та перебувала на обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, а саме: з 01.01.2003р. по 31.12.2010р. - як платник фіксованого розміру прибуткового податку з ставкою фіксованого патенту у зазначений період 100грн. щомісяця; з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. перебувала на спрощений системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; з 01.07.2015р. по 03.01.2017р. на загальній системі оподаткування. /а.с.10-12, 108, 113/
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 припинено з 03.01.2017р. на підставі власного рішення без визначення правонаступника.
Таким чином, внесення зміни та уточнень до відомостей Реєстру застрахованих осіб щодо наявності у ОСОБА_1 страхового стажу за періоди трудової діяльності з 01.01.1998р. по 31.12.1998 р. та 01.02.2003р. по 31.06.2010р. можливо лише відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно зі ст.1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)
Відповідно до ст.26 Закону №058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п.п1, 2, 4 ст.14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у п.5 ст.14 цього Закону, - квартал.
Апелянт зазначає, що зарахування періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу у період з 01.02.2003р. по 31.12.2009р. можливе виключно у разі сплати за місяць внеску суми, не меншої ніж мінімальний страховий внесок та подачі звіту за формою ІНДАНІ-СПД згідно з Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за той же рік.
При цьому, згідно із пп.1 п.3-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, серед іншого ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджується довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
У свою чергу відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення (надалі - Порядок №637) періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
З огляду на вищевикладене, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення особою підприємницької діяльності з 01.01.1998р. по 30.06.2000р. є : провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку; а з 01.07.2000р. по 31.12.2017р. - сплата за весь наведений період щомісячно страхових внесків або єдиного соціального внеску незалежно від сплаченого розміру.
Щодо періоду з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. то в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що позивач будучи фізичною особою-підприємцем в цей період перебувала на спрощеній системі оподаткування, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.
При цьому, відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92 (чинного на час сплати позивачем фіксованого податку) громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:
кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;
валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.
Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.
Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
Протягом року платники фіксованого податку щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.
У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.
Також у спірний період діяла Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 №12, згідно п.14.2 цієї Інструкції містить аналогічні вищенаведеним положення щодо права фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту. Так само передбачено, що фіксований податок сплачується громадянином платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його реєстрації у податкових органах. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем реєстрації у податкових органах фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності патенту.
Відповідно до п. 2 II. Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.1998р. №129/98-ВР (надалі - Закон №129/98-ВР), до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків від сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
На виконання п. 2 розділу II Закону №129/98-ВР затверджений Порядок перерахування до Пенсійного фонду України 10 відсотків від сум фіксованого податку, що надходять до відповідних місцевих бюджетів, який визначав механізм відрахування коштів до Пенсійного фонду України від сум фіксованого податку, що сплачується громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і які обрали спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку, фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання і зараховується на рахунок №2542 «Кошти районних, міських, селищних та сільських бюджетів», відкритий в установах банків на ім'я органу, що здійснює виконання відповідного бюджету.
За пунктом 4 цього Порядку міськфінвідділи в містах, які не мають районного поділу, райфінвідділи в містах, які мають районний поділ, сільські та селищні ради до 13 години наступного (робочого) дня після отримання з установи банку виписки, в якій відображені надходження на їх рахунки коштів від сплати фіксованого податку, 10 відсотків від сум цих надходжень перераховують платіжними дорученнями (або в системі електронних платежів) на рахунки відповідних відділів Пенсійного фонду України.
Таким чином, у період провадження підприємницької діяльності (2003-2010р.р.), для зарахування страхового стажу достатньо встановити сплату особою фіксованого податку у спірний період, оскільки від сум фіксованого податку 10 відсотків повинні були перераховуватись відповідними фінансовими органами до Пенсійного фонду України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 01.02.2003р. по 31.12.2010р. перебувала на обліку в податковому органі, як платник фіксованого податку. /а.с.11-12, 225/
Таким чином, здійснюючи підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування в період з 01.02.2003р. по 30.06.2010р. позивач сплачувала у Пенсійний фонд України внески у складі такого фіксованого податку.
З огляду на це, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не може бути позбавлена права на зарахування страхового стажу за період з 01.02.2003р. по 31.12.2009р. у разі неперерахування відповідними фінансовими органами частини фіксованого податку до Пенсійного фонду України або у разі не відображення у індивідуальних відомостях про застраховану особу даних про перерахування Пенсійному фонду України 10 % сум фіксованого податку.
Щодо періоду страхового стажу з 01.01.2010р. по 30.06.2010р., то як вбачається з довідки форми ОК-5 в Реєстрі наявні відомості про отриману суму заробітку позивачем та зарахування страхового стажу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 трудову діяльність з 01.02.2003р. по 31.12.2009р. на підставі даних, зазначених у довідці Головного управління ДПС у Одеській області від 03.03.2021р. № 4024/6/15-32-24-03-10 та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 07.04.1997р.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв